Пандемія COVID-19 змусила світ шукати колективні рішення не лише для захисту від коронавірусу, а й для запобігання наступним можливим епідеміям. Скільки країн — стільки концептів, провалів та успіхів. Одні держави, патерналістської управлінської традиції, роблять ставку на покарання: штрафи, заборони на відвідування ресторанів і спортзалів, обмеження в професійній сфері. Інші, ліберальні країни, заохочують почуття відповідальності та… матеріальний інтерес. Наприклад, Швейцарія з 1 жовтня запровадила своєрідне спонсорство: за кожного приятеля, якого вдалося переконати піти вакцинуватися, виплачується 50 франків (приблизно €46). «Кожен, хто вперше приходить щепитися, може вказати ім’я та координати особи, яка переконала зважитися на цей крок, — розповідає французький часопис Ouest France. — Потім та людина отримує ваучер, який можна «отоварити» в ресторанах та кінотеатрах, що взяли участь в урядовій програмі. Млява кампанія вакцинації та вперта недовіра населення спонукали владу Швейцарської конфедерації запровадити ініціативу з бюджетом у 150 млн франків».
Швеція натомість із 29 вересня знімає всі обмеження, пов’язані з коронавірусом. Причина — високий рівень вакцинації: 80% дорослого населення, а серед тих, кому понад 75 років, ще вищий. «Рішення мало змінить повсякденне життя мешканців країни, — розповідає радіо France Info. — Швеція обрала власну санітарну політику під час епідемії: маски та інші обмеження ніколи не були обов’язковими». Іспанія також досягла своєї цілі у вакцинації: повний цикл щеплення здійснили 90% населення старше 40 років. Понад 70% тих, кому 12–29 років, отримали бодай одну дозу.
Водночас у Франції, попри стабільне загальне зменшення кількості хворих та померлих, ситуація відрізняється в регіонах. Там, де рівень захворюваності впав нижче 50 випадків на 100 тис. мешканців, з 4 жовтня учні та вчителі молодших класів більше не зобов’язані носити маски. Вакцинація в країні доступна з 12 років. Згідно з опитуванням Ipsos-Sopra Steria, відчутна більшість найманих працівників країни воліла б не носити маски на роботі, і щоб досягти цього, 67% погоджуються на обов’язкові санітарні перепустки, прив’язані до штрафів. Про подібну зміну настроїв годі було мріяти влітку, коли запроваджували перепустки й частина французів активно протестувала проти обмежень на вуличних акціях. Cтаном на 3 жовтня повністю вакциновано 72,7% населення Франції.
У сусідній Бельгії також неоднорідна ситуація стосовно і вакцинації, і захворюваності, і відповідних санітарних обмежень. Фландрія та Валлонія демонструють значно кращі, ніж столиця, показники. У Брюссельському регіоні вакциновано заледве 52%, натомість у двох провінціях — 74%. З 1 жовтня Валлонія та Фландрія знову відкрили дискотеки. Маски залишаються обов’язковими лише в громадському транспорті, лікарнях, перукарнях, масажних салонах та інших місцях, де між людьми відбувається безпосередній фізичний контакт. У магазинах і ресторанах віднині можна перебувати з відкритим обличчям, паралельно запроваджується санітарна перепустка. На відміну від сусідньої Франції, де штрафи за її відсутність починаються від €135 та у випадку рецидивів доходять до €1500, Бельгія за порушення нового режиму ще не запровадила інших каральних заходів, крім відмови перебувати в тому чи іншому приміщенні.
Несподівано гарні показники вакцинації демонструє Індія. 70% дорослого населення Індії вакциновані хоча б однією дозою станом на 3 жовтня, повідомляє індійський ресурс NDTV. Чверть отримала обидві дози вакцини. Для країни з понад 1,3 млрд населення це разючий показник. За показниками захворюваності Індія перебуває на найнижчому для себе рівні за останні 200 днів. Однак науковці застерігають, що взимку на Індію чекає третя хвиля. Друга хвиля захворювань, що розпочалася у квітні цього року, була надзвичайно смертельною для країни. Сьогодні кількість тих, хто помер від недуги, сягла майже пів мільйона. Уряд планує виплачувати невеликі грошові компенсації родичам померлих.
Спад вакцинації — це та проблема, з якою доводиться боротися багатьом державам світу. Наприклад, у Німеччині станом на сьогодні першою дозою вакциновано 68,2% населення. В останні тижні кількість громадян Німеччини, що отримали перше щеплення, стрімко зменшується. Міністр охорони здоров’я Єнс Шпан ще в середині вересня оголосив так звані тижні дії, упродовж яких ці показники мали б зрости, але ситуація й далі залишається критичною. Особлива проблема для ФРН — низький рівень вакцинації серед громадян 60+. «Серед 24 мільйонів осіб віком понад 60 років ще майже 4 млн невакциновані. Це майже кожен шостий у цій групі ризику», — попереджав міністр наприкінці минулого місяця. Ще одна важлива проблема — нерівномірність вакцинації на різних федеральних землях. Так, якщо в Бремені (землі з найвищим показником у Німеччині) першою дозою вакциновано 79,1% дорослого населення, то в Саксонії таких лише 57,9%. Різниця в понад 20%, хоча від середньостатистичного рівня у ФРН цей показник також суттєво відрізняється на майже 10%. Така ситуація не лише в Саксонії, але й на інших землях Східної Німеччини: Бранденбургу, Тюрингії, Саксонії-Ангальт та Мекленбургу-Передній Померанії. Пасе задніх також Південь, зокрема Баварія. Німецькі вірусологи б’ють на сполох, бо чергова хвиля хвороби може принести великі проблеми цим землям.
