«Європа лише частково готова захищатися. А Бундесвер? Раніше у нього було понад 2000 танків Leopard 2, зараз близько 300. Можливо, він все ще зможе захистити ними Ауґсбурґ, але не Берлін», — на початку грудня ця цитата німецького підприємця, керуючого директора великого франко-німецького оборонного концерну KNDS Франка Гауна спричинила чимало обговорень в Німеччині. Про те, що ситуація із обороноздатністю країни мʼяко кажучи плачевна, у ФРН говорили вже тривалий час, а повномасшабне вторгнення Росії до України лише підживило ці дискусії.
Крістіне Ламбрехт
Ще в лютому після своєї промови, у якій Олаф Шольц оголосив про Zeitenwende (нім. «зміна епох»), у ФРН започаткували спеціальний бюджет у сумі €100 млрд для посилення оборонних можливостей країни. Та коли справа дійшла до ухвалення бюджету ФРН на 2023 рік, його обсяг не збільшився, а навіть навпаки – скоротився. «Незрозуміло, чому в оборонному бюджеті на 2023 рік було скорочено інвестиції в озброєння та матеріали і чому бюджет міністерки оборони Крістіне Ламбрехт в цілому більше говорить про скорочення, ніж про зростання», – писав у своїй колонці на початку грудня оглядач FAZ Петер Карстенс. Він також цитував відповідь, яку можна було почути під представників німецького уряду: «бо є спецфонд».
Проте й зі спецфондом ситуація непроста. Станом на кінець 2022 року нічого із необхідного устаткування та озброєнь замовлено не було. Крім того, інфляція, котру, на думку експертів, можна було врахувати, «відʼїла» 15% закладеної суми, тож замість €100 млрд, спецфонд нині складає €85 млрд. З огляду на це списки закупівель довелося переписувати, а у цьому європейська бюрократія не надто швидка.
F-35 Lightning II
Врешті на останньому у 2022 році засіданні бюджетного комітету було затверджено видатків на суму €13 млрд. Їх візьмуть із оголошеного канцлером ще на початку року спецфонду. Зокрема, як зазначила у своєму свіжому інтерв’ю Die Welt міністерка Крістіне Ламбрехт, близько €8 млрд піде на закупівлю американських винищувачів F-35A, а також на статті видатків, пов’язані із діджиталізацією, командуванням та контролем. F-35, серед іншого, можуть транспортувати ядерні боєприпаси. Таким чином, F-35 мають замінити вже застарілі винищувачі Tornado — єдині в німецькому флоті тактичної авіації, спроможні транспортувати американські ядерні бомби. Щоправда, згідно із повідомленнями представників США, літаки надійдуть до Німеччини не скоро – між 2026 і 2029 роками.
Проте всі ці зміни – лише крапля в морі проблем, котрі накопичились у німецькій «оборонці». Наступного року ФРН (вже з 1 січня 2023 року) має стати найбільшою силою в межах Обʼєднаної оперативної групи підвищеної готовності (Very High Readiness Joint Task Force, VJTF) у складі сил швидкого реагування НАТО. Ключовим внеском в обороноздатність цієї групи мали стати німецькі БМП Puma. Як пояснює видання FAZ, Puma претендує на статус найкращої БМП у світі і машина упродовж останніх років зазнавала багатьох вдосконалень, які утім часто свідчать про європейську бюрократію більше, аніж заяви чиновників. Наприклад, лампа для читання у бронетранспортері відповідає німецьким нормативам про освітлення на робочому місці, а клапани на виході також підходять для вагітних жінок. Усього в межах оперативної групи збиралися задіяти 42 Puma.
БМП Puma
Проте під час навчань на початку грудня виявилося, що усі з 18 бронетранспортерів, задіяних у тренуваннях, мають технічні несправності. Хоча розслідування ще триває, представники компанії-виробника Puma вже заявили, що більшість проблемних БМП мали лише незначні несправності. Ламбрехт такж поспішила запевнити, що «НАТО може й далі розраховувати на ФРН в межах VJTF».
У свіжому інтервʼю Die Welt Крістіне Ламбрехт розповіла й про інші виклики, з якими нині стикається Бундесвер. Наприклад, це потреба відновлювати склади для озброєння, які впродовж останніх років закривали. Німеччині, як і й багатьом іншим країнам НАТО, потрібно також нарощувати кількість набоїв. Попри потребу мати таку кількість набоїв, яких би стало на 30 діб бойових дій, ФРН наразі може забезпечити своїх військових лише на дві доби.
Читайте також: Зручна вибіркова амнезія, або Німецька історична (без)відповідальність перед Україною
Хай там як, казус із бронетранспортерами загострив питання про те, на що реально здатна німецька армія та чи достатньо фаховою є міністерка Ламбрехт. «Призначати її на посаду міністерки оборони було помилковим рішенням», – пише у своїй нещодавній колонці для FAZ Петер Карстенс, – Політикиня СДПН, яка більше не балотувалася до Бундестагу, хотіла почати нове життя як адвокат після двох десятиліть роботи в парламенті та посад у трьох міністерствах. Але після перемоги на виборах вона раптом захотіла стати міністром внутрішніх справ, натомість їй дали портфель міністра оборони: неправильне рішення канцлера, від якого Ламбрехт теж явно страждає. Бундесвер її, схоже, не дуже цікавить. За 23 роки депутатства вона жодного разу не відвідала солдатів, які перебувають у закордонних відрядженнях. Її інтерес до питань зовнішньої політики був мінімальним».
Про слабкість та некомпетентність міністерки Ламбрехт говорили ще й з огляду на її реакцію на війну Росії проти України та неготовність вчасно надати Києву потрібне озброєння. Але найгострішу критику на адресу міністерки Ламбрехт викликає те, що попри урок, який дав російський напад на Україну, протягом 2022 року у німецькому війську нічого не змінилося. Тобто всі проблеми, про які говорить Ламбрехт, були відомі фахівцям ще 2021 року, але попри надзвичайну безпекову ситуацію, майже нічого за цей час не вдалося змінити.
Читайте також: Між запереченням коронавірусу і закликами до путчу: звідки у ФРН взялися «райхсбюрґери»?
Упродовж останніх місяців кількість європейців, зокрема й німців, які підтримують постачання Україні зброї, знижується (хоча й не критично). Опитування аналітичного центру Bertelsmann Stiftung свідчить, що якщо в березні 57% підтримували постачання зброї Україні, у вересні таких було вже лише 48%. На фоні різдвяних ялинок поновлюються дискусії про те, як має нині виглядати німецьких пацифізм. З огляду на російську загрозу, повернутися до того, що було до 24 лютого 2022 року, неможливо. Проте специфічна риторика, що лунала у ФРН десятиліттями, не минає безслідно. Видається, що найкращий варіант для «здорового» пацифізму запропонувала журналістка taz.de Ульріке Вінкельманн: «Я майже впевнена, що десь на руїнах руху за мир, аналітична сила якого обмежувалася фактом, що США завжди були винні, вже росте новий антимілітаризм, який може мислити категоріями протиріч. Йому довелося б припустити, що у світі, повному тиранів, демократії, ймовірно, зможуть захистити себе, але повинні контролювати свою здатність добре захищатися».
Питання в тому, чи досягнуть подібні міркування вух німецьких урядовців, і наскільки швидко ті зможуть зробити свою дорогоцінну демократію по-справжньому обороноздатною.