Алла Лазарева головна редакторка «The Ukrainian Week, Edition Francaise», керівниця напрямку іномовлення, власна кореспондентка «Тижня» у Парижі

Чи приїде Макрон до України?

Світ
26 Лютого 2021, 17:23

Візиту президента Франції Емманюеля Макрона до України чекають не перший рік. Останнім французьким президентом, який приїздив, бодай на день, до Києва, був у 1998-му Жак Ширак. Попри той факт, що українські лідери, – і Порошенко, й Зеленський та навіть Янукович, – не раз навідувалися з візитами до Франції, ані Олланд, ані Саркозі, ані Макрон у статусі голови держави Україну досі не відвідали, що, звичайно, не могло не вплинути на динаміку франко-українських взаємин.

 

В ідеалі, участь Франції в "нормандському форматі” переговорів про відновлення миру на Донбасі мала б передбачати дещо більшу активність, ніж виявляє решта держав ЄС, що не мають з Україною спільного кордону. Але реальність не ідеальна. Мінські угоди відверто пробуксовують, демонструвати переможну дипломатію нема з чого, а тут ще й COVID-19, на який зручно списувати будь-яку пасивність. Отже, Париж не поспішає в надії виграти час, якого нема. Київ, нарешті, вчиться грати білими, чому свідчення — перебування в столиці Франції українського міністра закордонних справ Дмитра Кулеби саме в день 7 річниці незаконної анексії Крима. В дипломатії випадкових деталей не існує, тим більше — настільки символічних збігів.

 

Читайте також: Біг на місці

 

Однією з тем переговорів очільників зовнішньополітичних відомств є залучення Франції до Кримської платформи. Як наголосив Дмитро Кулеба, Київ сподівається на персональну присутність Емманюеля Макрона на установчому саміті цієї ініціативи. Враховуючи ситуацію з пандемією, точних дат запуску платформи поки що не названо, як не визначено й іншої важливої для України події — нової зустрічі за нормандським форматом на найвищому рівні.

 

Тиждень поцікавився в обидвох міністрів: коли можна сподіватися нового саміту в “нормандському форматі”, та, в розвиток теми, — чи не часі перегляд змісту Мінських угод, бо за шість років, що минули від підписання "Мінська-2", контекст суттєво змінився, а війна триває? “Орієнтир сьогодні — це угоди, які були підписані в Парижі у грудні 2019 року, – відповів на запитання нашого часопису Жан-Ів Ле Дріан, міністр закордонних  справ Франції. – Ці документи були прогресом. Участь президента Зеленського у цьому саміті була позитивним та значущим елементом переговорів. План дій, що був тоді затверджений, досі актуальний. У царині безпеки спостерігаємо певний прогрес. Це – припинення вогню, якого донедавна дотримувалися, але останнім часом — дещо менше, це — відкриття контрольно-пропускних пунктів, відведення важкої артилерії, розмінування… Все, що стосується саме безпеки, демонструє значні позитивні зрушення. Натомість, на політичному рівні ситуація не відповідає нашим очікуванням. Треба, отже, продовжити роботу та активізувати політичний напрямок, звертаючи особливу увагу на дотримання безпекової складової. "Нормандський формат" я бачу доброю моделлю, що дозволяє продовжити такі переговори. Нині трохи складніше працювати через коронавірус. Всі визнали, що цей формат є перспективним, але щоб просуватися вперед, необхідно, щоб цього бажали всі учасники переговорів.”

 

Читайте також: Українська дипломатія: змінити «мінус» на «плюс»

 

“Найкращою ілюстрацію стану виконання рішень нормандського саміту 2019 року є відкриття пунктів пропуску в Щасті і в Золотому, – відповів Тижню міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. – Україна їх відкрила, але ці пункти все ще залишаються закритими з іншого боку. Ми переконані, що для того, щоб зрушити справу з місця потрібен саміт "нормандської четвірки", тому що попри всі зусилля, що були докладені на інших рівнях, ми розуміємо, що для наступного кроку вперед потрібне рішення, якого треба досягати за столом переговорів з Владіміром Путіним.”

 

Читайте також: На чужій крові

 

Міністр Кулеба прибув до Парижа в той час, коли західні столиці визначаються стосовно нових санкцій, що буде вжито в зв'язку з арештом Навального та репресіями в Росії. Позиція України полягає в тому, що за численні кричущі порушення прав людини в Криму мають застосовуватись такі ж санкції, як і за репресії довкола справи Навального. Франція поки що публічно не озвучила свого бачення нових санкційних механізмів. Візит Макрона до Києва також “в процесі обговорення”, з відкритою датою. В українських дипломатичних колах обережно сподіваються побачити французького лідера в Україні “до кінця року” – або на установчий захід Кримської платформи, або по лінії двосторонніх взаємин.