Польський експерт з міжнародних питань, засновник і керівник центру досліджень «Польща-Україна» Даріуш Матерняк розповів Тижню про перебіг президентських виборів у Польщі, вплив теми України на передвиборчу кампанію та російську пропаганду.
— 18 травня у Польщі відбудуться президентські вибори. Згідно з результатами опитувань, ймовірно, боротьба буде між кандидатом від правлячої Громадянської коаліції Польщі, мером Варшави Рафалом Тшасковським та опозиціонером Каролем Навроцьким. Принаймні зараз вони випереджають своїх конкурентів. Довкола яких тем вони вибудовують свої кампанії і кому, на вашу думку, вдасться перемогти?
— Загалом кампанія цих двох кандидатів, які мають найбільші шанси пройти до другого туру виборів, базується на протилежних акцентах та критиці один одного. Особливо це стосується Кароля Навроцького, який представляє опозиційні кола партії «ПіС». Тшасковський позиціонує себе як більш проєвропейський та ліберальний, тоді як Навроцький наголошує на своєму консерватизмі, певній стриманості щодо ЄС (тобто він не підтримує вихід із ЄС, але все ж менш жорсткі форми інтеграції), ролі відносин та союзу зі США на відміну від побудови відносин з Францією чи Німеччиною.
— Серед тем передвиборчої кампанії вже тривалий час фігурує і Україна. У той час, коли Тшасковський нібито виступає за вступ України до ЄС та каже, що збереже програму виплат для українців «800 плюс», Навроцький має дещо інші погляди. Зокрема, він звинувачував Україну в тому, що вона не може відповісти за свої злочини, маючи на увазі Волинську трагедію, а тому нібито не може бути частиною альянсів. Наскільки сильно тема України вплинула на перебіг цієї передвиборчої кампанії?
— Тема, пов’язана з Україною, з’явилася на початку кампанії, фактично у зв’язку з проблемою біженців з України та соціальних виплат для них. Звідси й обговорення питання «800 плюс» та інших схожих програм. Але це не є питанням, яке б викликало великі емоції чи мало потенціал вплинути на результат виборів — питання міграції з країн Африки чи Близького Сходу, безумовно, є більш суперечливим. Іммігранти з України в переважній більшості мають роботу та позитивно впливають на польську економіку, тому в цьому контексті вони не викликають суперечок.
Були спроби використати історичні теми, посилаючись на Волинську трагедію, з боку деяких кандидатів, особливо тих, хто представляв ультраправих, але вони не призвели до жодних суттєвих змін у їхній підтримці, схоже до антиукраїнського інциденту, здійсненого Гжегожом Брауном (під час мітингу зі своїми прихильниками він скинув український прапор, який висів на будівлі мерії у місті Біла Підляська, а на початку травня провів антиукраїнську акцію на могилі воїнів УПА на горі Монастир, — Ред.).
— Чи зміниться — і якщо так, то як — після виборів підтримка України?
— Ні, схоже, що незалежно від того, хто стане президентом — а згідно з опитуваннями, це може бути Тшасковський чи Навроцький — суттєвих змін у політиці щодо України не відбудеться. Розуміння важливості підтримки України та Києва у війні з Росією для безпеки Польщі є досить поширеним явищем (якщо не враховувати ультраправих та відверто проросійських кандидатів), і немає жодних ознак того, що відбудуться якісь суттєві зміни в поточній політиці. Варто пам’ятати, що нині опозиційна партія «ПіС» також багато зробила, щоб допомогти Україні.
— Видання Reuters із посиланням на міністра цифрових справ Польщі пише, що країна зазнає безпрецедентних за масштабом спроб втручання у президентські вибори з боку Росії. Наприклад, раніше він заявляв, що поляків вербують через даркнет, пропонуючи їм 3000-4000 євро за поширення контенту, що містить дезінформацію. Чи вдається польській владі протистояти цим впливам?
— Так, активність російської пропаганди у Польщі помітна, особливо в інтернеті. Однак, схоже, ця діяльність не має великого впливу на погляди поляків — відкрито проросійські кандидати, які створюють антиукраїнські наративи або організовують антиукраїнські акції, не мають великої підтримки. Загалом це може бути лише 2-3 % виборців і немає потенціалу, щоб їх було більше.
Діяльність, пов’язану з обмеженням таких спроб російської сторони впливати на польське суспільство, здійснює як Агентство внутрішньої безпеки, так і Війська кіберзахисту в інтернеті. Наразі її оцінюють як досить ефективну.