Пандемія COVID-19 в світі та одночасне падіння цін на ринку нафти примушує керівництво РФ вживати заходів для запобігання негативних наслідків для власної економіки. Безперечно, окреме місце в цьому процесі займає оборонна промисловість. При цьому, якщо публічно заявляється про те, що російська оборонка впорається з поточною ситуацією, в дійсності ухвалені рішення та їхня реалізація мають лише короткостроковий ефект. Наявні макроекономічні показники та зроблені кроки вказують на те, що в найближчий час економіка країни зануриться в рецесію. Це, безумовно, вплине на видатки на оборону, зокрема на сферу виробництва та закупівлі озброєння та військової техніки (ОВТ).
За оцінкою російських експертів, станом на кінець березня 2020 року пандемія в РФ вплинула переважно на малий та середній бізнес, а великі корпорації за рахунок наявного фінансового ресурсу та державної підтримки поки що зберігають стабільність. Практично на всіх підприємствах російської оборонки задля безпеки працівників запроваджено режим обмежень аж до тимчасового припинення роботи. При цьому керівництво розраховує, що після карантину все вдасться надолужити. З 25 березня працівники віком від 65 років і вище, які не обіймають критично важливих посад, відправлені на лікарняні та у відпустки, а працівники, які прибули з-за кордону, – на самоізоляцію до дому.
Читайте також: Приватні дані vs моніторинг пандемії. Як зібрати інформацію про зараження?
На сьогодні ДК «Ростех», до складу якої входить більшість підприємств оборонно-промислового комплексу РФ, офіційно заявляє, що поки не бачить негативних наслідків від ситуації, що склалася. Такої впевненості керівництву держкопорації, напевно, надає наявне державне оборонне замовлення та пакет укладених експортних контрактів. Так, за російськими підрахунками «Рособоронекспорт» (дочірня компанія ДК «Ростех») має поставити за кордон ОВТ на суму близько $50 млрд (однак цей показник викликає багато сумнівів). Крім того, проблеми з виробництвом також розраховують вирішувати за рахунок Фонду національного добробуту. Частина з цих коштів може бути спрямована на підтримку підприємств ОПК у важкий період. Також публічно заявляється, що в сегменті військово-технічного співробітництва жодних серйозних зривів постачання експортних контрактів поки не має. Разом з тим в умовах обмежених візитів через коронавірус посилені контакти за лінією постійно діючих представництв ДК «Ростех» за кордоном і представництв іноземних партнерів в Росії. Про скасування або зриви зобов'язань на кінець березня 2020 року по експортних контрактах поки не йдеться. З метою своєчасного виконання внутрішніх та експортних контрактів там, де це можливо, відпрацьовуються альтернативні джерела постачання комплектуючих. Аналогічна ситуація сьогодні на АТ «Объединенная судостроительная компания» (ОСК), де створено оперативний штаб зі запобігання поширення коронавірусу і затверджений план заходів щодо захисту працівників ОСК від цієї інфекції. Своєю чергою на ДК «Роскосмос» введений щоденний моніторинг фінансового стану своїх підприємств, розроблені додаткові заходи підтримки на тлі пандемії. Поряд з цим «Ростех» зосереджує увагу на виробництві засобів боротьби з коронавірусом, зокрема: стаціонарних та переносних знезаражувачів повітря, тепловізорах для визначення людей з підвищеною температурою в місцях інтенсивного руху, апаратів ШВЛ (їх виробляють на потужностях концерну «КРЭТ»), противірусних комбінезонів («Росхімзахист»).
Публічно представники російських оборонних компаній заявляють, що підприємства продовжують роботу, в графік робіт вносяться корективи, а переносити терміни здачі оборонної продукції замовникам поки не планується. Водночас попри вжиті заходи та оптимізм політичного керівництва країни, економічна ситуація в Росії поступово погіршується, і це матиме наслідки, зокрема і для ОПК. На це вказує низка обставин.
По-перше, обвал цін на нафту, який відбувся на початку березня 2020 року і до кінця місяця призвів до здешевлення нафти до $25 за барель, негативно позначиться на економіці РФ в середньостроковій перспективі. Оголошена днями угода про скорочення видобутку основними виробниками пом’якшить ситуацію, але не вирішить проблему повністю. На сьогодні Центробанк Росії запобіг падінню курсу рубля та інфляції за рахунок продажу іноземної валюти з Фонду національного добробуту (ФНД) та придбанню рублів відповідно до бюджетного правила (продаж валюти з резервів починається, якщо ціна російської нафти Urals у 2020 році опускається нижче $42). Однак з часом їх буде недостатньо. На сьогодні ФНД складає $123,4 млрд. За оцінками Bloomberg, таких ресурсів при поточній ціні на нафту в межах $27-32 РФ вистачить максимум на шість років. Натомість, за даними агентства S&P Global Ratings при ціні нафти у $35 російський бюджет зможе протриматися на заощадженнях тільки три роки. Однак наразі ціни на нафту падають і попит на неї через коронавірус знижується. Отже, споживання фінансових ресурсів з ФНД буде ще більшим. В результаті це може призвести до скорочення і інших бюджетних доходів. Деякі економісти взагалі прогнозують рецесію. А якщо за основу взяти песимістичний сценарій, який був розрахований Центробанком Росії у вересні 2019 року, то при середніх цінах на нафту у $25 за барель в 2020 році російський ВВП скоротиться на 1,5-2%. Безумовно, це негативно відобразиться на роботі більшості російських підприємств, в тому числі оборонних.
