Агітаційну кампанію, яка тривала в місті до 14 листопада, складно назвати млявою. Тут можна було побачити весь традиційний набір технологій для сучасних українських виборів: від зовнішньої реклами до чорнухи в медіа. А в сам день виборів хмизу у вогонь підкинув Сергій Льовочкін, який після закриття дільниць заявив, що за результатами екзит-полу кандидат від Опоблоку Ігор Дятлов перемагає із 60% голосів. Це могло бути цілком очікуваним результатом, адже за Миколаєвом давно закріпилася слава регіональського міста, а на мапах електоральних уподобань його наполегливо замальовували синім кольором, приєднуючи до умовного проросійського Південного Сходу. Втім, ситуація виявилася дещо іншою.
«Чорні вірші» й незаконна агітація
Українців уже давно не здивувати «каруселями», вкиданням бюлетенів чи агітацією біля дільниць. Від виборів до виборів цей арсенал у політичній боротьбі за владні місця використовують мало не по всій території країни. Винятком не став і Миколаїв. Під час паузи між першим і другим турами там активно «валили» висуванця «Самопомочі», поширюючи в медіа спроби політичної сатири. Апофеозом став сюжет на одному із центральних телеканалів, де розповідалося, як кандидат у мери кілька років тому потрапив у ДТП і зробив інвалідом жінку.
«Справді, чотири роки тому Сінкевич потрапив в аварію. Втім, усе закінчилося відносно добре. Є медичні й судові свідчення, які підтверджують, що потерпіла здорова, їй була виплачена моральна компенсація за інцидент», — пояснили у штабі кандидата від «Самопомочі».
Читайте також: Сюрпризи другого туру
На додачу в переддень голосування в місті з’явилися листівки, на яких молодь попереджали, що на дільницях можуть чатувати військові комісари, аби вручити повістки хлопцям і чоловікам. Попри це, аноніми закликали не боятись і приходити на голосування, щоб вирішити долю міста.
«Це не наша робота. Чому? Бо я займалася агітацією в штабі Дятлова. Ми такі листівки не клеїли. Принаймні я про це нічого не чула», — пояснює Ольга, одна із членів ДВК у Заводському районі міста.
«Тему військкоматів ми не зачіпали. Думаю, це робили наші конкуренти. Точно знаю, що вони розсилали sms із закликом іти на вибори й «не допустити кримінал до влади», — жінка витягає з кишені смартфон і показує повідомлення. У ньому йдеться справді саме про це.
«Й це не робота Дятлова. Хто таке міг зробити? Думайте самі», — багатозначно завершує Ольга і вручає бюлетень пенсіонерові-виборцю.
Можна сказати, що незаконною агітацією відзначилися обидва кандидати. Повсюди в місті висіли на білбордах заклики йти на дільниці — у синіх та зелених кольорах, із упізнаваними шрифтами. На додачу Миколаєвом і в день тиші, і під час виборів розсікали авто з промовистим написом: «За Сінкевича. За Майбутнє». Хоча пальма першості в порушеннях явно належала його опонентові. Піком стали спортивні пасажири «каруселі», які накинулися на спостерігачів і побили їхню машину під час спроби
зафіксувати порушення закону.
Корабельний район, вечір виборів, приватний сектор. Біля однієї з дільниць стоїть білий мікроавтобус. На лобовому склі великими літерами — слово «ВИБОРИ», поруч дрібнішим шрифтом розписано маршрут, яким курсує транспорт. Раз по раз такі «добровози» виринали у віддалених районах Миколаєва. За кермом сидить чоловік у толстовці з капюшоном, уважно придивляється до фотоапарата.
«Я порушую законодавство? Як? Он, диви, людина подала руку дідусеві, який ледве ходить, аби той піднявся сходами й зайшов на дільницю. Я теж допомагаю, підвожу пенсіонерів», — упевнено-хамувато починає водій. Його звуть Олександр, «працює» він уже близько 8 год. Каже, за цей час назбиралося лише 50 пасажирів.
Читайте також: Кінець «Новоросії»
«Із восьмої ранку їжджу. Народу небагато. А після обіду взагалі порожній катаюся. Чи платять мені? Та ні, що ти таке кажеш! — щиро дивується. — Так, заправили солярою і все». Щоправда, ім’я доброго «самаритянина», який не пошкодував грошей на дороге пальне, не називає. Натомість постійно намагається з’ясувати, скільки отримують журналісти за роботу на «Самопоміч». Факт, що хтось може просто контролювати чесний хід виборчого процесу, в нього не вкладається в голові. Поруч із нами волонтерка штабу Сінкевича. Приїхала зафіксувати підвезення виборців на дільниці. Дівчина фотографує бус, після чого стиха питає: «А що далі потрібно робити?».
На волонтерських засадах
Якщо штаб пана Дятлова працював за відкатаною схемою колись найбільшої партії України, не шкодуючи грошей на роботу із членами комісій, організовуючи «каруселі» тощо, то його опоненти вирішили набрати людей на волонтерських засадах. Наскільки вдалим був цей крок, сказати важко, адже взнаки давалася неготовність більшості добровольців працювати під час виборів, а тим паче фіксувати й виявляти порушення на дільницях. Подекуди активісти не знали схеми дій у разі виявлення тих-таки мікроавтобусів із виборцями, водії яких починали розповідати історії про «добрих меценатів». Унаслідок цього, доки волонтери радилися зі штабом, марно минав час, а самі порушники зникали в невідомому напрямку.
