Чи справді скасоване ЗНО з української літератури?

Суспільство
5 Листопада 2020, 14:50

Нові умови оцінювання випускників шкіл, які почнуть діяти вже з цього навчального року, спровокували хвилю обурення в суспільстві. Нововведення виявилися неабиякою загрозою навіть на тлі дуже складного вступного процесу 2020 року, що через карантин подекуди був сумбурним і нервовим. Але здебільшого обурювалися не учасники процесу, а ті, хто вважає зміни кроком до зниження якості гуманітарної освіти в Україні. 

 

Наказ Міністерства освіти та науки України «Про затвердження Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році» регламентує нові правила випускних і вступних іспитів у форматі тестів. Згідно з правилами, учасник ЗНО може обрати не більш ніж п’ять тестів із предметів, які вивчав у процесі здобуття середньої освіти. Для тих, хто здобуває повну загальну середню освіту, визначено чотири обов’язкові предмети, які становитимуть результат державної підсумкової атестації. Це математика, що раніше не належала до переліку обов’язкових; історія України або іноземна мова; один із навчальних предметів за вибором учня; а також іспит з української мови або української мови та літератури. Останнє залежатиме від того, яку спеціальність планує здобувати конкретний школяр: для вступу на більшість спеціальностей складати ЗНО з української літератури тепер не обов’язково. На відміну від тестів із математики, які поділені за рівнем складності, скасування обов’язкової перевірки знань із літератури багато хто сприйняв як принципову зраду ледь не національних інтересів країни. 

 

Читайте також: Данило Судин: «Пам’ять про героїчну боротьбу, Голодомор і Тараса Шевченка — три ядра національного міфу України»

 

Але чи означають поточні зміни те, що тепер більшість учнів узагалі не читатиме і що ми отримаємо покоління людей, які здобули вищу освіту, не осиливши жодної художньої книжки? «У моїй практиці бували такі «дива», коли саме підготовка до ЗНО привчила дітей до читання й показала їм світ української літератури, який раніше не дуже цікавив», — твердить бахмутянка 

 

Наталя, яка готує випускників шкіл до ЗНО як репетиторка. Вона каже, що часто підлітки, які починають готуватися до ЗНО в останні два роки шкільного життя, не завжди знають, до яких навчальних закладів вони вступатимуть, а отже, які саме предмети їм потрібні, тому інколи вибір між двома видами тестів може стати проблемою ще на первинному профорієнтаційному етапі. «Але мушу визнати: вибір іспиту лише з української мови для декого з них означатиме відмову від будь-яких зусиль щодо опанування художніх творів. Думаю, без звички читання великих текстів вони навряд чи зможуть виконати завдання з іспитів із української мови. І це з може зіграти поганий жарт», — розповідає Наталя. 

 

На некоректну назву тесту, із якої зникло слово «література», що і призвело до суспільного обурення, вказує й освітній омбудсмен Сергій Горбачов. «Власне, на мою думку, тести так і мають називатися: «загальний тест з української мови і літератури» та «поглиблений тест з української мови і літератури». Оскільки під час виконання ЗНО з української мови відбуватиметься оцінювання рівня сформованості компетентностей не лише з української мови, а й тих, які можна опанувати тільки під час вивчення української літератури, вважаю за потрібне змінити назви обох тестів», — наголошує посадовець. Омбудсмен упевнений, що успішного складання тестів з української мови не можна досягти тільки завдяки мовним навичками — украй необхідні також знання з літературознавства, уміння глибоко аналізувати й оцінювати прочитані тексти: «А таких умінь можна досягти, читаючи українську та зарубіжну літературу і навчаючись на літературних прикладах. Також завдання спонукають наводити у власних висловленнях приклади з художньої літератури або з інших видів мистецтва. Думаю, дуже доречне використання в тестах сучасних літературних і медійних текстів, хоча доцільно було би більше уваги приділити й текстам класичної української літератури». 

 

Читайте також: Мистецтво діалогу

 

Справді, якщо переглянути приклади тестових завдань із української мови на сайті Українського центру оцінювання якості освіти, можна побачити доволі важкі завдання, пов’язані з розумінням текстів публіцистичного стилю. Наприклад, після прочитання уривка інтерв’ю Робіна Грбіча, директора компанії «Кіноманія», що представляє Warner Bros в Україні, треба знайти докази обґрунтованості його думки про те, що «…українські фільми поступово виходять на передній план. …Це дає надію на розвиток кінопромисловості й на те, що ваші майстри кіно скажуть своє слово». Учасник ЗНО повинен обрати, що саме впливає на популярність українського кінематографа: те, що нині українська кіноіндустрія успішно конкурує з Голлівудом, чи те, що фільми вітчизняного виробництва дедалі частіше з’являються у прокаті. А можливо, й те, що сьогодні ми спостерігаємо відродження українського поетичного кіно. Або лише те, що у 2017 році започатковано національну кінопремію «Золота дзиґа». Такі аналітичні завдання дають змогу перевірити різноманітні компетенції, які учні опановували впродовж навчальних років, зокрема й загальний світоглядний рівень та обізнаність у різних сферах життя, а не лише знання правил правопису. А якщо такі питання хоча б частково ґрунтуватимуться й на текстах української художньої класики чи сучасної літератури, то вже не доведеться категорично стверджувати, що іспит із мови зовсім не показує рівня культурної компетенції чи не перевіряє навичок якісного читання. 

 

«Я вже працювала з цьогорічними тестами. У завданнях іспитів із мови від літератури лише текст як перевірка вміння читати взагалі. Ще є зв’язне висловлювання (твір), у якому бажано використати приклади з літератури (або інших видів мистецтва), — розповідає вчителька з Костянтинівки Надія Зубатюк. — А щодо поділу загалом, то я впевнена, що сам по собі тест із літератури, навіть обов’язковий, не розв’язує проблеми, наприклад, національної самоідентифікації. Так само, як і тест з історії. Згадайте, наприклад, нещодавній скандал із відео про Крим, який записали випускники однієї з київських шкіл, що того дня складали історію. Тест із мови та літератури залишився обов’язковим для досить значної кількості спеціальностей. А просто змусити всіх складати тест не гарантує навіть того, що діти читатимуть твори, а не скорочені версії та перекази змісту».

 

Читайте також: Як перехід в онлайн-формат впливає на навчання, виховання й культурне життя

 

Тож суперечка, що спалахнула через начебто скасування ЗНО з української літератури, є тільки вершиною айсберга проблем гуманітарних дисциплін у сучасній українській освіті. І глибші проблеми ховаються не лише у сфері перевірки знань, а й у методах викладання, навчальних програмах, алгоритмах залучення молоді до активного читання у шкільній та позашкільній освіті. Бо насправді багато питань, на які діти відповідають і в тестах із літератури, часто стосуються не тільки розуміння художніх творів, їхнього значення чи аналізу, а й перевірки пам’яті та вміння застосовувати готові шаблонні відповіді, відтворюючи стислі перекази змісту. І це точно не може бути головною метою навчання молоді, хоч би який фах вона обирала.