Коли годинник на центральній площі Чернігова показує сімнадцяту, авто з великим підсвіченим банером у кольорах партії чинного мера Атрошенка двічі об’їжджає площу по колу. Текст, написаний на щиті, лунає і з гучномовця: «Твоє місто. Твій вибір. Твій громадянський обов’язок. 25 жовтня». У цей час поруч вчергове збирається політичний пресцентр для обговорення перебігу виборів. Партія ж мера готується до власного брифінгу. Якщо попередні опитування справдяться, вони можуть урвати собі добрий шматок місць у всіх радах.
Всі фото авторки
Засилля волонтерів
Минуло кілька годин після відкриття чернігівських дільниць. Черга збирається у коридорі гімназії, де голосують жителі такого собі «генеральського кварталу», частини міста, обплетеної вулицями Рокоссовського, Бєлова й Пухова — радянських командирів армій часів Другої світової, які не підлягають декомунізації.
Читайте також: «Волонтери» президента і різне ставлення до COVID-19. Як голосували в Чугуєві
Найкраще дистанцію тримають в кінці черги й новоприбулі. Чим ближче до входу на дільницю, тим щільніше люди збиваються у купки — аби швидше пройти, аби ніхто не прошмигнув.
Спортивна ж зала, де розмістили дільницю, напівпорожня. То одна, то дві людини переходять дорогу прибиральниці, яка веде перед собою швабру з вологою ганчіркою. Виборці тісно тупцюють біля столів з бюлетенями. Прибиральниця вкотре змійкою обходить скриньки, які поставили під баскетбольним кільцем.
На дільниці є все — й антисептики, й маски, й жінка, яка просить людей тримати дистанцію, проте більшість нічого з цього не потребує.
У гімназії одразу дві дільниці. Молоді хлопці в жилетах волонтерів так званого опитування президента чекають виборців на двох виходах. Між ними кількадесят метрів. Один — чекає, поки підійдуть до нього, інший — сумлінно пропонує кожному бюлетень. Один бланк заповнюють цілими родинами. Літня жінка, пояснює, вочевидь, доньці та онуці, що не варто підтримувати «довічне»:
— Тільки за вбивство може бути довічне. Ніхто на таке не заслужив.
Інша ж жінка ставить за «довічне», обурюючись, що це опитування однаково не допоможе.
— А якби я тут написала, що розстрілювати, то що?
— Я не зрозуміла про вільну економічну зону. Тобто воюємо, але торгуємо? – запитують.
Сумлінний хлопець у жилетці знизує плечима. Жінка зминає бюлетень і кидає його у чорний пакет, де стоїть і коробка.
Читайте також: Вибір не для всіх
Сумлінний волонтер не хоче розповідати, як він тут опинився. Більш байдужий каже – запропонували знайомі.
— Платять?
— Платять.
— Скільки?
— Вочевидь стільки, що я згоден тут стояти.
Платять 800 гривень. Мають прийти на картку. Принаймні в Чернігові. Про це розповідає тридцятирічна Марина в іншому кінці міста. Їй запропонувала знайома, а тій, ніби як хтось зі штабу «слуг». Напередодні отримала інструкцію й забрала коробку:
– Сказали не агітувати, не нав’язуватися, питань не розтлумачувати — ні про канабіс, ні про Будапешт. Хай самі вирішують.
Марина має доступ до спільного чату й чат-боту — раптом щось станеться. Марина читала — під одною дільницею жінка взяла сорок бюлетенів і викинула в смітник.
Два рівні перешкод треба минути людям, які йдуть на цю дільницю біля дому-музею українського письменника Михайла Коцюбинського. Спершу вони зустрічають високо хлопця біля розкладного столика. На столику — два термоси, розпаковане печиво, пластикові стаканчики й цукор. Це волонтер організації «Ліга виборців», яка робить екзитпол на замовлення партії мера Чернігова. Від чаю й печива партія відхрещується, мовляв, це ініціатива організації. Організація не заперечує. Чернігівською «Лігою виборців» керує чоловік, який долучався до передвиборчої роботи партії мера.
Хлопець показує, що в них ще є ручки і маски, раптом хтось забуде:
– А чаєм пригощаємо, бо ж люди в чергах на холоді – щоб не розходилися.
Далі на сходах школи-дільниці чекає молода дівчина з так званим опитуванням президента. Протягом десяти хвилин вона разів зо п’ять пропонує заповнити бланк тим, хто ще не встиг навіть зайти на дільницю. Дехто вказує їй на це. Хтось погоджується.
— Шо се буде? — питає літня жінка, поправляючи широкі окуляри, щоб роздивитися, що від неї хочуть.
— Президент цікавиться вашою думкою. Може, буде якийсь законопроєкт від президента, — легко відповідає дівчина, вочевидь, вигадуючи.