«Вибори видалися складними. У нас серед членів дільничних комісій було багато волонтерів. Ми не знали точно, з нами вони працюють чи зі штабом Дятлова. Виявилося, що частина членів ДВК симпатизувала висуванцю від Опозиційного блоку і в нас у комісіях фактично не було паритету. Ми переживали, що таку ситуацію конкуренти використають для фальсифікацій в момент підрахунку», — пояснює
працівник штабу Сінкевича Олексій.
«До того ж волонтери, котрі були як спостерігачами, так і членами комісій, уперше працювали на виборах. Існували побоювання, що вони не зможуть відстежити фальсифікації, грамотно зафіксувати порушення, вчасно викликати спостерігачів тощо. Адже махінаціями займаються професіонали, щоб їм протидіяти, потрібен неабиякий досвід», — пояснював Олексій.
Читайте також: Великі комбінатори
Уже згодом, після оголошення результатів, він зізнається: узагалі побоювався зриву голосування. І справді, ситуація на виборчому фронті поволі почала загострюватися напередодні 15 листопада, у суботу надвечір. Тоді на окремих дільницях не знайшли печаток, подекуди комісії почали підписувати порожні протоколи. Ці методи «підготовки» до дня волевиявлення не назвеш новими, схожі явища можна спостерігати постійно, від виборів до виборів. Подекуди з ними вдавалося успішно боротися, подекуди — ні. Утім, цього разу в Миколаєві система дала збій.
«Увечері комісія почала засідання й першим питанням висунула підготовку протоколів. Але замість просто вписати прізвища й зекономити час, чого закон прямо не забороняє, вирішили відразу ставити підписи на чистих аркушах», — пояснює Ірина, представник поки що кандидата в мери Сінкевича на дільниці № 480924. Стоїмо в холі, осторонь решти членів комісії. Жінка стиха продовжує: «ДВК мотивувала своє рішення тим, що «завжди так робилося». Коли ж я відмовилася підписатися, члени комісії проголосували, аби змусити мене це зробити. Що найцікавіше, «за» були і двоє представників Сінкевича, які мали б мене підтримувати. Довелося телефонувати юристу, щоб він пояснював присутнім, що такі дії незаконні. Уже після цього заповнені протоколи винесли кудись на другий поверх і заявили про їх знищення». Повз нас на перекур ідуть кілька членів комісії, скоса позираючи.
«Не коментуватиму ситуації з протоколами, — нервово каже голова ДВК, яка на цих виборах представляє Дятлова, — я вже все пояснила міліції і слідчому. Ми із секретарем були на навчанні в міській виборчій комісії. Коли приїхали, інцидент уже стався. Я не бачила протоколів, які було заповнено. Розпорядження робити це не давала. І якою була ситуація насправді, сказати не можу».
Упродовж дня спостерігачі очікували, що заповнені заздалегідь документи можуть знову виринути в момент підрахунку голосів. І справді, після закриття дільниці «знищені» протоколи знову з’явились. Утім, члени комісії одноголосно висловилися за те, щоб їх розірвати й уникнути таким чином подальших проблем.
Читайте також: Сумщина: Схід і Захід одразу
Варто зауважити: напередодні дня голосування відбулися заміни в низці комісій, що викликало певний подив. Як згодом з’ясувалося, своїх людей замінював штаб Сінкевича. Причини такого кроку в день виборів не коментували: то юристів на місці немає, то десь «карусель» спіймали, то поїхали розбиратися з головою ДВК, яка виганяла з приміщення журналістів. Врешті, у прес-службі визнали: справді, заміни відбулися; у цьому, як і в негараздах, що сталися потім, може бути провина штабу. Ситуація дещо прояснилася на ранок 16 листопада.
«Увечері 14-го виявилося, що нам потрібно міняти людей. У нас частина членів комісій відмовилася виходити, хтось не з’явився на засідання. Тут справді певна проблема в тому, що в нас були волонтери. Подібні ситуації виникли й зі спостерігачами. Із 239 людей зо три десятки відмовилися виходити працювати. Іще приблизно половина прямо говорила, що боїться, і висувала умови. Скажімо, щоб їх ставили працювати в парах», — пояснили у штабі.
Попри це Миколаїв таки певною мірою позбувся слави «вотчини Партії регіонів», проголосувавши проти Дятлова. Розрив 17 тис. голосів і явка майже 40% це безпосередньо доводять. Власне, саме завдяки таким результатам вдалося уникнути дальшої брудної боротьби, як у тому ж таки Кривому Розі. Адже за настільки серйозної переваги майже нереально підтасувати результати. Хіба що викравши бюлетені. Утім, не варто забувати, що дерегіоналізація міста відбулася частково: у місцевій раді Опозиційний блок має 26 місць. Та й позиції самої політсили лишень похитнулися.