«Цього року ми спільно з МОН впроваджуємо нову систему зарахування до вищих медичних навчальних закладів, мова йде про широкий конкурс. В медичних вишах цього раніше ніколи не було», – сказав Лінчевський.
Як розповіла на брифінгу радниця міністра охорони здоров'я, колишній заступник міністра освіти та науки Інна Совсун, ідея широкого конкурсу полягає у визначенні кількості місць державного замовлення в кожному виші залежно від того, скільки абітурієнтів з найвищими балами ЗНО обере його місцем свого навчання – принцип «гроші за студентом». За її словами, торік модель широкого конкурсу діяла при вступі в медичні виші, які підпорядковуються Міністерству освіти та науки, відповідно більшу кількість місць державного замовлення отримали ті медуніверситети, чиї програми підготовки користувалися популярністю серед абітурієнтів.
Для самих абітурієнтів при вступі до медвишів діятиме та сама система, як і для абітурієнтів, що подаються до університетів інших спрямувань.
«Система працює таким чином: абітурієнт, подаючи заяву, визначає пріоритетність поданої заяви – від 1 до 9, де 1 – найвищий пріоритет, 9 – найнижчий пріоритет. Система перевіряє, чи проходить абітурієнт на спеціальність до університету, який він визначив пріоритетом номер 1. Якщо проходить і при цьому потрапляє в перелік найкращих абітурієнтів у цій спеціальності по Україні в цілому, то в такому випадку йому пропонується місце державного замовлення», – розповіла Совсун.
Відповідно для медвишів також діятиме коригування державного замовлення – залежно від кількості студентів, які матимуть право на місце державного замовлення, в подальшому ВНЗ буде мати право набрати студентів, за навчання яких заплатить держава, більше на 10%.
«Медуніверситети можуть отримати додатково до 10% місць державного замовлення порівняно з минулим роком. Але в медичних університетах великі обсяги держзамовлення, і навіть 10% в абсолютних цифрах може бути великим коригуванням. Практично це означає, що в руках абітурієнтів опиняється потужний ресурс – якщо абітурієнти масово підуть до тих університетів, які вони вважають кращими, вони отримають більше держзамовлення. Натомість ті університети, які обере менша кількість студентів, отримають державного замовлення менше», – сказала Совсун.
У свою чергу Лінчевський закликав тих абітурієнтів, що мають намір здобувати освіту лікаря, зважено підходити до вибору вишу, в якому вони хотіли б навчатися. І спиратися не тільки на критерії близько/далеко від дому, а й на те, наскільки якісною є підготовка фахівців у кожному конкретному навчальному закладі.
Зокрема, показниками цього можуть стати результати іспитів КРОК 1, 2, 3, які здають студенти та інтерни медичних університетів. Цей іспит базується на певній кількості запитань, які готують самі медичні виші і які проходять відбір у Центрі тестування при МОЗ України.
"По суті, екзамен КРОК є незалежним зовнішнім оцінюванням успішності навчання студента або інтерна. Це стандартизоване, незалежне і на сьогодні найоб'єктивніше оцінювання якості медичної освіти, оцінювання якості лікаря", – сказав Лінчевський.
Так, наприклад, за результатами екзамену КРОК-2 із загальної лікарської підготовки, який складають студенти 6 курсу медвишів, – в першій п'ятірці ВНЗ, чиї студенти найкраще впоралися з завданнями тесту, опинилися: Львівський національний медичний університет (99,1% студентів, які склали іспит), Буковинський державний медичний університет (98,3%), Дніпропетровська медична академія (98,1%), Тернопільський державний медичний університет (97,9%) та Національний медуніверситет ім. Богомольця (96,7%).
Також екзамени КРОК 1, 2, 3 здають за іншими спеціальностями: Стоматологія та Фармація.
Детальну інформацію про здобутки студентів медичних університетів можна переглянути тут.
Раніше Міністерство освіти і науки України скасувало наказ №637, яким, за поданням МОЗ, встановлювалось, зокрема, введення мінімального прохідного бар'єру для абітурієнтів медичних спеціальностей – 150 балів з кожного конкурсного предмета ЗНО.