В історію ця фінансова допомога може ввійти як найменш ефективна у світі – мова не про Грецію, а про Україну. Лише два тижні тому голова МВФ Крістін Лаґард пообіцяла Києву $40 млрд за чотири роки – неабияку суму для країни, ВВП якої незабаром може зменшитися до $70 млрд. Проте, відколи економічна криза в ній значно посилилася, національна валюта впала до рекордного мінімуму (див. «Відступ на всьому фронті»). Минулого тижня НБУ запровадив нові заходи контролю над валютним ринком у марній спробі загальмувати падіння гривні. Державні облігації торгуються зі знижкою 60% від номіналу.
Звісно, головна проблема – війна на Cході, яка спустошує державну скарбницю, відлякує інвесторів і паралізує життя навколо зони бойових дій. Одначе й сам пакет фінансової допомоги додає невизначеності. Ніхто не знає, звідки мають надходити ці кошти.
Від того моменту, коли МВФ реально видавав якісь кошти Україні, минуло вже майже шість місяців. Таким чином, НБУ залишився із проблемами сам на сам. 23 лютого він заборонив банкам видавати позики клієнтам для придбання іноземної валюти. Ще через два дні – купувати її для клієнтів. Такі способи контролю можуть лише частково поліпшити ситуацію.
У межах цієї недолугої допомоги українському урядові доведеться незабаром робити те, від чого і він, і МВФ давно відмахувались як від зайвого: реструктуризувати борги. Без урахування окупованих проросійськими повстанцями територій та Криму, який торік захопила РФ, коефіцієнт боргу до ВВП в Україні вже, певно, сягнув 100%. Зменшення обсягів національної економіки підніматиме цей показник іще вище, а тим часом падатимуть доходи.
За словами Ондржея Шнайдера з Інституту міжнародних фінансів, план МВФ передбачає, що впродовж наступних чотирьох років Київ узагалі не повертатиме ніяких боргів. «Проте уряд України досі не почав перемовин щодо цього із кредиторами», – зазначає аналітик Standard Bank Тімоті Еш. Один із них буде особливо непоступливим: Росія позичила $3 млрд попередній українській владі. 24 лютого заступник міністра фінансів РФ заперечив можливість реструктуризації. Якщо Москва наполягатиме на цілковитій виплаті, інші кредитори можуть зробити те саме.
Дефолт став би неприємністю для влади, але становище простих українців уже й так далі нікуди. До кінця року вони, очевидно, будуть на третину біднішими, ніж на момент розпаду СРСР. Інфляція сягнула 29% і ще значно підвищиться через обвал гривні. Щоб приборкати її та підтримати валюту, відсоткові ставки (котрі й так уже дорівнюють 20%) буде піднято ще вище. Це утруднюватиме виплату кредитів. На додачу до цього всього – режим суворої економії, якої вимагає МВФ. До 2017 року ціни на газ зростуть уп’ятеро порівняно із 2013-м. Уряд заморожує пенсії. За такого високого рівня інфляції це означає відчутне їх зменшення. Навіть якби війна зупинилася завтра, проблеми на цьому аж ніяк не скінчилися б.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com