Менше, ніж через добу після зміни влади в Україні Олександр Турчинов заявив, що ситуація в українській економіці критична, а на казначейському рахунку кошти відсутні взагалі. Хоча ледь не кожна нова влада в Україні традиційно перебільшує драматичність ситуації в момент отримання повноважень та списує частину проблем на попередників, та цього разу виконувачеві обов’язків президента можна повірити: до такого стану економіку доводили довго, починаючи із 2011-го.
Арсеній Яценюк підтвердив слова Турчинова: "Державну казну пограбовано. Країну доведено до банкрутства." І хоча ситуація не нова, адже у 2010-му уряд Тимошенко так само майже не залишив грошей своїм наступникам (див. Вітер у кишенях), та все ж "папєреднікі" пішли значно далі. За словами нинішнього прем’єра, бюджет мав величезний дефіцит вже до кінця лютого, зокрема зарплату затримували протягом 10 днів, а виплачувати борги було нічим.
Новий уряд успадкував дуже важкий тягар в економіці. Передусім – саму систему народного господарства, позбавлену ліквідності та можливості розвиватися три роки тому, з якої клептократична вертикаль влади Януковича вичавлювала всі соки. Крім цього, великі борги, які незабаром треба повертати, та пусту казну із значною заборгованістю. Це все на фоні зношених основних фондів, які експлуатуються після розпаду СРСР без кардинального оновлення. Важкий спадок вимагає від нової влади вжити невідкладних заходів для того, щоб утримати економіку від колапсу. Діяти потрібно негайно та за кількома напрямками.
Фінансовий аспект
У першу чергу новий уряд повинен заліпити фінансові діри, які залишив режим. Передусім ідеться про дефіцит бюджету та державний борг. Українська економіка не потягне бюджет, ухвалений режимом, із дефіцитом зведеного бюджету 64 млрд. грн. І хоча після помітної девальвації гривні можна очікувати на поступове зростання надходжень до бюджету, але цього мало. Потрібно знищити всі тіньові схеми розкрадання бюджетних коштів, а сам бюджет слід переглянути, інакше жоден зовнішній кредитор не позичить грошей. Уряд це розуміє, і прем’єр-міністр вже заявив про намір провести секвестр бюджету на 65-80 млрд. грн.
На 2014-15 рр. припадають високі обсяги планового погашення державного боргу. За оцінками компанії Dragon Capital, у 2014-му Україна повинна погасити валютних зобов’язань (зовнішній суверенний та квазісуверенний борг плюс ОВДП, деноміновані у валюті) та відсотків за ними на 9,7 млрд. дол., а у 2015-му – ще 9,3 млрд. дол. Сума внутрішнього боргу вражає не менше: відповідно до ухваленого бюджету, у 2014-му Україна має повернути внутрішнього боргу та відсотків за ним на 90,4 млрд. грн., 2015-й – також піковий рік погашень, адже повертатимуть гроші за ПДВ-ОВДП, випущені у 2010-му.
Читайте також: Fitch Ratings – українському олігархатові: «Ваші активи – сміття!»
Таким чином Україна потребує величезних коштів лише для того, щоб рефінансувати старі борги та утримати сектори економіки від обвалів. При цьому слід розуміти, що держава повинна залучати гроші лише на те, щоб на деякий час відтермінувати високі обсяги погашень боргу, деномінованого у валюті, і не більше. Бо чим більші позики – тим більші розтрати, а цього український народ, навчений гірким досвідом, не потребує. На сьогодні зовнішні кредити потрібні Україні лише для того, щоб, рефінансувавши старі борги, купити час на проведення реформ. Щоб коли прийде термін погашення кредитів, отриманих тепер, повертати їх із більших обсягів економіки, досягнутих завдяки реформам, а не з нових позик.
Схоже, ключові геополітичні центри також розуміють, що головна проблема сьогодення нової влади – звідки взяти гроші. Так, Росія нещодавно заявила, що немає юридичних зобов’язань видати Україні 12 млрд. дол. відповідно до домовленості з Януковичем. Після цього вона відмовилася пролонгувати знижку на природний газ на другий квартал. Очевидно, що Кремль цими діями намагається поставити палки в колеса нового уряду, який він вважає нелегітимним.
