Депозит довіри

Нацбанк продовжив на півроку мораторій на задоволення вимог кредиторів банків із тимчасовими адміністраціями – Західінкомбанку, «Національного кредиту», «Надра», Укрпромбанку, а також уже націоналізованого банку «Київ». Схоже, що принаймні одну з цих фінустанов – Укрпромбанк – у січні 2010 року буде ліквідовано. ­Зокрема, тимчасовий адміністратор банку Костянтин Раєвський зауважив, що продовження мораторію потрібно для того, аби в нормальному режимі перевести депозитні зобов’язання Укр­промбанку на Ощадбанк. Експерти вважають, що порятунок фінустанови обійдеться державі значно дорожче. Нагадаємо, 21 січня 2009 року на рахунках проблемного банку заблокували кошти 1 млн вкладників на загальну суму понад 7 млрд грн. Активів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (4,53 млрд грн) не вистачить, щоб задовольнити вимоги всіх вкладників Укрпромбанку. Швидше за все, Кабмін та Нацбанк вдадуться до прямої емісії, аби повернути депозити через Ощадбанк. У цьому контексті продовження мораторію видається лише затягуванням часу й відкладанням проблемної ліквідаційної процедури до завершення президентських виборів – банкрутство системного банку зараз позбавило б пре­м’єрку електоральних балів. Хай там як, а історія з Укрпромбанком дуже нагадує ще одну – банкрутства АКБ «Україна».

 

 

Протягом IV кварталу 2008 року головною проблемою Укрпромбанку став відплив депозитів та, як наслідок, криза ліквідності. Хоч експерти твердять, що виведенню вкладів передувала несумлінна кредитна політика банку: великі обсяги залучених депозитів провокували надавати невиправдано ризикові позики підприємствам, пов’язаним із власниками банку. Так, згідно з фінансовою звітністю Укрпромбанку, частка проблемних позик у його кредитному портфелі на 1 квітня 2009 року становила приблизно 40%, або 5 млрд грн. «Такий рівень фактично списаних кредитів є набагато вищим за середньоринкові 15–20%, – каже аналітик компанії Dragon Capital Віталій Ваврищук. – При цьому варто зауважити, що кредитний портфель Укрпромбанку дуже концентрований, значну частку від усіх наданих позик отримала вузька група компаній».

 

Тимчасовий адміністратор Костянтин Раєвський також підтвердив Тижню, що Укрпромбанк активно кредитував структури, пов’язані з його керівництвом: «За нашими оцінками, ознаки такого кредитування містяться приблизно в 50% договорів. Такі кредити не поверталися, зазвичай їх пролонговували». А попередній тимчасовий адміністратор Олександр Майданюк свого часу засвідчував, що «проблемна заборгованість банку головним чином складається з кредитів, виданих під заставу мережі заправок ANP структурам, по­в’язаним із Айком Пам­бухчяном (фактично контролював Укрпромбанк до запровадження в ньому тимчасової адміністрації НБУ. – Ред.)».

 

У грудні минулого року головний дебітор Укрпромбанку – компанія «Альфа Груп» нібито мала намір продати заправки ANP, що належать їй, групі «Приват». Угоду уклали, але структури Ігоря Коломойського не змогли набути права власності через запровадження в фінустанові тимчасової адміністрації та неможливість у зв’язку з цим вивести мережу АЗС з-під застави. Купувати ж Укрпромбанк група «Приват» відмовилася, хоча таку можливість розглядали.

 

 

Проблема якості кредитного портфеля Укрпромбанку виявилася після відтоку депозитів у IV кварталі 2008‑го – за даними НБУ, з фінустанови було виведено 2 млрд грн. Решту коштів (понад 7 млрд грн) було заблоковано в січні 2009 року, після запровадження в банку тимчасової адміністрації. Великий депозитний портфель банку вдалося сформувати протягом 2004–2005 років, встановивши відсоткові ставки вищі за середньоринкові. Лише в 2005 році обсяг вкладів, залучених Укр­пром­банком, зріс у 2,5 рази. Характерно, що зростанню депозитного портфеля банку передувала активна розбудова мережі філій – із 2000 по 2004 рік було відкрито 200 відділень по всій країні. На початку 2006‑го регулятор надав Укрпромбанку статус «ощадного», тобто частка депозитів фізичних осіб у його пасивах перевищила 50%.

 

«Не дивно, що причиною фінансових проблем банку став відплив клієнтських коштів, – каже фінансовий аналітик Astrum Investment Ma­nagement Ярослав Стецик. – Після початку кризи ця проблема була типовою для всієї банківської системи країни, але Укрпромбанк зачепило, напевно, найбільше через значну частку депозитів фізичних осіб у структурі пасивів. Банк за лічені тижні втратив платоспроможність, після чого НБУ ухвалив рішення запровадити в ньому тимчасову адміністрацію».

 

 

Після оголошення урядом Юлії Тимошенко курсу на рекапіталізацію проблемних фінустанов Укрпромбанк став у чергу охочих здобути державну підтримку, однак влада відмовилася від рекапіталізації банку. Офіційна причина – він не реструктурував зовнішні зобов’язання (понад $120 млн), неофіційна – позови групи «Приват» до Укрпромбанку, під заставою якого перебуває мережа заправок, на яку претендують структури Ігоря Коломойського. У випадку ліквідації банку заправки мають автоматично відійти групі «Приват».

 

«Окрім об’єктивних причин доцільності ліквідації банку, не можна нехтувати й політичною складовою урядового рішення, – вважає незалежний економічний експерт Борис Кушнірук. – Власник Укрпромбанку не пов’язаний із групами впливу, здатними пролобіювати рішення про його рекапіталізацію. У випадку Укргазбанку та Родовід Банку такі групи були». За інформацією тимчасового адміністратора, власники Укр­промбанку після продажу заправок взагалі усунулися від проблем банку.

 

Певну частину кредиторської заборгованості Укрпромбанку уряд планує погасити за рахунок продажу його активів у процесі ліквідації. Потенційний обсяг ліквідаційної маси тимчасовий адміністратор НБУ не розголошує. А прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявляє, що активів, які можна було б оперативно продати, майже немає – «набереться бодай 20% від суми боргів перед вкладниками».