Чиновники на розподілі земель лісфонду заробляють шалені статки

Невловимі

У деяких районах області ця галузь приносить найбільший прибуток і є основною для економіки. І саме тут «пасуться» браконьєри відповідного профілю. Приміром, в одному з підрозділів ДП «Старосамбірське лісомисливське господарство» незаконно вирубано 79 дерев породи ялиця, сосна, ялина та граб. Загалом 71 м3 на понад 224 тис. грн. На думку прокурорів, це результат «роботи» тутешнього лісника, який «не проводив перевірки стану охорони лісу в закріплених кварталах, не вживав заходів до попередження та припинення незаконних рубок, не складав актів про вчинення лісопорушень, не виявляв та не притягав винних осіб до адміністративної відповідальності».

11 травня цього року проти названого працівника порушили кримінальну справу. Зрозуміло, він не відшкодує завданих державі збитків. А ті, хто власне рубав і продавав, пройдуть у справі як невідомі особи. І робитимуть своє далі. За 2012 рік це вже четвертий такий випадок у Старосамбірському районі.

Нищать насадження не лише там. У ДП «Золочівський лісгосп» не дорахувалися 295 м3 деревини. Очевидно, діяла організована група з налагодженими каналами збуту. Нарубали на 700 тис. грн. Утім, на лаві підсудних опиниться лише один працівник лісової охорони. 14 травня проти нього порушили карну справу. Як повідомили Тижню в прокуратурі Львівської області, цей чоловік «знав, що у ввіреній йому під охорону дільниці наявні незаконні рубки дерев, проте не повідомляв керівництва й не вживав жодних заходів для їх припинення». Тобто й винного знайшли, й посадовців вивели з-під удару.

Та не варто робити з рядових лісничих жертв обставин і заручників ситуації. До прикладу, на території того ж таки ДП «Золочівський лісгосп» один із них самочинно відправив під сокиру 18 буків без лісорубного квитка. Їх постинали не­­законно, на суму понад 80 тис. грн. Утім, складно повірити, що зловмисник діяв без відома начальства. При­­тягнен­­ня не керівників, а рядових лісників до відповідальнос­­ті своєю чергою виливається в другу серйозну проблему. Йдеться про відшкодування збитків. І це добре знають правоохоронці. Як зазначив прокурор області Олег Василенко, «торік у лісах Львівщини незаконно зрубано 8,315 тис. м3 деревини, збитки, зав­­дані лісопорушеннями перевищили 19 млн грн, проте відшкодовано з них лише 343 тис. грн».

Основні місця винищувань – у Старосамбірському, Сколівському, Турківському та Яворівському районах. «Лише в межах лісокористувань Старосамбірсь­­кого – вчинено самовільну рубку близько 5 тис. м3 деревини, збитки сягають 9 млн грн, – зазначив Василенко. – При цьому лісовою охороною підприємств у 98% скоєння самовільних рубок порушників не виявлено взагалі».

Отже, браконьєрів лісу фактично не шукають.

Трохи криміналу

А тим часом органи самоврядування роздають мисливські угід­­дя. Незаконно. Порушення мож­­на умовно поділити на дві групи. Перша – коли місцеві ради взагалі приймають такі рішення, не маючи відповідного права, адже насправді це компетенція обласних. Але ж князькам закон не писаний. Зокрема, в Золочівському районі винесено аж 11 ухвал на користь двох фірм. Загалом по області – 46.

Друга група – надання мисливських угідь, які взагалі не перебувають у користуванні чи власності місцевої громади. Окрему групу незаконних дій виявили прокурорські перевірки на території Бродівського, Буського, Пустомитівського й Турківського районів. Тут органи місцевого самоврядування приймали рішення, в яких відсутні дані про те, кому надано погодження на користування мисливськими угіддями, їх площу й розташування. Загалом зафіксовано 18 таких фактів. Подекуди у схемах присутні речі, які інакше, ніж криміналом, назвати важ­­ко. Однак правоохоронці чомусь так не вважають.