Натомість Захід виявився більш щедрим. Так, за словами голови комітету із закордонних справ європарламенту Елмара Брока, ЄС готовий надати Україні 20 млрд. євро фінансової допомоги (за іншими джерелами – 15 млрд. євро) для запобігання дефолтові. При цьому Верховна Рада вже схвалила меморандум про взаєморозуміння, відповідно до якого Україна незабаром отримає від ЄС 1,6 млрд. євро макрофінансової допомоги. Американці також не пасуть задніх. Держекретар США Джон Керрі днями повідомив, що Вашингтон надасть Україні кредит на 1 млрд. дол. та підтримуватиме офіційний Київ у торговельних суперечках з Москвою в межах СОТ, а таких суперечок, судячи з настроїв Кремля, буде ще ой як багато.
Читайте також: Як розгребти спадок Азарова?
МВФ вже встиг направити в Україну місію для переговорів про нову програму фінансової підтримки реформ уряду stand-by, за якою уряд може отримати кілька траншів кредиту на загальну суму 15 млрд. дол. Яценюк повідомив, що уряд виконає всі вимоги МВФ, бо не має іншого виходу. Це було зрозуміло й без того, адже всі чотири вимоги, які МВФ висував до "папєрєдніків", а саме – вільне плавання валютного курсу, збалансований бюджет, підняття цін на газ та комунальні тарифи, забезпечення стійкості банківської системи – або вже виконано або заявлено у планах на виконання. Поінформовані джерела повідомляють, що перший транш кредиту МВФ у розмірі $3 млрд. Україна може отримати вже у квітні.
Фундаментальний аспект
Ентузіазм Заходу в наданні допомоги Україні справді великий, тому можна не сумніватися, що гроші Україна отримає, а обвалів вдасться уникнути, принаймні на деякий час. Та хоч якими б складними й нагальними не були проблеми із фінансуванням – новому урядові слід розуміти, що раніше чи пізніше ці гроші треба буде повертати. Для цього є три джерела.
По-перше, слід навчитися жити за доходами й контролювати витрати. І хоча після перегляду світлин із Межигір’я та маєтків Пшонки й Захарченка багато людей надовго втратить бажання розкошувати, але немає гарантій, що новий уряд не крастиме із бюджету, навіть якщо обсяги крадіжок зменшаться. Україна потребує зваженого законодавчого регулювання процесу державних закупівель для того, щоб нівелювати корупційну складову в бюджеті й вивільнити необхідні кошти для погашення боргів.
Читайте також: Олігархічні війни: примарна надія
По-друге, необхідно зробити акцент на розвиткові бізнесу, зокрема малого й середнього, та створенні нових робочих місць. Для цього слід провести низку реформ (дотримання прав власності, чесний суд, низькі податки, легкість ведення бізнесу), які покращать інвестиційний клімат. Це дозволить забезпечити стрімке зростання номінального ВВП – тієї бази, з якої збиратимуть податки і згодом виплачуватимуть борги. Борговий тягар зараз є дуже важким для бюджету, а розмір самих лише відсоткових платежів за боргами держави дестабілізує макроекономічну рівновагу. Він може бути пониженим лише завдяки суттєвому економічному зростанню.
По-третє, можна спробувати отримати певну суму від олігархів. З одного боку, слід припинити практику трансфертного ціноутворення, яка викачує з України мільярди. З іншого боку, потрібно зробити такі умови ведення бізнесу, при яких олігархи добровільно відмовляться виводити звідси гроші, бо матимуть широкий спектр можливостей заробити в Україні.
Новий уряд не повинен зациклюватися на тому, звідки взяти гроші, адже, судячи з усього, гроші – не проблема. Він повинен працювати на розвиток країни та економіки, бережливо використовуючи наявні ресурси. Усі проблеми України останніх двадцяти років полягали не в дефіциті грошей, а у марнотратстві та недалекоглядності українських політиків. Сподіваємося, що революції вдасться усунути їх із українського політикуму, а народ отримає ті можливості для індивідуального та суспільного розвитку, яких не мав ніколи. Тільки в такому разі років через 5 Україна стане багатою й надовго забуде про проблему державного боргу.