Часто звучить думка про те, що оскільки вірус мутує, необхідно буде постійно розробляти нові вакцини проти нових штамів і ними ревакцинуватись. Приблизно так, як це відбувається з вірусом сезонного грипу. Спробуємо розібратись у тому, наскільки це твердження справедливе.
Спочатку трохи історії. Перший зареєстрований випадок COVID-19 трапився в місті Ухань 1 грудня 2019 року. 23-24 грудня 2019 року було вперше секвеновано геном вірусу (визначено повну нуклеотиду послідовність вірусної РНК), і підтверджено, що збудником є бета-коронавірус, який пізніше отримав назву SARS-CoV-2. У «загальному» доступі він з’явився 5 січня 2020 року під символічною назвою Wuhan-Hu-1. Примітно, що вже 20 січня були опубліковані геноми двох інших штамів SARS-CoV-2, що свідчить про те, що вірус дійсно мутує і робить це достатньо швидко. В той же час, далеко не кожна мутація радикально змінює властивості вірусу і йде йому на користь – і насправді, це дуже нам допомагає.
Періодично внаслідок мутацій все ж виникають нові варіанти вірусу, які є більш заразними, вражають ширші верстви населення, «обходять» набутий імунітет тощо. Для таких варіантів ВОЗ має свою класифікацію:
- Variants of Concern (VOC, Варіанти, які викликають занепокоєння): найбільш небезпечні варіанти вірусу SARS-CoV-2, які значно впливають на його заразність та поширення, а також знижують ефективність протиепідемічних заходів у масштабах планети;
- Variants of Interest (VOI, Варіанти, які викликають зацікавленість): менш небезпечні, ніж VOC, але можуть погіршувати епідеміологічний стан в окремих країнах та регіонах;
- Variants Under Monitoring (VUM, Варіанти, за якими проводиться моніторинг): варіанти вірусу, які несуть мутації, що потенційно можуть впливати на епідеміологічно важливі характеристики вірусу.
Станом на сьогодні, до перших двох категорій віднесено шість варіантів вірусу SARS-CoV-2, що не так багато, як могло б здаватись на перший погляд:
- «Альфа» (Перші зразки отримані у вересні 2020 у Великобританії, статус VOC з 18 грудня 2020);
- «Бета» (Перші зразки отримані у травні 2020 у ПАР, статус VOC з 18 грудня 2020);
- «Гамма» (Перші зразки отримані у листопаді 2020 у Бразилії, статус VOC з 11 січня 2021);
- «Дельта» (Перші зразки отримані у жовтні 2020 в Індії, статус VOІ з 4 квітня 2021, VOC – з 11 травня 2021);
- «Лямбда» (Перші зразки отримані у грудні 2020 у Перу, статус VOI з 14 червня 2021);
- «Мю» (Перші зразки отримані у січні 2021 у Колумбії, статус VOI з 30 серпня 2021);
Які проміжні висновки ми можемо зробити?
– Усі варіанти вірусу SARS-CoV-2, які належать до категорій VOC та VOI, виникли ще до початку світової кампанії з масової вакцинації (кінець 2020 року).
– Після початку кампанії не з’явилось нових мутантів, які б становили більшу небезпеку для людства, ніж вже існуючі.
– Усі вакцини, які зараз є на ринку, або перебувають на фінальних стадіях досліджень, розроблялись проти вихідного (китайського) штаму вірусу SARS-CoV-2.
Виникають логічні запитання: «Чи захищають наявні вакцини від перелічених вище штамів? І якщо захищають, то наскільки ефективно?».
Результати масштабних досліджень свідчать, що усі наявні на ринку України вакцини захищають від госпіталізацій, тяжкого перебігу захворювання та смерті у випадку зараження штамами «Альфа» та «Гамма» практично на тому ж рівні (більше 90%), як і проти вихідного варіанта. У випадку «Дельти» цей показник знизився до 80-85% (захист від зараження – 60-80%). Найнижчі показники захисту проти «Бети», але, на щастя, цей штам не набув настільки широкого поширення у світі.
