Згідно із документом, до 1 травня штат Національної телекомпанії України (НТКУ) та Національної радіокомпанії України (НРКУ) повинен бути скорочений як мінімум на 15%. Персонал обласних ДТРК, чисельністю понад 300 осіб, повинен зменшитися на 18%, від 200 до 300 чоловік – на 10%. Крім того, до 1 березня ДТРК зобов’язані представити в комітет пропозиції щодо скорочення виробництва і трансляції програм, пише «КоммерсантЪ-Украина».
Зараз в Україні працюють 28 обласних і регіональних державних телерадіокомпаній, а також НТКУ, НРКУ, Державна телерадіокомпанія «Культура» та Державна телерадіокомпанія «Всесвітня служба «УТР»».
У Держкомтелерадіо пояснили, що причиною оптимізації є гостра нестача коштів у бюджеті на цей рік.
«На трансляцію програм державного мовлення передбачено 64,8 млн грн. Це у 4,2 рази менше нашої мінімальної потреби. Крім того, з минулого року залишилося 25,2 млн грн кредиторської заборгованості перед операторами телекомунікацій. Виділених в цьому році грошей вистачить на три місяці мовлення. Якщо фінансування не збільшать, скоротяться зони мовлення, і ми будемо змушені відключати наші передавачі», – заявило джерело видання.
За його словами, вже з 1 квітня можуть бути відключені передавачі, зокрема, радіо «Промінь», першого каналу українського радіо «Першого національного». Для збільшення фінансування у Держкомтелерадіо мають намір звернутися до президента і прем’єр-міністра.
«Керівництво країни знає про цю проблему. На етапі формування бюджету президент доручив уряду врахувати кошти, необхідні для роботи державних ТРК, але уряд не виконав цього доручення. Мабуть, гроші направили на щось більш важливе», – підкреслило джерело.
У НТКУ підтвердили наявність проблем.
«У 2012 році були урізані витрати на технічне оснащення та модернізацію обладнання, ми не змогли придбати багато чого з того, що планували. Чутки про скорочення ходять давно, але офіційно нам нічого не оголошували. Затримання зарплати теж поки що не було», – зазначив технічний директор НТКУ Валерій Вергелес.
Генеральний директор НТКУ Єгор Бенкендорф попросив Держкомтелерадіо не поспішати з оптимізацією. «Це – питання, яке вимагає дуже акуратного підходу. Адже за цифрами стоять люди. Зараз у штаті компанії працює близько 1,5 тис співробітників», – наголосив він.
За його словами, зменшення в ефірі частки ДТРК може призвести до їх повного витіснення комерційними каналами. «Йдеться про скорочення коштів на поширення сигналу. У підсумку, існує загроза того, що канали не зможуть вести мовлення цілодобово, і їх час в ефірі будуть займати приватні компанії», – застеріг Бенкендорф.
Водночас у комітеті Верховної ради з питань свободи слова та інформації вважають, що державні ТРК не повинні далі працювати в теперішньому форматі – їм слід поступово переходити у формат громадського телебачення.
«Сьогодні «Перший національний» має мало відношення до української держави. Вранці там транслюються радянські програми 30-річної давності. Ми не можемо їм дати ще сотню мільйонів, щоб вони і далі це показували. Державні ТРК повинні бути громадськими – показувати дитячі, спортивні, культурно-освітні програми, піднімати соціальні питання», – вважає голова комітету, депутат від фракції ВО «Батьківщина» Микола Томенко.
У свою чергу, в парламентському комітеті з питань національної безпеки і оборони вказують на небезпеку недофінансування ДТРК.
«Це – питання інформаційної безпеки країни, позиціонування на інформаційній арені. Державні ЗМІ підтримують ідеологію нашої країни, в основі якої лежать її ідентифікація та дотримання національних інтересів. Повністю відмовитися від державних ЗМІ не можна», – переконаний перший заступник голови комітету, депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах.