Нещодавно в The Economist вийшла стаття, у якій простежують, як змінилася кількість візуальних сексуальних матеріалів у кіно й серіалах за останні 50 років. Зокрема, згадують випадок 1971 року, коли «Верховний суд США вдався до кінокритики», намагаючись притягнути до відповідальності за «поширення непристойних матеріалів» авторів фільму «Пізнання плоті». У стрічці, як на тепер досить невинній, двоє чоловіків, яких зіграли Джек Ніколсон та Арт Ґарфанкелом, ділять одну дівчину, але це було показано так цнотливо, що судова справа провалилася. Однак сам позов став знаковим, бо символізував намір заборонити не лише безпосереднє зображення сексу, а й натяки на нього.
Утім, кодекс Гейза проіснував з 1930 до 1968 року, і надалі цензура поступово зникла як така, оскільки її замінила доволі сувора система рейтингових обмежень. Однак стала актуальнішою проблема самоцензури, а також усюдисуща толерантність, тому режисери, критики та глядачі дедалі палкіше сперечаються про зменшення кількості сексу на екрані. Дехто вважає, що Голлівуд вступив у пуританську епоху, і звинувачує в цьому рух #MeToo й навалу фільмів про безшлюбних героїв, які переймаються лише кар’єрою.
Водночас не бракує фільмів з дуже відвертими сценами, зокрема «Чесна гра» й «Бідолашні створіння», де показано секс у громадських туалетах і публічних будинках. Утім, усі визнають, що європейське кіно в цьому плані значно відвертіше. Нещодавно широкого розголосу набуло інтерв’ю акторки Джессіки Ленґ для Vulture, де вона безапеляційно заявила, що найцікавіші фільми тепер знімають не в Америці, бо в США все контролює корпоративний Голлівуд.
У статті в The Economist зазначають: Стівен Фоллоуз, аналітик даних про фільми, дослідив 250 щорічних найкасовіших стрічок в Америці з 2000 року. Проаналізувавши дані рейтингових організацій, а також інформацію з баз даних фільмів, за тематичними рубриками «секс» і «нагота», за шкалою від «жодного» до «жорстокий», він виявив, що рівень сексуального вмісту в кінострічках упав майже на 40 %. Тобто в моді нині утримання. У 2000 році менше ніж 20 % найкасовіших фільмів взагалі не мали сексуального вмісту.
Читайте також: «Одержимість»: серіал про те, як зробити занудним навіть БДСМ
Загалом сексуальних сцен стає менше, але вони стають відвертіші, проте вже особливо нікого не вражають. 2023 року повне фронтальне жіноче оголення показали у фільмах «Весела поїздочка» і «Без образ», але фурору це не викликало. У фільмах «Чесна гра» й «Солтберн» навіть були персонажі, які займалися оральним сексом під час менструації. Те ж саме стосується ерегованих пенісів: колись їх суворо забороняли на екрані, а тепер показують досить часто, однак здебільшого бутафорські (давніші варіанти цього можна було бачити в еротиці Тінто Брасса). Зокрема, такі сцени є у фільмі «Травень, грудень».
Також стала важливішою роль координаторів інтимної близькості в кіно. На знімальному майданчику вони спілкуються з режисером та акторами, щоб поставити сцени із сексом (і сексуальним насильством). Іта О’Браєн — провідна координаторка інтимних сцен, яка, зокрема, працювала над серіалом «Нормальні люди» й фільмом «Супер Майк: Останній танець». Вона порівнює свою роботу з роботою координатора трюків, який стежить за безпекою акторів під час хореографії найзахопливішого бою. Секс усе ще може бути відвертим, каже вона, але «коли слугує персонажеві й розповіді». Через це стало менше необов’язкового, беззмістовного сексу на екранах, бо є доступна в інтернеті порнографія.
Зменшення кількості відвертих сцен у касових фільмах і збільшення впливу координаторів інтимної близькості (насамперед після #MeToo) спонукає деяких критиків проголошувати настання епохи більш жорсткої цензури.
До того ж соціологи зазначають, що покоління зумерів (людей, які народились у двохтисячних — з 2000 до 2012 року) загалом менше цікавить секс як такий хоч у житті, хоч на екрані. У статті наведено результати опитування Центру науковців та оповідачів Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, які засвідчили, що підлітки поставили «романтичні стосунки та/або секс у телешоу та фільмах» на 13 місце; сьомим був «вміст, який не містить сексу або романтики». Тож, найімовірніше, у найближчому майбутньому ставатиме більше фільмів з рейтингом PG-13 (діти до 13 років допускаються на фільм тільки з батьками).