Натуральний одяг, який не шкодить людині та навколишньому середовищу набирає популярності в Україні. Невдовзі на національному ринку можуть з’явитися і товари, що гарантують не використання примусової чи дитячої праці.Тож попит буде –переконують експерти.
«Сировина для тканин вирощена в екологічних біо-господарствах, під час виробництва не використовувалися генетично модифіковані продукти і жодних хімікатів для боротьби з комахами» – замість того, щоб все це писати на етикетці, просто ставиться відповідний значок «біо-товар». Все більше українців тепер читають не тільки склад продуктів харчування, а й одягу та взуття.
«Дуже часто мами не пов’язують різні проблеми (висипки, алергії) з якістю одягу. Але що стоїть за написом 100% бавовна? По-перше, не відомо в яких умовах вирощувалася бавовна та чим її обробляли. По-друге, у виготовленні тканини застосовують різні хімікати для покращення властивостей тканини, фарбування. Тому й виходить, що в результаті купуємо товар лише на 70% бажаної якості», розповідає Дарія Гордон, засновниця групи «Смак дитинства» в Україні.
Натуральність тканин, переконують екологи, не перешкоджає шкірі дихати і захищає від шкоди, яку можуть заподіяти синтетичні матеріали та пестициди, що виявляється в алергії. Проте, і вартість товарів з гарантією «без ГМО» вища за традиційні.
«Приставка «біо» означає, що тканина не просто натуральна, але й вирощена без використання хімікатів. Подальша обробка також має бути нешкідливою для оточуючого середовища. Тому ціна вихідного продукту вища. На жаль, виготовлення біо-сировини на даному етапі майже неможливе для нашої країни», говорить Марія Ізотова, дизайнер екологічного одягу та сумок.
Натур продукт знову в моді
Натомість національний ринок товарів маркованих, як екологічні – швидко зростає. Позначка «еко» означає, що товари складаються винятково з натуральних матеріалів. Тренд не шкодити собі та довкіллю став загальноєвропейським. Натуральне взуття, одяг та аксесуари тепер можна придбати, як відомих будинків моди, так і ручної роботи в приватних магазинчиках. Цей тренд активно підтримують медіа, які постійно інформують населення що, як і хто виготовляє та які наслідки цього можуть бути для навколишнього середовища. Навіть на своїх сайтах, деякі світові медіа-гіганти в розділі «навколишнє середовище» розмістили каталоги екологічно безпечної продукції.
Якщо зовсім недавно одяг біо- та еко- асоціювався, радше, з застарілими моделями далекими від сучасних тенденцій, то тепер справа кардинально змінилася. Еко-дизайнери вже подбали про те, щоб їх моделі на подіумах виглядали стильно і позачасово. Наприклад, серед новинок британських модельєрів – туфлі, виготовлені з рисового лушпиння і зшитих шматків природних тканин та сумки зі шкіри вугря, зокрема тієї його частини, що належить до відходів індустрії морської їжі.
В Україні натуральні речі можна придбати, як безпосередньо в деяких магазинах, так і замовивши у кравця. «В ідеалі я б хотіла купувати екологічні речі, але поки ті зразки одягу, які зустрічала в нас, вважаю кітчевими та нецікавими. Купувала б натуральні тканини і далі розробляла одяг собі з дизайнером, так я б підтримувала і її особисте зростання, і гроші не йшли в круті бутіки», говорить Єлізавета Олійник, студентка університету Шевченка.
Деякі українські супермаркети також долучилися до екологічної моди й активно продають полотняні торби замість пластикових (від 10 до 25 гривень і дорожче за більш дизайнерську роботу). Головний аргумент: вони не завдають шкоди довкіллю ні в процесі виробництва, ні у використанні, ні під час утилізації, оскільки виготовлені з натуральних матеріалів. Продавці запевняють – це економія, бо одна полотняна торба слугуватиме довше ніж кілька пластикових.
Чесні гроші за якісну роботу
В результаті активного інформування громадян Західної Європи про роботу дешевих швейних фабрик в Азії, медіа достатньо нажахали покупців антисоціальними умовами виробництва. Тому, попри високі за звичайні ціни, навіть студенти намагаються купувати товари марковані «чесна торгівля» (fair trade – англ.). Це гарантія, що умови виробництва товару та оплати праці були людськими і не використовувалася примусова чи дитяча праця.
«Я щойно повернулася зі Швеції і там багато вивісок у магазинах, що вони торгують «чесними» товарами, переконана – це важливо для всієї Європи. Але в українських умовах – це нереальний проект, бо в нас навіть якщо хтось привезе чесно вироблений товар, то продавати його будуть нечесно. Але потенційно я готова переплачувати, щоб люди, які його виробляли працювали в нормальних умовах», говорить Ганна Грабарська, студентка Києво-Могилянської Академії.
Те, на скільки більше доведеться платити, залежить від самого товару: джинси чи кавові боби. «Різниця в ціні закладається для амортизації можливих втрат виробника в майбутньому чи минулих роках, але різниця не є разючою», – говорить Максим Буткевич, журналіст, випускник програми «Антропологія розвитку та соціальної трансформації» університету Сассекса, Велика Британія. «Наприклад, я міг дозволити собі купувати товари марковані «чесна торгівля», живучи тільки на студентську стипендію. Це, радше, питання вибору, ніж економічних обставин».
Масового продажу товарів «чесної торгівлі» в Україні немає, але були перші спроби активістів привести кораблем з Німеччини марковану мексиканську каву. Проте кількість товару була дуже маленька, тому і поширювався він «між своїми». Буткевич вважає, що вже сьогодні в Україні є люди, яким відомо про товари марковані «чесна торгівля», і якщо надати гарантії, що на іншому кінці виробничого ланцюга робітники насправді будуть отримувати гроші, то в нас сформується ринок таких товарів.
«Організації, які власне й ставлять марку «чесна торгівля», є визнаними у світі. Це важливо, що на міжнародному рівні маркування проводиться однаково, бо це і є гарантією, що робітники працювали в справедливих умовах і отримають гроші, які ви заплатите. На жаль, я вже зустрічав в Європі товари невірно марковані. Це означає, що виробник хотів лише продати свій товар за вищою ціною і ніхто, крім нього, зиск з цього не отримував», говорить Буткевич.
Друг природи за дешево
Поки ж українці тільки роблять перші кроки в переході до натуральних товарів, екологи запевняють, що дружнім до природи можна стати і без значних витрат. Наприклад, купуючи менше, але якісного одягу, людина ефективніше використовує власні та природні ресурси. Не обов’язково мати багато речей, адже дослідження доводять, що людина активно використовує лише 40% свого одягу, а іншу частину просто зберігає у шафах. Якісний же одяг навіть на третій сезон може добре виглядати, в цьому переконує британська компанія Howies, яка першою почала давати 10-річну гарантію на свій одяг.
Якісний одяг, який більше не пасує, також не варто одразу викидати. Секонд-хенди високого класу роблять свій внесок в ідею того, щоб одяг мав довге життя. У Лондоні, Парижі, Брюсселі, Нью-Йорку магазини якісного вживаного одягу користуються чималою популярністю. Там можна знайти все – від вечірньої сукні до джинсів та аксесуарів, окрім зниженої в кілька разів ціни, покупці свідомі того, що дають друге життя такому одягу. За останні кілька років процвітають інтернет-магазини якісного/натурального вживаного одягу, там покупець хоч і має доступ до різноманітного каталогу речей, але не зможе на власні очі побачити ярлик на товарі й прочитати склад кофтини, що сподобалася.