Депозитні канікули

Лише в січні українці вивели з банківської системи понад 21 млрд грн. На початок лютого НБУ зафіксував приріст обсягів депозитів до 209,78 млрд грн – на 22,4% рік до року, але така начебто позитивна тенденція пояснюється девальвацією гривні (34,89% вкладів номіновані в доларах США, 13,63% – в євро), а не зростанням довіри до фінустанов із боку вкладників. Після того як Нацбанк запровадив тимчасові адміністрації в дев’яти банках, зняття депозитів стало головним болем багатьох українців. При цьому якщо ще наприкінці минулого року проблеми із закриттям депозитів виникали в тих, хто хотів зняти гроші достроково, то тепер отримати кошти проблематично й після завершення терміну дії депозитного договору.

 

Укрпромбанк, Надра Банк, Родовід Банк та інші фінустанови, що мають проблеми з ліквідністю, пропонують клієнтам забрати валютні вклади у гривнях за курсом НБУ або заставним майном позичальників. Швидше типовими є ситуації, коли банки, посилаючись на внутрішні розпорядження, продовжують терміни дії або переукладають депозитні угоди без згоди на те клієнтів. Іноді фінустанови просто не повертають позичених їм коштів, аргументуючи це браком грошей у касі. У багатьох банках встановлено ліміт на видачу коштів – 200–1000 грн на день.

 

 

За умов виведення коштів з банківської системи та неможливості отримати їх із зовнішніх джерел ­фінустанови намагаються привабити потенційних вкладників високими ставками, акціями та різноманітними програмами лояльності. Однією з найвиразніших тенденцій є залучення коштів на короткі (від місяця до трьох) та суперкороткі (від 7 до 14 днів) терміни. Такі програми, зокрема, пропонують Укрексімбанк (гривневий депозит «7 днів» під 14% річних, мінімальна сума вкладу – 5000 грн), банк «Київська Русь» (депозит «7 днів» у доларах або євро під 7% річних, мінімальна сума – 500 у. о.) тощо.

 

Деякі фінустанови навіть вдаються до мережевого маркетингу, пропонуючи клієнтам привести друга й отримати бонусні відсотки. Так, наприклад, згідно з умовами акції «Дружба збагачує», якщо до VAВ Банку за рекомендацією вкладника приходять нові клієнти (їх можна привести не більше двох), він отримує бонус (+0,25% річних).

 

Справді винахідливі банки донедавна пропонували продукт «два в одному» – депозит плюс інвестиції. Наприклад, поклавши $10 тис. у БГ Банк на шість місяців під 9% річних, можна було отримати додатковий дохід – 30% суми зростання (або падіння) ціни на нафту на Нью-Йоркській товарній біржі. За інформацією аналітика компанії «Просто­­банк Консалтинг» Олександра Сєдих, такі програми пропонував також Банк Грузії. Але поки що обидві установи відмовилися від цього екзотичного способу залучення вкладників. 

 

Попри маркетингові потуги фін­установ, потенційні клієнти не поспішають довіряти їм свої кревні. Самі банкіри констатують кризу довіри до банківської системи, а соціологи із Research & Branding Group підрахували, що на початок року 45% громадян воліли тримати кошти у найліквіднішій формі: готівкою у шафах. Укласти депозитну угоду з банком, за даними дослідження, були готові лише 4% опитаних. За умов кризи ліквідності експерти радять вкладати гроші в державні фінустанови.

 

 

Максимальні депозитні ставки на сьогодні – 30% річних у гривні, 17% у доларах і 15% у євро. «Зараз ставки наближені до захмарного рівня. Гадаю, вони знижуватимуться зі стабілізацією економічної ситуації та зростанням довіри до банківської системи», – каже Антон Тютюн, заступник голови правління ВАТ «БТА Банку» Україна. З ним солідарний і пан Сєдих, який вважає, що подальше зростання триватиме до осені й не перевищить 1–2% як за гривневими, так і за валютними вкладами. На думку начальника департаменту розробки продуктів роздрібного бізнесу VAB Банку Антона Шаперенкова, підвищення ставок можливе лише на короткі ресурси. За його словами, пропоновані банками ставки за депозитами уже перевищують відсотки за кредитами, що є у портфелях банків.

 

До відсотків, вищих за середньоринкові (20,37% річних в гривні, 12,06% – в доларах, 10,96% – в євро), експерти радять ставитися обережно. «У період кризи залишається небагато джерел банківського доходу, тож навряд чи фінустанова, що пропонує високі відсотки, зможе заробити. До того ж спокусливі пропозиції можуть свідчити про кризу ліквідності того чи іншого банку», – вважає Дмитро Мірошник, незалежний фінансовий консультант. Нагадаємо, що влітку високі відсотки пропонували Укрпромбанк, Надра та інші банки, в яких згодом НБУ ввів тимчасові адміністрації.

 

«Зараз найпривабливішими є валютні депозити (переважно в доларах США) на короткі терміни (від місяця до трьох), – каже Антон Тютюн. – Значну частку в пасивах банків становлять вклади з можливістю часткового зняття коштів без втрати нарахованих відсотків. Вибір короткотермінових депозитів зумов­лений бажанням вкладників захистити себе від проблем із ліквідністю банків, а вибір валюти – ­­недовірою до національної грошової одиниці». А Олександр Сєдих найпопулярнішими називає «універсальні» депозити (з можливістю поповнення та дострокового зняття), а також «суперкороткострокові» – на 7–14 днів під 13–14% річних.

 

Довготермінові вклади, за словами експертів, залишатимуться незапитаними, доки діятиме мораторій на дострокове зняття коштів. До речі, в середині лютого голова Ради Нацбанку Петро Порошенко заявив про намір не поширювати дію мораторію на новоукладені депозитні договори. Але Асоціація українських банків цієї ініціативи не підтримала.