«Для того, щоб відновити в Україні навіть не 50, а 47 мільйонів населення, треба, щоб українська жінка народжувала десь 2-3 дитини, щоб на 10 жінок народжувалося 23 дитини. Сьогодні народжується 15. У жодній європейській країні не народжується 20. Скажіть мені, будь ласка, які шанси на те, що у нас буде народжуватися 23?»,- запитує вона.
«Що заможніша країна, то нижче там рівень народжуваності. Я не маю на увазі, що він падає до одного. Але двох він теж не досягає», – заявила демограф.
За її словами, «процес старіння в Україні обумовлений виключно низькою народжуваністю, тоді як на Заході Європи він обумовлений і низькою народжуваністю, і низькою смертністю».
Лібанова вважає, що «насправді найдовше живуть не в найбагатших країнах. Найдовше живуть у тих країнах, де максимально поширені стандарти здорового способу життя. Про це ніби й незручно говорити в ХХІ столітті, але це правда».
«Зараз діють більше індивідуальні чинники, тобто людина має знати, як себе вести, що їсти, як дозувати фізичні навантаження, як працювати, як займатися рекреацією, чи можна палити, чи не можна палити, чи можна вживати алкоголь, якщо можна, то скільки… Тобто, значно більше залежить від особистості», – переконана демограф.
Вона каже, що «не треба думати, що автоматично з підвищенням економічного розвитку буде зростати й тривалість життя. Цього не буде».
Максимум чисельності населення України зафіксовано у 1993 році – 52,2 млн, після чого воно постійно знижувалося – до 45,8 млн на 1 січня 2011 року.
Потягом третього кварталу 2010 року смертність в Україні перевищувала народжуваність на 30%. Україна посідає передостаннє місце в Європі за тривалістю життя.