Зниклі кандидати
На дільниці в школі №6 люди голосують у їдальні. Виборці заходять без черг, беруть бюлетені, стають за ширму, виходять, кидають бюлетень у скриньку й ввічливо прощаються з членами комісії. На малих дільницях — ніби в гостях. Ніхто не зауважує, що в бюлетенях нема кандидатів від їхнього округу. Натомість там кандидати з четвертого.
Така ситуація в Чернігові сталася на трьох дільницях. Секретарка комісії на дільниці в школі № 6 каже, що вони не дивилися бюлетенів, бо й не мали:
– Ми все перерахували й почали. Потім на дільницю прийшов один із кандидатів. Він і не знайшов себе в бюлетені. Ми побачили, що прізвища не сходяться з номером округу. Повідомили ТВК, зачинили дільницю, отримали роз’яснення, за годину продовжили.
У ТВК сказали — видавати виборцям ці ж бюлетені — хай голосують. Ймовірно, на цих дільницях зарахують голоси лише за партії. Про те, що в бюлетенях не ті прізвища, виборців не попереджають. До шістнадцятої години зауважень від людей не було.
Читайте також: Наднизька явка і черги на дільницях. День виборів на Херсонщині
Витівки партії мера
О 13 годині партія мера «Рідний дім» запросила журналістів на власний брифінг у комунальний палац культури. Проте в палаці культури одночасно розташована й одна із виборчих дільниць. Брифінг і дільницю відділяє кілька зал.
Для брифінгу навіть приготували брендовану трибуну, проте все ж відклали її до закриття дільниці.
На деяких відео виборці й кандидати зафіксували, як роздають чай у масках від партії «Рідний дім». Після таких ситуацій «волонтери» з чаєм швидко зникали. О пів на п’яту під дільницею біля дому Коцюбинського вже немає хлопця з розкладним столиком.
Біля тисячолітнього кургану в історичному центрі подружжя шукає дільницю. Жінка носить брендовану маску «Рідний дім. Ярослав Куц». Куц — очільник міського управління ЖКГ та кандидат в облраду від партії мера. Жінка майже кричить у слухавку: «Альо, я не знайшла дільницю. Кажи Куцу, хай сам за мною їде і везе. Я хворію і не хочу шукати ту дільницю свою».
Біля кургану все ж є дільниця, треба просто обійти з іншого боку. В обід там наливали чай у масках партії мера. Уже немає нікого. Навіть опитування Зеленського. З-за рогу знову з’являється жінка у масці з прізвищем Куца. У черзі на дільницю їй виносять звичайну медичну — одягає її поверх партійної.
Тут, біля кургану, ввечері ходить не один кандидат з перевірками. З’являється нардеп-мажоритарник Антон Поляков, якого колись виключили зі «слуг». Нині він балотується в мери від «За майбутнє» (це він подав шість тисяч правок до «антиколомойського» закону). Полякова супроводжують двоє чоловіків. Один у брендованій масці «За майбутнє». Він відбивається — там майже не видно і досі ніхто не звернув увагу.
Поляков зізнається, що за внутрішніми екзитполами на виборах мера Атрошенко далеко попереду. Чернігів поволі починає западати в темряву, у якій ховається й прихована реклама на бордах, якою кишіло місто.
Претензія на монополію
Дільниця на першому поверсі гуртожитку — вестибюль заставлений візочками й велосипедами. В кутку на старому дивані вахтерка видає мешканцям ключі. Біля неї сидить чорнявий підліток у капюшоні з коробкою у чорному пакеті — всім відомі «5 питань». Він складає туди бюлетені, але щоразу припиняє, коли повернути камеру. Вахтерка ніби захищає його, підсуваючи коробку ближче до себе.
Видрук з інформацією про кандидатів лежать на дільниці вкупі біля антисептиків. На вікні дільниці лежать сумки й пакет партії «Наш край». Ніхто не звертає на нього увагу. Натовп тиснеться біля дверей, дівчина подає водійські права. Не підходить. Пропонує показати паспорт в додатку «Дія». Секретар із кутка, схованого за одною із кабінок, каже, що не можна. Тільки оригінал. «Але ж президент і Дія…». Дівчині однаково не дають бюлетень. Майже дев’ятнадцята.
Повз дільницю їде «Твій голос. Твоє місто» мера Атрошенка. Вибори направду минають без особливого галасу. П’ять років тому у другому турі чинний мер Атрошенко і тодішній мер Соколов, змагалися, роздаючи гроші, прикриваючись то благодійною, то соціальною допомогою. Цього разу Атрошенку це не потрібно. Соколову — не допоможе.
О двадцятій годині заступник мера й другий номер в списку до міськради стає за брендовану трибуну в палаці культури — з лелеками й хатками. В цьому ж приміщенні щойно зачинилася дільниця. Він каже, що другого туру не буде. Їхній екзитпол свідчить про 85 % підтримки в Атрошенка. На відсоток менше було в останньому опитуванні, яке опублікувало «Дзеркало Тижня». Партія заявляє й про 68% до міськради. До цього ставляться скептичніше. Починається підрахунок.
Чернігівську міську владу на наступні п’ять років обрало 38% містян.