Як оновлений Кабінет Міністрів планує фінансувати оборону і що означає різке підвищення соціальних виплат? Розбираємося, що головний кошторис країни говорить про очікування уряду на п’ятий рік широкомасштабної війни.
Бюджетні ночі – в минулому
15 вересня Кабмін затвердив проєкт державного бюджету України на 2026 рік і передав його до парламенту. Там він має бути проголосований до встановленої Регламентом Верховної Ради України граничної дати – 1 грудня.
Не всі вже зможуть пригадати довгі бюджетні ночі, коли державний кошторис ухвалювався пізніми новорічними вечорами. Депутати в сесійній залі при тому часто ділилися на дві групи: одні активно добивалися внесення в документ бажаних поправок, інші – мирно спали на своїх місцях, не дочекавшись можливості нарешті піти додому.
На щастя, у часи великої війни такого досі не траплялося. Верховна Рада щоразу дисципліновано ухвалювала бюджет до визначеної законом дати. Нині наші уряд і зокрема Міністерство фінансів є справжніми експертами бюджетного планування в умовах сучасної війни з унікальним досвідом, якого не має жодна країна НАТО. Росія ж – це зовсім інша історія з високим рівнем централізації та авторитаризму, нехарактерних для демократичних країн західного типу.
Згадаймо вислів уже добряче призабутого Джо Байдена: «Не розповідай мені про цінності. Покажи мені свій бюджет, і я зрозумію, що ти насправді цінуєш». Пропонуємо разом розібратися у пріоритетах уряду Юлії Свириденко на підставі проєкту державного бюджету 2026 року.
Усе зароблене – на оборону
Рівень орієнтації держбюджету на потреби оборони неможливо переоцінити. У 2026 році уряд планує витратити на захист кордонів і відсіч агресору 2,8 трлн грн, що фактично дорівнює загальній сумі запланованих державних доходів (2,89 трлн грн). Частка оборони у структурі бюджетних витрат складе понад 58 % або 27,2 % ВВП.
Загалом, уряд планує покрити близько 60 % державних витрат коштом українських платників податків. Решта 40 % планується компенсувати через залучення зовнішнього фінансування. Дефіцит бюджету досягне 18,7 % ВВП (у 2025 – 17 %).
Таким чином, продовжується тенденція попередніх років: Україна фінансує війну власним коштом, плануючи воєнні витрати на рівні власних надходжень. Решту сфер ми покриваємо завдяки допомозі союзників, про перспективи отримання якої поговоримо нижче.
Серед негативних моментів одразу впадає в очі сума, виділена на виробництво зброї, боєприпасів, ракет, протиракетної оборони, авіаційної та бронетанкової техніки. Це лише 44,3 млрд грн або 1,5 % усіх витрат на оборону. Або трохи більш ніж 1 (!) млрд доларів. Сума надзвичайно низька, зважаючи на потребу зменшувати нашу залежність від постачання зброї з-за кордону. В уряді наголосили, що ці кошти підуть також на розвиток і масштабування власних технологій, включно з дронами. Але чи багато можна масштабувати з таким обмеженим бюджетом?
Загалом за статтею «озброєння та військова (спеціальна) техніка» в бюджеті зазначено 722,6 млрд грн. Імовірно, ці кошти підуть на закупівлю зброї у національних і закордонних виробників.
Готуємося до виборів?
На 2026 рік уряд запланував значне порівняно з попередніми роками збільшення витрат на освіту, охорону здоров’я та соціальну підтримку громадян. Наприклад, фінансування освіти збільшиться на понад 33 %. У цій галузі заплановано різко підвищити середню зарплатню вчителів (на 50 %), а також забезпечити усіх учнів 1-11 класів шкіл безплатним харчуванням, що коштуватиме 5 млрд грн. Останній захід є відверто популістичним: мова не про малозабезпечених учнів чи спеціальні школи, а про всіх 4,4 млн учнів в Україні.
На 27 % зросте фінансування охорони здоров’я. Передбачено збільшення фінансування програми медичних гарантій, щоб пацієнти могли отримати безплатні ліки. 10 млрд грн планується спрямувати для громадян віком від 40 років на проходження комплексних перевірок здоров’я.
