Кілька тижнів тому проти активістів організації «Демократичний альянс», яка не раз пікетувала «Межигір’я», Костянтина Лациби та його брата Максима було порушено кримінальну справу за звинуваченням у крадіжках. Підставою стало те, що їхній автомобіль, який раніше часто «світився» біля резиденції Януковича, нібито бачили на місці скоєння двох злочинів. При цьому міліція, за словами братів, не дотримується навіть законодавчих процедур: «Ніякої повістки ми не одержували. Слідчі телефонують і вимагають з’явитися для того, щоб «поговорити».
Наприкінці травня ВО «Свобода» та УДАР провели в броварському парку «Перемога» мирний суботник. Його мета – демонтаж паркану на ділянці, яку, за їхньою інформацією, мали намір приватизувати структури, близькі до «масажиста Азарова», але після серії протестів міськрада була змушена відкласти спробу протягнути це рішення. Однак одразу після акції трьом її найактивнішим учасникам – Олегові Шевчуку, Русланові Ткаченку та Миколі Смірнову – інкримінували, зокрема, «пошкодження частини огорожі». Як запобіжний захід раніше несудимі чоловіки, які працюють, мають хороші характеристики і в кожного з яких є діти, за рішенням суду близько місяця провели під цілодобовим домашнім арештом. У результаті вони втратили роботу.
21 липня в Донецьку жорстоко розправилися з Олегом Богдановим, активістом організації «Дорожній контроль», метою якої є боротьба з правопорушеннями з боку міліції. У потерпілого діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, перелом кісток носа і щелепи. За кілька годин після нападу на Олега в Маріуполі побили ще одного учасника руху Федора Добріцина.
Напередодні візиту до України Патріарха Кірілла спочатку по-звірячому розправилися з Віктором Святським, ідеологом жіночого руху FEMEN, а потім побили одну з його керівниць Ганну Гуцол та фотографа, який на той момент перебував разом із FEMEN. Вони звинувачують у нападі співробітників спецслужб, які, за їхніми словами, стежать за учасниками руху вже тривалий час і цього разу в такий спосіб намагалися завадити акції FEMEN на знак протесту проти приїзду предстоятеля РПЦ.
25 липня, напередодні візиту Януковича та Путіна до Севастополя, люди в цивільному побили, а потім відвезли до відділка міліції місцевого свободівця Олександра Кірноса. Близько двох діб адвокат та рідні хлопця не могли добитися зустрічі з ним. Як виявилося згодом, правоохоронці «знайшли» в нього пістолет. Раніше, ще до затримання, до Кірноса вже навідувалися міліціонери, які вимагали припинити малювати на стінах міста «особу, схожу на президента» з цяткою на лобі. Свого часу за малювання такого самого зображення сумчанин Володимир Никоненко дістав рік колонії.
Звісно, правоохоронці та СБУ відкидають звинувачення в побитті активістів. Як і немає доказів причетності силовиків до травневих нападів на учасників громадських акцій. Тоді «спортсмени» вчинили розправу над головою молодіжної організації ВО «Свобода» Солом’янського району Володимиром Назаренком, позапартійним активістом Євгеном Мацьком, братом свободівця Євгена Карася Володимиром. «Ну что, походил на акции?» – питали тоді нападники останнього.
Чиниться і психологічний тиск, залякують родичів учасників протестних акцій, звільняють їх із роботи. Так, київський активіст «Чорного комітету» Богдан Тицький розповів, що невідомі з його мобільного телефона серед ночі надіслали матері повідомлення такого змісту: «Не тримай на мене зла і нікого не звинувачуй у моїй смерті. У мене великі проблеми». У схожу ситуацію потрапила й молода художниця Тома Шевчук, яка захищала від знищення Гостинний двір у столиці, брала участь в акції проти міліцейського свавілля. Ввечері 25 липня з невизначеного номера матері дівчини зателефонували невідомі й сказали, що на роботі на її доньку впала важка декорація, і порадили їхати прощатися з нею до лікарні. А в Дружківці на Донеччині чиниться тиск на лідера та двох активісток, які брали участь в організації мітингу проти підвищення комунальних тарифів. Першого лякають кримінальною справою за погрозу фізичною розправою місцевій владі, одна жінка була звільнена з роботи, а з другої намагаються стягнути штраф без пояснення суті порушення.
Зростання кількості фактів репресивних дій і розширення географії можуть свідчити про те, що представники місцевої влади та правоохоронних органів дістали вказівку взяти під контроль акції непокори. Утім, як показує досвід бунтівних населених пунктів (Семиполки на Київщині, де свого часу вбили місцевого міліціонера-тирана, Врадіївка на Миколаївщині тощо), ставка на силове придушення протестних настроїв без усунення причин, які їх зумовлюють, лише підвищує загальний градус напруження по лінії влада – суспільство, що готує ґрунт для масштабнішого соціального вибуху в разі появи відповідного приводу.