Просто повалити владу недостатньо для того, щоб поліпшити ситуацію в країні. Головне — зуміти скористатися плодами революції, а цього робити в Україні поки що не навчилися. Про це у своєму матеріалі для «Тижня» пише журналіст Денис Казанський.
«Майдан-2014 не створив ні власної партії, ні власного руху, а просто забрав владу в одних політиків і передав її іншим. Його польові командири, лідери громадської думки та моральні авторитети, на яких маси покладали великі надії, не змогли об’єднатися й створити якісно новий політичний рух. Усі вони розсмокталися по вже наявних олігархічних політичних партіях і блоках, розчинилися в океані популістів та політичних повій. Створити з активістів, журналістів і борців із корупцією єдиний кулак, який був би постійно націлений в наявну систему, на жаль, не вдалося», — констатує він.
При цьому Казанський зауважив, що змінювати владу, тиснути на неї та домагатися реформ в Україні не тільки можна, а й украй необхідно. Але при цьому важливо мати чіткий алгоритм дій і розуміти, як саме реалізувати поставлені цілі. Сучасна реальність пропонує громадянам безліч інструментів, які допомагають добитися виконання своїх вимог. Головне — правильно використовувати ці інструменти.
До прикладу він наводить діяльність лідерів думок в українському сегменті Facebook.
«Український сегмент Facebook давно вже фактично перетворився на 451 депутата українського парламенту. Лідерам думок, які не мають жодних владних повноважень, вдається домагатися звільнення окремих корумпованих чиновників і навіть ухвалення необхідних законів. Досить згадати хоча б публічне лінчування в соцмережах «Самопомочі», яка не хотіла голосувати за закон проти дискримінації меншин. Після хвилі обурення, що здійнялася в середовищі впливових блогерів із тисячами підписників, важливий закон усе ж ухвалили», — пише Казанський.
За його словами, приклад такої конструктивної роботи доводить, що іноді «диванні війська» можуть бути ефективнішими за вуличних бійців із «коктейлями Молотова».
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень».