Так звані «перегони» в ОРДіЛО, які в підсумку не визнала жодна країна світу, були організовані передусім із розрахунком на майбутнє, вони є спробою надати номінальним лідерам бойовиків хоч якоїсь легітимності. Про це пише журналіст Тижня Денис Казанський.
«Який же взагалі сенс був у тому, щоб організувати «перегони» в ОРДіЛО, якщо в підсумку їх однаково не визнала жодна країна світу? Очевидно, це було зроблено передусім із розрахунком на майбутнє. Як відомо, Москва не облишає спроб увіпхнути ОРДіЛО назад до складу України на своїх умовах — як автономії — і регулярно наполягає на прямих переговорах між Києвом, «ДНР» та «ЛНР». А щоб такі переговори взагалі були можливі, «республіки» мусять делегувати на них хоч скільки-небудь легітимних представників. Тож «вибори» є спробою надати номінальним лідерам бойовиків хоч якоїсь легітимності», — пояснив він.
Казанський зауважив, що не можна сказати, що це зовсім уже безглуздо. З українського боку вже сьогодні є політичні сили, які в точності повторюють тези Кремля та заявляють про свою готовність сідати з представниками «ЛНР» та «ДНР» за стіл переговорів. Зокрема, таку заяву в ефірі одного з російських телеканалів нещодавно зробив лідер Опозиційного блоку Юрій Бойко.
«Він і схожі з ним проросійські політики незабаром братимуть участь у виборах президента України й розраховують здобути на них значну підтримку. Якщо їхні результати справді будуть високими, вони цілком можуть реалізувати свій задум і сприяти поверненню ОРДіЛО в Україну на умовах РФ. Для здійснення цього плану їм будуть потрібні «легітимні представники народу Донбасу», яких Росія підготувала для них 11 листопада», — пише він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»