Читайте також: Провідні світові медіа пишуть про Україну. Приводів для гордості немає: згадують фейкові сертифікати вакцинації
Чи достатньо такого рівня захисту?
На думку FDA – цілком достатньо, зважаючи на нещодавні рішення, відповідно до яких додаткові дози вакцин рекомендовано вводити лише пацієнтам похилого віку та особам з груп ризику, які мають серйозні порушення імунітету (імунодефіцити різної природи, хіміотерапія, трансплантації тощо). Логіка рішення полягає в тому, що якщо наявними засобами ми зможемо перевести клінічний перебіг COVID-19 майже повністю у безсимптомний або легкий, то це дасть змогу розвантажити лікарні і перевести їх у нормальний режим роботи. А потім вже можна думати про наступні етапи боротьби з вірусом.
І тут ми переходимо до питання про вакцини проти нових штамів. Про їх розробку проти «Бети» та «Дельти» ще взимку цього року (тобто фактично одразу після початку масової вакцинації) заявили Pfizer, Moderna та AstraZeneca:
Moderna |
«Бета» (mRNA-1273.351) |
Розпочато другу фазу клінічних досліджень. Опубліковані попередні результати. |
Moderna |
«Бета» + вихідний штам (mRNA-1273.211) |
Розпочато другу фазу клінічних досліджень. Опубліковані попередні результати. |
Moderna |
«Дельта» (mRNA-1273.617) |
Розпочато другу фазу клінічних досліджень |
Moderna |
«Бета» + «Дельта» |
Розпочато доклінічні дослідження |
Pfizer |
«Бета» (BNT162b2SA) |
Іде набір в клінічне дослідження другої фази |
Pfizer |
«Дельта» |
Очікується початок другої фази клінічних досліджень |
AstraZeneca |
«Бета» (AZD2816) |
Розпочато другу фазу клінічних досліджень |
На сьогодні (а це вже більше як півроку після початку розробки і клінічних досліджень) є лише попередні результати від дуже невеликої когорти учасників дослідження вакцини Moderna проти варіанту «Бета», відповідно новий варіант вакцини майже не відрізнявся від оригінальної за титрами нейтралізуючих антитіл проти наявних варіантів коронавірусу.
Читайте також: Reuters: Антивакцинатори зірвали стратегію Байдена щодо COVID-19
Окремо слід зазначити, що третя фаза досліджень (підтвердження ефективності захисту, який формує вакцина) у жодного з виробників ще не розпочалась. А це додатковий час. В результаті маємо більше року на розробку і клінічні дослідження + ще мінімум рік на розповсюдження нового варіанту вакцини по всьому світу (і це за мегаоптимістичним сценарієм). Тобто час реакції на появу нового штаму – мінімум два роки, а це дуже багато.
Інша проблема – необхідність залучення великої кількості учасників, адже статистика каже, що щоб виявити різницю у 90% (між вихідною вакциною та плацебо) необхідно набагато менше людей, ніж для того, щоб виявити різницю у абстрактні 10% (між оригінальною та новою вакцинами). А переважаюча ефективність має бути, адже немає сенсу виводити на ринок ще одну вакцину, яка за ефективністю не відрізняється від попередньої.
Таким чином, максимум, чого нам можна чекати найближчим часом – додаткової дози оригінальної вакцини. Для початку – для осіб похилого віку та людей з порушеннями імунітету. Потім, можливо, для усіх. Специфічні вакцини проти штамів SARS-CoV-2 найближчим чином очікувати не варто. Хіба що у випадку, якщо з’явиться новий мутант, який повністю вийде з-під контролю. На жаль, ми не можемо передбачити ні те, коли цей мутант з’явиться, ні те, як він буде виглядати, щоб розробити вакцину завчасно. На щастя, є цілком доступна і дієва опція – вакцинуватись зараз тими вакцинами, які вже є і доступні. Від відомих штамів SARS-CoV-2 вони добре захищають.