Депутати Кнесету попросили міністра закордонних справ України Павла Клімкіна визнати Єрусалим столицею Ізраїлю та перенести туди посольство України. Про це повідомили у почесному Консульстві Держави Ізраїль в Західному регіоні України, пише УНІАН.
Повідомляється, що під час недільної зустрічі з главою українського МЗС представники ізраїльської парламентської делегації звернулися до нього з проханням визнати Єрусалим столицею Ізраїлю і перенести туди посольство України.
Зокрема, депутат Кнесету від партії «Лікуд» Давид Амсалем підкреслив: «Будемо раді, якщо Україна зможе наслідувати приклад США і також прийняти це рішення, і відновити історичну справедливість, адже Єрусалим – це столиця єврейської держави протягом трьох тисячоліть».
Сказано, що у свою чергу Клімкін підкреслив, наскільки важливо шанувати історичну та культурно спадщину, і розповів, що він був вражений своїм останнім візитом в Яд Вашем. Також на зустрічі обговорювалася робота над угодою про зону вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем.
«Зараз закінчуємо угоду і підпишемо її або під час візиту прем'єра Біньяміна Нетаньяху в Україну, або під час нашого візиту в Єрусалим», – сказав Клімкін.
Окремо сказано, що в цілому ізраїльську делегацію в Україні прийняли дуже тепло і привітно. Почесний консул Ізраїлю в Західному регіоні України Олег Вишняков заявив: «Співпраця між нашими країнами розвивається семимильними кроками. Зараз взаємодія між Україною та Ізраїлем – зразкова. Наші країни підтримують одна одну на міжнародній арені, ми розвиваємо нові проекти. Україна робить все, щоб стати перспективною для ізраїльських інвесторів і активно вивчає досвід Ізраїлю в різних питаннях, щоб впровадити його в життя».
Як повідомлялось, 6 грудня президент США Дональд Трамп офіційно визнав Єрусалим столицею Ізраїлю, попри застереження мусульманських лідерів та союзників з країн-ЄС.
Рада безпеки ООН зібралася на термінове засідання у зв'язку із заявою Трампа про визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю. Усі 14 держав-членів дистанціювалися від одностороннього рішення Трампа і піддали його критиці. Однак, з огляду на право вето США, Радбез не стала приймати ні спільної заяви, ні резолюції.