Привид розпуску знову замаячив перед Верховною Радою. Секретар Ради нацбезпеки та оборони Раїса Богатирьова в інтерв’ю журналістам у Москві не виключила можливості оголошення президентом дострокових парламентських виборів. Поки що підстав для розпуску Ради немає, зауважила Богатирьова, але якщо вони з’являться, президент «задля виходу з кризи» буде змушений прийняти таке рішення.
Найвагомішою підставою для розпуску Ради сьогодні може стати розвал парламентської коаліції. Якщо ця підстава виникне, то саме завдяки главі держави, який на суботньому з’їзді президентської «Нашої України» переконував депутатів від партії відкликати свої підписи під коаліційною угодою. З’їзд ухвалив відповідну резолюцію – тотожну, по суті, заяві про перехід НУ в опозицію до уряду.
Ще одним приводом для розгону парламенту може стати недієздатність Кабміну. Фракції ПР та КПУ вимагають звільнити 6 урядовців із 17, які лишились, а щоб уряд працював, у ньому має бути не менше 14 міністрів. На позачерговому пленарному засіданні Ради в середу Регіони, періодично блокуючи трибуну, явно не квапилися допомогти Юлії Тимошенко всадовити у вільні урядові крісла її людей (зокрема в крісло міністра транспорту – автомагната Таріела Васадзе).
Щодо можливої дати чергових дострокових парламентських виборів думки експертів розходяться. Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає їх одночасне проведення з президентськими (призначені на 17 січня 2010-го) «з правової точки зору практично неможливим». Позачергові вибори повинні відбутися через 90 днів після розвалу коаліції, нагадує фахівець: 30 днів мають минути до підписання відповідного указу президента і 60 – після. А от керівник служби «Український барометр» Віктор Небоженко переконаний, що дата дострокових виборів до парламенту може бути визначена не з правової точки зору, а, як це в нас часто трапляється, з міркувань політичної доцільності. А незадоволених, мовляв, ласкаво просимо до Конституційного Суду. Тому 17 січня 2010-го цілком може стати, припускає Небоженко, подвійним святом демократії.
Здвоєна президентсько-парламентська виборча кампанія вигідна насамперед головним політичним гравцям і «Нашій Україні». Подвійні перегони можуть подужати далеко не всі її потенційні учасники, перш за все це стосується так званих молодих політиків. Для спонсорів БЮТ і ПР одночасні вибори – це економія коштів, а «Наша Україна», вочевидь, сподівається потрапити в наступний парламент на рештках свого рейтингу, який із плином часу може знизитися до критичної позначки.
Очевидне лише, що дострокові парламентські вибори неминучі. Якщо їх не оголосить Ющенко, це зробить наступний президент – коли йому не вдасться створити в нинішній Раді свою більшість. А йому це, судячи з усього, не світить.