Відповідно до інформації Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), 10-15% населення страждає на психічні розлади. Більше того, психічні розлади є однією з основних причин захворюваності та смертності у всьому світі, а самогубство у більшості країн займає другу або третю сходинку серед головних причин смерті молодих людей.
В той самий час, доступ до кваліфікованої допомоги психотерапевтів є досить обмеженим, особливо у країнах з низьким рівнем доходів. І тут виникає закономірне питання – чи можуть сучасні технології замінити або доповнити роботу психотерапевтів для того, щоб психічна допомога стала більш доступною для усіх людей, які її потребують?
Читайте також: Штучний інтелект: загроза чи незріла технологія
Насправді, технології вже демонструють певні досягнення у цій сфері. Так, спеціальні сенсори у смартфоні можуть відслідковувати зміни настрою, що вказують на біполярний розлад. Також, вчені розробили алгоритм штучного інтелекту, який виявляє людей, схильних до депресії, на основі фотографій, які вони публікують в Instagram. Крім того, існують різні чатботи, які до певної міри можуть замінити розмову з психотерапевтом, про що детальніше говоритимо нижче. Але для початку з’ясуємо, що самі психотерапевти думають про можливості автоматизації у їх професії.
Нещодавно дослідники представили результати масштабного опитування психотерапевтів з усього світу щодо того, наскільки, на їх думку, різноманітні інструменти на основі штучного інтелекту зможуть замінити або ж допомагати психотерапевтам у їх ключових завданнях. Всього було опитано 791 психіатр з 22 країн. Результати дослідження виявили таке:
- Менше 4% респондентів вважають, що технології зможуть повністю замінити психіатрів.
- Лише 17% опитаних вважають, що в майбутньому технології штучного інтелекту зможуть замінити людину в частині надання емпатичної допомоги.
- Більшість психіатрів погодились, що технології штучного інтелекту зможуть повністю замінити їх в частині ведення медичних записів (75%) та синтезі інформації про пацієнта для встановлення діагнозу (54%).
- Психіатри-жінки, а також лікарі, що працюють в США, менш впевнені в тому, що користь від штучного інтелекту переважить потенційні ризики.
- І нарешті, кожен другий психіатр передбачає, що їх робота зазнає суттєвих змін через технології штучного інтелекту.
Дослідники вважають, що психіатри переоцінюють свої навички та недооцінюють швидкий темп розвитку технологій. Так, згідно нещодавнього звіту Всесвітнього економічного форуму, додатки, орієнтовані на підтримку психічного здоров’я, розвиваються дуже динамічно, порівняно з іншими технологіями у сфері охорони здоров’я.
Читайте також: Чи мають діти вчитися людських цінностей на алгоритмах?
Наведемо кілька прикладів. Елісон Дарсі зі Стенфордського університету створила чатбот на ім’я Woebot, робота якого базується на когнітивно-поведінковій терапії (КВТ), що широко використовується психіатрами для лікування депресії. Принципи КВТ передбачають спонукання клієнтів до аналізу того, як вони реагують на складні ситуації.
Woebot – це симпатичний анімований робот, який задає вам питання про те, як ви себе почуваєте, наскільки втомились за день тощо. Додаток запрограмований таким чином, щоб на репліки користувача відповідати завчасно підготовленими фразами, що відповідають принципам КВТ. Наприклад, якщо хтось з друзів забув про ваш день народження, ви можете написати повідомлення Woebot на кшталт «Ніхто про мене не пам’ятає» або «У мене немає справжніх друзів». Робот відповість, що це є прикладом мислення «все або нічого», яке спотворює реальність. Насправді, у вас є друзі і люди пам’ятають про вас, просто один з друзів забув про ваш день народження.
Читайте також: Як штучний інтелект піклується про здоров’я людей
Тесс – ще один приклад чатбота, з яким можна «поспілкуватись» у критичній ситуації. На відміну від інших роботів, Тесс не використовує попередньо підготовлені репліки, а підлаштовується під конкретного користувача. Наприклад, якщо в якійсь розмові ви згадаєте, що любите червоне вино, робот запам’ятає цю інформацію і зможе навіть використати в подальших розмовах. Таким чином, у користувача складається враження, що його слухають та розуміють.
І хоч спілкування з чатботами поки більше нагадує гру, ніж реальну розмову, користувачі погоджуються, що вони допомагають. До того ж, на відміну від традиційної терапії, з роботом можна поспілкуватися будь-де, будь-коли і абсолютно безкоштовно. Звичайно, такий чатбот поки не замінює реального психотерапевта, але підходить як «швидка допомога», коли немає можливості звернутися до спеціаліста.
Ще одна група дослідників вирішила піти шляхом допомоги психотерапевтам, а не їх заміни. Вони звернули увагу, що психологам дуже важко професійно розвиватися, оскільки їм не вистачає зворотного зв’язку. Так, якщо хірург помиляється, він це одразу розуміє. Психотерапевту ж важко відслідкувати, як та чи інша його репліка вплине на клієнта. Отож, вчені розробили систему на основі штучного інтелекту, яка слідкує за розмовою психотерапевта з клієнтом, і надає зворотній зв’язок в режимі реального часу.
Отож, виглядає так, що технології принесуть докорінні зміни у галузь надання психологічної допомоги вже в найближчі роки, навіть якщо самі психотерапевти до цього поки не готові.