Наприклад, неподалік Льво­­ва є село Грибовичі. У стінах тутешньої сільської ради розпорядилися Брюховицьким лісом. Не якимись хворими деревами, а лісом першої категорії – рек­­реаційно-оздоровчого та кліматологічного призначення. Кіль­­ка років тому сільська рада надала 32 га лісопаркової зони кооперативу «Ремонт» для житлово-дачного будівництва. Але є питання: як ті угіддя перейшли самим Грибовичам? Спочатку здається, що усе законно. Тамтешня сільрада на прохання згаданого підприємства звертається в обласне управління лісового господарства й клопочеться про те, щоб передати їй лісопарк.

Та, як виявилося згодом, про згадане звернення до обласного управління лісогосподарства депутати сільради не знали й за нього не голосували. Після тривалих судових баталій лісопарк було відстояно. Та лише на перший погляд. Згодом ділки поклали око на 328 га лісопаркової зони, до якої, крім згаданих 32 га Брюховицького лісу, входять угіддя в Трускавецькій курортній зоні та Сколівському районі. Оперували у Грибовичах ухвалою Львівської обласної ради, буцімто прийнятою ще в 1990-х. Згідно з нею, 328 га землі було вилучено з Держлісфонду й передано в реєстр запасу Грибовицькій сільраді. Усе нічого б, та ця ухвала львівських обласних депутатів виявилася підробною. Дві експертизи підтвердили фальсифікацію. І ще у 2009 році Господарський суд Львівської області визнав нечинною частину документа, де йшлося про 328 га.

Як працює модель

Два найгучніші скандали з лісами на Львівщині розглядають у судах уже багато років. І хоча встановлено протизаконні дії, кримінальних справ проти депутатів чи голів рад не порушено. І справді – це ж не прості лісники. І йдеться не про кілька дерев – на кону чималі площі лісів цінної першої категорії.

Це добре знають депутати селищної ради Брюховичів, що біля Львова, та її екс-голова пан Сало. Рішенням сесії було віддано близько 19 га лісопаркової зони двом фірмам – «Буддизайн» і «Новобуддизайн». Для годиться в рішенні прописали, що територію виділяють під спортивно-оздоровчі споруди та будинки для персоналу. Але ж як з’ясовується згодом – ніяким спортом і не пахне. Зате виявляється, що землю рекреаційної зони розкреслили більш як на сотню ділянок під будівництво.

Фірми уклали договори суб­оренди з фізичними особами. І коли всі суди аж до Верховного та Вищого адміністративного, встановивши порушення законів, повернули лісопарк у власність громади, було зроблено хід конем.

Суборендарі почали звертатися з позовами до судів у Мукачеве Закарпатської області. Мовляв, ми добросовісні набувачі, нічого не знаємо, що там той «Буддизайн» та «Новобуддизайн» робили. Тамтешні суди одностайно розглядають справи на користь позивачів. І зобо­­в’язують Брюховицьку селищну ради таки збути двом тим фірмам ділянки з лісами. Щоправда, менше – близько 9 га. Потім лісопарк перепродують іншим компаніям. «Буддизайн» і «Новобуддизайн» ліквідовують. І земля опиняється вже у «третіх набувачів». Близько 2 га – в руках такого собі Дениса Устюгова, майже 3 га – у ПП «Галицький достаток». За останні й досі точаться судові баталії.

Відлагоджена модель працює по всій країні, нечисті на руку спритники щороку отримують ліси громади. І на місці насаджень постають фешенебельні масиви елітної забудови.

У таких схемах зазвичай території перепродують кілька разів: чи на підставних осіб, чи на фірми з одними й тими самими власниками. Це й дає змогу вигравати суди, – мовляв третій, четвертий чи п’ятий покупець є добросовісним набувачем.