На 10,6 % зростуть витрати на соціальну підтримку громадян. За словами Свириденко, 24,5 млрд грн будуть виділені на новий напрям: фінансування заходів із підтримки демографічного розвитку, куди входять допологова підтримка, одноразові виплати при народженні дитини та допомога для догляду за дитиною до 1 року.
Витрати на ветеранську політику нібито значно зростуть: на 51,7 %. Однак абсолютні суми є доволі скромними: 6,1 млрд грн зростання порівняно з 2024 роком, загальна сума – 17,9 млрд грн.
Стрімке збільшення невоєнних бюджетних витрат наштовхує на підозри про підготовку влади до прийдешніх виборів. Особливо на тлі того, що у період 2022-2025 років фінансування цих сфер було фактично заморожене.
Варто говорити, що подібне збільшення державних витрат жодним чином не допоможе приборкати високу інфляцію, що за підсумками серпня дорівнювала 13,2 % (прогноз на 2026 – 9,9 %). Ба більше, стимулювання попиту тільки підштовхуватиме ціни до подальшого зростання. Уряд вчинив би мудріше, якби помірно збільшував зарплати й соцвиплати, але при цьому зменшував тиск на бізнес. Наприклад, зменшуючи податки. Можливо, у такому разі громадяни виграли б більше завдяки уповільненню інфляції. Втім, це мало б не такий яскравий вигляд у передвиборчій агітації.
Безальтернативність боргу
Фінансування невоєнних витрат як і в попередні роки буде забезпечуватися надходженнями з-за кордону. Потреба традиційно сягатиме 40-45 млрд євро, більшість з яких ми вже точно отримаємо. У Міністерстві фінансів кажуть, що знайти потрібно ще близько 16 млрд євро щодо яких партнери поки не надали гарантій. Імовірно, як і в попередні роки, ці кошти будуть знайдені.
Проєкт бюджету передбачає, що у 2026 році розмір державного боргу перевищить вартість валового внутрішнього продукту, досягнувши 101,6 % ВВП. Державні запозичення до кінця 2026 року будуть здійснені наступним чином: приблизно 20 % на внутрішньому ринку та трохи більш як 80 % зовнішнього боргу. І якщо зовнішні запозичення коштуватимуть нам у середньому 5 % річних, то у власних громадян держава позичатиме на захмарно високі 17,1 %. Це призводить до значних витрат на обслуговування боргу. Нацбанк має переглянути підхід до монетарної політики й опустити облікову ставку в найближчому майбутньому (більше про це – у статті Тижня). Такий крок не тільки зробить внутрішній борг дешевшим, але й знизить вартість кредитів для громадян та бізнесу.
Звісно, падіння у боргову яму є неприємним процесом з поганими наслідками. Однак під час війни ми фактично не маємо іншого вибору. Альтернативою позикам є підвищення податків – захід, що буквально руйнує національну економіку, тим паче в таких складних умовах. А саме від міцності економіки залежить здатність держави підтримувати лінію фронту.
З іншого боку, навіть після трьох з половиною років великої війни ми досі маємо менші борги відносно ВВП, ніж більшість абсолютно мирних країн G7: США, Франція, Велика Британія, Канада, Японія.
Бюджет по шаблону
Попри описані вище зміни, представлений урядом проєкт бюджету зроблений по шаблону попередніх років. Він має ті самі сильні й слабкі сторони, з наслідками яких влада бореться щороку. Головний плюс бюджету 2026: відсутність суттєвого підвищення податків як минулого року. Однак Данило Гетьманцев і компанія все ж проштовхнули оподаткування онлайн-платформ та введення акцизу на солодкі напої.
Наявність відверто соціалістичних ініціатив (як безплатне харчування у школах, ліки або комплексні перевірки здоров’я) не личить державі, що одночасно прагне досягти і воєнних успіхів, і економічного зростання. Поки наш ворог кидає на війну всі можливі ресурси, ми не можемо дозволяти собі діяти так, ніби готуємося до чергових виборів. А якщо у нас і справді є «зайві» кошти, зниження податків для бізнесу принесло б економіці набагато більше користі.