Навіщо Україні державні секретарі?
Необхідність запровадити посаду «державного секретаря» назрівала давно. Найцікавіше, що раніше вона існувала в Україні, начебто за зразком Європи та США. Однак запроваджений указом Леоніда Кучми у 2001 році інститут державних секретарів став механізмом Президента поставити «своїх людей» у кожній структурі. Тоді медіа та експерти дуже критично висловлювались щодо суті і формату існування посади держсекретаря, і зрештою у 2003 році указ був скасований тим же Кучмою.
Повернулись до теми «державних секретарів» через політичну нестабільність – уряди в Україні міняються майже що два роки. Змінюються міністри – політичні фігури, і за ними йде верхівка їхнього апарату – заступники, керівники департаментів. Йде з тієї ж політичної причини – бо ці люди були частиною політичної команди міністра. Натомість приходить новий міністр – і з нуля розпочинає свою діяльність. Формує команду, пишуть стратегії, шукають порозуміння. Однак новій команді потрібен час на адаптацію та запуск своїх ідей та стратегій, що суттєво гальмує реформи.
Зберегти інституційну пам'ять та запобігти втраті часу через перестановку політичних фігур в уряді може посада державного секретаря – головного менеджера міністерства.
Читайте також: В Україні цьогоріч з'явиться посада держсекретаря
«Найвищий корпус державних службовців – в міністерствах – забезпечує реалізацію державної політики у певній галузі. Політику визначає міністр, а от її реалізацію має забезпечувати державний секретар. Держсекретар – фігура адміністративна, позапартійна і позаполітична. І якщо міністр визначає політичні цілі роботи міністерства (наприклад, реформування системи охорони здоров’я), то вже держсекретар буде організовувати роботу команди, наявні ресурси, планувати конкретні заходи для реалізації цієї мети», – пояснює Володимир Купрій, член Комісії вищого корпусу державної служби по квоті громадськості.
Тобто якщо міністр зміниться – державний секретар залишиться на своєму місці. Оскільки він призначається на 5 років. Тому команда держслужбовців на чолі з держсекретарем продовжить втілювати в життя розпочату реформу, по тому ж плану, перевіреними методами. У нового міністра може бути нове бачення, і держсекретар його підлеглий, але, стверджують громадські експерти, дуже малоімовірно, що новий міністр накаже згорнути розпочату роботу команди на чолі з менеджером-держсекретарем. Тож в ідеалі міністерство має працювати під началом управлінця-держсекретаря, не зупинятися через зміни в уряді.
Мовою закону: все про держсекретаря
Посада «державного секретаря міністерства» з’явилась після прийняття нової редакції Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015, який набув чинності 1 травня 2016 року і яким вводяться зміни у ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади» (далі – ЦОВВ). Відповідно до цього закону до кінця року має бути оголошено конкурси та призначено на посади держсекретарів у всіх вісімнадцяти міністерствах в Україні.
В Україні особа на посаду держсекретаря призначатиметься урядом строком на 5 років після відбору на відкритому конкурсі та внесенням пропозиції до КМУ спеціальною Комісією, підпорядковуватиметься міністру і керуватиме апаратом міністерства.Вимоги – досвід роботи від семи років, досвід роботи у держслужбі, комунікаційні, антикризові, управлінські вміння, знання законодавства тощо.
Посади державних секретарів належать до найвищої категорії "А" серед посад державної служби – тому конкурс на такі посади має проводити новостворена Комісія вищого корпусу державної служби. Вона утворена з 12 осіб (за посадами входять представники Президента України, Уряду, Нацдержслужби, НАЗК, профспілок профспілок та роботодавців, наукових установ, експертів та представників громадськості) і вже почала проводити конкурси на посади.
Згідно з прийнятим розпорядженням уряду № 732-р перші конкурси вже були оголошені: на зайняття вакантних посад державних секретарів восьми міністерств.
«До 28 жовтня 2016 року приймаються документи для участі в конкурсі на посади державних секретарів ряду міністерств. Це важливий етап трансформації державної служби по розмежуванню політичних та адміністративних посад, – принцип, який діє в переважній більшості країн Європи. По суті це керівники апаратів, які сконцентрують адміністративні та кадрові повноваження.