На відмінність показників впливають політичні преференції. «Є чіткий зв’язок між голосуванням за АдН та відмовою вакцинуватися», — зауважив в інтерв’ю Der Tagesspiegel уповноважений ФРН у справах східних земель Марко Вандервіц. Справді, «Альтернатива для Німеччини» — третя політична сила в парламенті Тюрингії зі значною підтримкою (23,4%), друга — у парламентах Саксонії (27,5%) та Бранденбургу (23,5%). У жодній із німецьких земель вона не входить до керівної коаліції, але коли чверть голосів отримує певна політична сила, то її позиція має вагу та вплив на тих, хто її підтримав. А представники «Альтернативи для Німеччини» жорстко критикують обмеження для невакцинованих громадян та й загалом політику уряду в цьому напрямі. Б’єрн Геке, лідер АдН у парламенті Тюрингії, так відреагував на закид представника уряду Марка Вандервіца: «Людина не має жодного поняття про Схід. Так, тут живуть вільнолюбні люди, які вже по горло ситі патерналізмом і які самостійно ухвалюють рішення про своє життя та здоров’я».
Про таку ж проблему тривалий час говорять у США. Станом на сьогодні, згідно з інформацією Центрів контролю та профілактики захворювань у США (ЦКЗ), вакциновано близько 56% усього населення країни, або ж 65,4% населення віком від 12 років (це ті, хто вже може вакцинуватися). Однак, як і в Німеччині, охоплення вакцинацією не однакове в різних штатах. Згідно з інформацією ЦКЗ, у п’ятнадцяти штатах досі не вакциновано й половини жителів. Американське видання The New York Times вирішило провести паралель між ставленням до вакцин і підтримкою на останніх президентських виборах Дональда Трампа. Воно знайшло в цьому зв’язок, хоча навіть без цифр він доволі очевидний, особливо якщо пригадати передвиборчу кампанію обох кандидатів. У той час, коли Джо Байден віддавав перевагу максимально безпечним невеликим «drive-in» зустрічам, мітинги на підтримку Дональда Трампа були багатолюдними й часто без особливих заходів безпеки, пов’язаних із пандемією.
Значним розривам у кількості вакцинованих громадян у США сприяє також різниця в політичних підходах деяких штатів. Так, 3 жовтня найбільша мережа госпіталів та клінічних центрів Нью-Йорка Northwell Health звільнила понад 1400 працівників через відмову від вакцинації. У штаті Луїзіана страхування для тих, хто живе з невакцинованим партнером, буде дорожчим. Нині в США триває важлива дискусія щодо запровадження так званих вакцинаційних паспортів. Найближче до цього підійшли в штаті Каліфорнія, хоча обговорення триває й на федеральному рівні.
Розрив у кількості вакцинованих осіб помітний і в країнах ЄС. Так, якщо Португалія лідирує в показниках (85% дорослого населення повністю зробили щеплення), то в Болгарії та Румунії першу дозу отримали лише 22% та 33% населення відповідно. Показник бажання вакцинуватися та рівень щеплень на Сході Європи можна зіставити з рівнем довіри до місцевої влади. У Болгарії та Румунії він один із найнижчих серед країн ЄС.
У Румунії не вщухають протестні акції проти щеплень на заклик крайніх правих політиків. Нині уряд лише планує запровадити обов’язкове щеплення для медпрацівників. «Болгарія в контексті вакцинації вважається найгіршим європейським «двієчником», — пише французький часопис Libération. — Повний цикл пройшли лише 15% населення, смертність — у пропорції на мільйон мешканців — з відривом найвища в Євросоюзі. Причини низької вакцинації — загальний скептицизм та глибока недовіра до уряду. Від початку пандемії не вжили справжніх заходів, наприклад, не запровадили справжнього карантину. Колишній прем’єр-міністр країни Бойко Борисов навіть казав: «Лиш ті, хто боїться, ходять у масках»… У країні триває затяжна політична криза. У листопаді заплановані чергові парламентські вибори, треті за рік, оскільки партіям не вдається сформувати уряд».
Щоб відповісти на виклики часу та не лише зупиняти, а й запобігати масштабним епідеміям у майбутньому, Європейський Союз створює нове агентство, що стане до дії в перші місяці 2022 року. Установа з питань готовності та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я (Health Emergency Response Authority, HERA) отримає бюджет у €6 млрд та вже має чіткий перелік функцій: оцінювання небезпек, збір інформації, розроблення моделей профілактики майбутніх вірусних епідемій. Установа відповідатиме за розвиток, постачання, зберігання та розподіл ліків, необхідних для запобігання пандемії. Новим проблемам — нові стратегії. У ЄС сподіваються, що нова структура допоможе краще розподіляти медичні засоби між країнами-членами, які поки що розподіляються на умовних «відмінників», «середнячків» та «двієчників».
Де не карають, там — заохочують
Суспільство
12 Жовтня 2021, 13:30