Читайте також: Природне походження, котики і причини високої заразності: огляд наукових статей про коронавірус
По-друге, незважаючи на оптимізм російської влади стосовно розвитку економіки в поточних умовах, в дійсності в Кремлі можуть розуміти реальні ризики та можливі наслідки. Про це свідчать результати засідання уряду, яке відбулося 2 квітня 2020 року, коли прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін заявив про надання допомоги підприємствам ОПК країни. Відповідно до рішення уряду, обсяг закупівель авіаційної і автомобільної техніки для оборонно-промислового комплексу, розрахований в держпрограмі озброєнь до 2027 року, має бути сконцентрований на період до 2024 року. За словами прем’єра, це «має допомогти виробникам цієї техніки на тлі падіння ринкового попиту». Крім того, російський уряд підготував ряд пропозицій, в рамках яких пропонується «прискорити розміщення завдань державного оборонного замовлення завдяки укладенню держконтрактів з єдиними постачальниками за орієнтовними цінами, а також пропонується здійснювати 80-відсоткове авансування робіт одноразово, відмовившись від поквартального авансування в рамках укладених контрактів. Таким чином в уряді розраховують збільшити серійність і забезпечити випереджувальне постачання військової продукції до лав збройних сил РФ».
Фактично ж в РФ розуміють, що коштів, які були передбачені на виконання державного оборонного замовлення, до кінця програми може не вистачити. Бо замість виробництва ОВТ потрібно буде зосереджувати увагу на вирішенні соціальних проблем та відновлювати економіку. Крім того, влада розраховує показати російському населенню «власні досягнення» саме до 2024 року – напередодні президентських виборів в Росії.
Не слід також виключати, що іншою можливою причиною таких дій є прагнення максимально наповнити війська новою технікою з метою підготовки та проведення військових операцій, в тому числі проти України. Однак в умовах економічної кризи такі дії будуть дуже негативно сприйняті в світі і приведуть до остаточної ізоляції РФ.
По-третє, російська влада поставила власну оборонку в глухий кут запровадженням через пандемію неробочого періоду до 30 квітня замість карантину. Підприємствам ОПК РФ не розтлумачили, чи належать вони до виробництв «безперервного циклу роботи», для яких визначений окремий порядок роботи в умовах обмежень. Їм створили перешкоди для виплати зарплати та проведення розрахунків за замовлену продукцію. Згідно з законодавством, тим, хто ходить на роботу в неробочі дні, необхідно доплачувати. Однак не всі підприємства можуть собі дозволити ці додаткові виплати. Платити однакові суми тим, хто працює і тим, хто лишається вдома керівники також не можуть, адже це демотивує персонал. Тому в ряді випадків виробництво доводиться просто зупиняти. Крім того, включити ці нові витрати у собівартість виготовленої продукції не дозволяється законодавством, а вихід з цієї колізії ніяк не пояснюється російською владою. На переконання російських експертів ця ситуація яскраво демонструє те, наскільки низький рівень державного управління промисловістю є сьогодні в РФ. Про це здогадувалися в «мирний час», але криза остаточно прояснила ситуацію.
Читайте також: Математичні моделі пандемії: як роблять прогнози
І нарешті, поширення COVID-19 з часом негативно вплине на функціонування російського ОПК. Запроваджений карантинний режим у середньостроковій перспективі уповільнить виконання як державних, так і іноземних замовлень. Так, на даний момент російські оборонні підприємства, користуючись створеними заздалегідь запасами комплектуючих, поки що продовжують свою роботу, хоча і з гіршою динамікою. Однак після їх вичерпання та відсутності постачання, у випадку продовження карантинних заходів та поширення пандемії, як в середні країни, так і закордоном, ситуація цілком може погіршитися. Карантин матиме негативні наслідки для виробничого процесу, організацію ланцюжків поставки комплектуючих, на зусилля щодо розвитку бізнесу як в середині країни, так і закордоном. Не можна виключити, що через боротьбу з пандемією знизиться попит на оборонну техніку та пов'язані з нею послуги. Підрядники та субпідрядники вже заявляють про зміну термінів виконання контрактів та зміну курсів валют, що також впливає на виконання домовленостей. Наразі російські оборонні підприємства намагаються замінити окремі комплектуючі, які постачалися з-за кордону, в тому числі з Китаю. Однак це несе певні ризики через необхідність у перевірці їх якості, треба також переконатися в тому, чи можна їх використовувати в тих чи інших зразках ОВТ. Визначенню реальних термінів постачання комплектуючих з-за кордону заважають й карантинні заходи, введені в більшості країн світу. У підсумку це також не сприятиме своєчасному виконанню контрактів.
Тобто, по факту, хоча в Москві на широкий загал демонструють героїчне подолання перепон, щоб забезпечити стабільність та подальший розвиток економіки, особливо в секторі ОПК, вжиті заходи матимуть лише короткостроковий ефект – орієнтовно до трьох років. А після цього часу чекати на покращення в нинішніх умовах не варто.