Читайте також: У ЄС пообіцяли Україні €90 млн на реформу держслужби
ЗП близько 30 тис. грн. Викликів більш ніж достатньо. На жаль, поки активність кандидатів достатньо низька. Чи питання в довірі до конкурсів, оскільки це явище дуже нове та уявляється у нас як "домовився, прийшов, дали білетик, списав, призначили" або це проблема довіри та привабливості державної служби в цілому. Цей довгий пост є закликом для тих, хто хоче і шукає професійних викликів, неймовірних подорожей "коридорами влади", бажає стати агентом змін, вірить в позитивні зміни системи управління подати документи і спробувати свої сили в конкурсі», – написав у себе на сторінці у Фейсбуці Міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко.
Альона Шкрум, народна депутатка, голова підкомітету ВРУ з питань державної служби, теж покладає великі надії на адекватне проходження конкурсу держсекретарів:
«Закликаємо професійних управлінців та представників громадянського суспільства подаватися на конкурс на посади Секретарів Міністерств. Ми зі своєї сторони будемо дуже пильно слідкувати про перебіг конкурсу та моніторити кожного кандидата і кожну оцінку. Але для того, щоб переміг найкращий – треба, щоб достойні люди подавалися на конкурс. Вони ж – розчаровані й зневірені, і документи не подають.Професійний та чесний Секретар Міністерства – це реальна можливість зламати стару систему бюрократії та невігластва зсередини».
Найближчий конкурс на посади держсекретарів цих восьми міністерств має пройти 7 листопада. До кінця листопада 2016 року всі конкурси на посаду державних службовців категорії «А» мають бути завершені, і Комісія має подати рекомендації КМУ щодо переможців конкурсу на заміщення посад держсекретарів КМУ і 18 міністерств.
Що може піти не так?
Правильний реформаторський задум у процесі реалізації може зустрітись з опором системи, пасивністю українців і банальними непорозуміннями при реалізації, стверджують експерти. Тож що може піти не так, або вже у чому слабкі місця впровадження посади держсекретарів?
«За два дні до завершення конкурсу на посаду держсекретарів на кожну з них було 2-3 десятки резюме. Це дуже погано, адже банально замала конкуренція. На посади такого рівня має бути тисяча заявок. Тому потрібно, щоб люди знали про ці конкурси, подавались на них і було з кого вибирати. Адже за таких умов чинним міністрам дуже просто «проштовхнути» на ці місця «своїх» людей, і це вже буде першою невдачею реформи», – зауважує Микола Виговський, експерт РПР з питань публічної адміністрації.
Читайте також: Порошенко оголосив конкурс на вакантні посади голів місцевих держадміністрацій
Певною мірою відсутність адекватної кількості заявок пов’язана із питанням заробітної плати. Адже висока відповідальність і громадський контроль, який стає все потужнішим, вимагають високих прозорих зарплат, а не символічних сум і широкого поля для корупційних діянь.
Держсекретар – це досвідчений і потужний менеджер, і оплата його праці має бути відповідною. Тому Уряд схвалив постанову, що передбачає додаткові надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи в розмірі, не менше 50% від посадового окладу кожна. Сукупно зі ставкою 12 тисяч, заробітна плата держсекретаря має досягати 35-37 тисяч гривень на місяць. Майже, як зарплата міністра.
До слова, посади державних секретарів відносяться до посад так званих "реформаторських кадрів", а основним завданням новопризначених держсекретарів, крім іншого, буде забезпечення реформування апаратів міністерств з метою підвищення прозорості та ефективності їх роботи.Якщо вдасться домовитись про отримання обіцяних ЄС 104 мільйонів євро на підвищення заробітної плати державних службовців, то, імовірно, за їх рахунок якраз і буде ще збільшена на деякий період зарплатня держсекретарів, зауважує Володимир Купрій.«Ми побачимо багато проблемних моментів після запровадження. Чи захоче новий міністр звільнити і замінити держсекретаря? Чи буде сприймати держсекретаря як свого помічника і адекватно з ним співпрацювати? Вже у січні ми побачимо перші конфлікти, бо досі незрозуміло, наскільки міністр може втручатись в роботу держсекретаря, наскільки розділені функції міністра і держсекретаря. Зокрема, для усунення цих загроз треба внести ще деякі законодавчі зміни до Законів України "Про Кабінет Міністрів України" та "Про центральні органи виконавчої влади". Відповідний законопроект (4526д) давно вже в очікуванні схвалення», – коментує експерт.