Шостого листопада опівдні за польським часом польські перевізники почали блокувати польсько-український кордон. Заблоковано три пункти пропуску: Корчова — Краківець, Гребенне — Рава-Руська, Дорогуськ — Ягодин. Це підтвердили Тижню в Державній прикордонній службі України одразу після початку страйку. Шостого листопада увечері вже з’явилися перші відео й фото блокування. Протестувальники обіцяли, що кордон «триматимуть» близько 300 фур, однак 6 листопада учасників було значно менше. «Протестує близько 20 осіб, ми не витягли одразу багато людей, тому що готуємо довгу акцію протесту, і нам потрібно мати людей, яких можна було б замінити. Очікується, що прийдуть також фермери, які нас підтримують», — прокоментував ситуацію польському виданню Rzeczpospolita один з організаторів протесту Томаш Борковський з Комітету захисту перевізників та роботодавців транспортної галузі. Польські перевізники отримали офіційний дозвіл на такі дії і кажуть, що страйк триватиме аж до січня 2024 року. «Організатори обіцяють не блокувати рух автобусам, легковим автомобілям, а також вантажівкам, які перевозять гуманітарну допомогу, швидкопсуйні вантажі. Але блокування може відбуватися і на етапі в’їзду, і на етапі виїзду», — заявив прессекретар Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
Читайте також: Спільним шляхом. Де Польща та Україна можуть стати корисні одна одній
Пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України ще 31 жовтня повідомила, що звернулася до Європейської комісії, щоби провести зустріч із зацікавленими сторонами з можливістю вирішити конфлікт, а посол України в Польщі Василь Зварич 31 жовтня заявив, що Україна надіслала Польщі дипломатичну ноту з проханням завадити блокуванню спільного кордону. Організатори страйку спершу прагнули почати його ще 3 листопада, однак врешті перенесли на три дні. Кількість учасників і залученість офіційних представників з обох сторін залишає сподівання, що конфлікт вдасться вирішити, однак його природа глибша за конфлікт інтересів з обох сторін.
Неочікувана конкуренція
Польські перевізники «забили на сполох» уже доволі давно. Ще навесні 300 тягачів проїхалися Варшавою на знак протесту. Тоді серед основних вимог було заборонити тягачі на російській і білоруській реєстрації. Зокрема, один із організаторів того протесту Рафал Меклер в інтерв’ю порталу trans.info зазначив, що польські компанії поступово витісняються з ринку білоруськими й російськими. «Сьогодні вони здатні забезпечити клієнтів транспортом на всьому відрізку між, наприклад, Західною Європою та Білоруссю, оскільки, на відміну від нас, їм не доводиться перевантажувати товари на кордоні… Білоруські та російські компанії, які мають свої філії в Польщі, сьогодні де-факто не мають собі рівних», — зазначив тоді Меклер.
Однак серед вимог того страйку було також повернути систему дозволів українським перевізникам, яка була до 24 лютого 2022 року. Ця вимога — одна з основних у страйкарів і цього разу.
До 24 лютого 2022 року українські перевізники мали отримати дозвіл для перетину кордону з Польщею та перевезення вантажів у ЄС. Після початку повномасштабного вторгнення його скасували, тож українські перевізники мають однаковий доступ до ринку перевезень ЄС, як і польські. Це й створило таку значну конкуренцію. Також польські страйкарі вимагають вилучити польські машини з української електронної черги «єЧерга» й створити для них живу чергу, оскільки, уже повертаючись до Польщі, вони мають тривалий час стояти пустими в Україні. Ще одна вимога — заборонити реєстрацію компаній-перевізників зі «східним капіталом», тобто серед інших і українських компаній, які зареєстрували свої філії в Польщі та здійснюють перевезення територією ЄС. Є ще одна вимога: польські компанії-перевізники вимагають доступу до системи «Шлях», щоб мати можливість реєструвати там українських водіїв. До повномасштабної війни в польських компаніях-перевізниках працювало багато чоловіків з України. З початком війни ці чоловіки або залишилися в Україні, пішли у військо і не можуть виїхати, або залишаються в Польщі й не їдуть до України.
«Заборона на виїзд чоловіків з України — це теж величезна проблема для польських фірм, тому що багато польських компаній наймали українських водіїв», — пояснює Тижню польський журналіст із видання Dziennik Gazeta Prawna Міхал Потоцький.
Польські тягачі блокують доступ українським вантажівкам на польсько-українському кордоні в Дорогуську. Джерело: твіттер польського політика з партії «Конфедерація» Міхала Вавера
Потенціал «діжки з порохом»
Офіційно страйкарі заявляють, що планують блокувати кордон до січня 2024 року. Це матиме наслідки як для української економіки, так і для польської. До вирішення проблеми нині залучені міністерства Польщі та України, а також Єврокомісія. Водночас політичні партії не залишаються осторонь. Підтримку страйкарям висловила найбільш антиукраїнська політична сила в новому польському парламенті — партія «Конфедерація». А одним з учасників страйку є керівник Люблінського осередку партії Рафал Меклер.
Читайте також: Україна не Польща?
Чи може ця суперечка перерости в такий же конфлікт, як було з експортом зерна? «Поки що складно відповісти на це запитання, бо ще не знаємо складу наступного уряду. Зокрема людини, яка відповідатиме за транспорт. Поки не відомо, представник якої партії чим займатиметься», — пояснює Міхал Потоцький. Дії влади різнитимуться, якщо цю посаду обійме представник «Лівиці» чи «Третього шляху». Водночас польський журналіст припускає, що до грудня Польщею керуватиме старий уряд «Права і справедливості», тож вони також можуть використати цей короткий період для отримання політичних дивідендів. Парламентська кампанія завершилася, але у квітні 2024-го на Польщу чекають ще місцеві вибори й у червні – до Європарламенту. «Тож є всі умови, щоб цей протест переріс у великий конфлікт», — додає він. Чекаємо, як реагуватиме новий уряд.
Міхал Потоцький припускає, що новий уряд не йтиме на такі великі «риторичні конфлікти», на які наважувався уряд «Права і справедливості»: «Але це не означає, що нового конфлікту не буде. Тут є очевидні інтереси перевізників — це великий бізнес у Польщі».
Згідно зі звітом «Дорожній транспорт у Польщі 2023», оприлюдненим у червні 2023-го, у 2022 році весь сектор транспорту, експедиції та логістики приніс польському бюджету 375 мільярдів злотих доходів. З погляду ВВП на сектор припадає 7 % польської економіки, а з погляду зайнятості — 6,5 %. Тож «ціна питання» тут значна.
«Гадаю, новий уряд захоче показати, що захищає цей ринок. Інша справа, він може мати більшу мотивацію шукати вирішення проблеми в співпраці з Єврокомісією, щоб це зробити в рамках ЄС», — зазначає польський журналіст.
Що далі?
За останній рік це вже друга криза в рамках конфлікту інтересів українських і польських компаній. Що далі Україна просуватиметься на шляху до ЄС, то більше схожих викликів зʼявлятиметься. Тож одним із ключових питань нині є, як запобігати таким кризам, а не «гасити пожежу». «Гадаю, що найбільш конфліктний потенціал мають перемовини про умови вступу України до ЄС, особливо в питаннях аграрної політики, харчової продукції, експорту, тому що тут наші бізнеси — це реальні конкуренти», — каже Міхал Потоцький. Погодження конфліктних аспектів вже видається болючим місцем для двосторонніх відносин України та Польщі. Утім, це не означає, що треба відмовитися прагнути до вдосконалення.