Протягом 6–9 червня відбулися масштабні вибори до Європарламенту, які охопили близько 370 мільйонів виборців у понад 20 державах — членах ЄС. Їхні голоси найближчі п’ять років впливатимуть на політичне майбутнє Євросоюзу та визначатимуть основні теми дискусій: безпекові питання, проблеми міграції чи клімату. Водночас Україні Європарламент важливий у контексті підтримки й допомоги в протистоянні з Росією. Адже від того, чи утвориться проукраїнська більшість, залежатиме подальша політика органу щодо України. Чи вдасться це новому Європарламенту та на яке ще підводне каміння нам чекати?
Зовнішня та оборонна політика — це насамперед сфера компетенції країн — членів ЄС, а не Європейського парламенту. Тому результати виборів не мають безпосередньо впливати на підтримку України з боку ЄС чи на військові питання, пише видання Reuters. Однак парламент відіграватиме певну роль у заохоченні загальноєвропейської співпраці між країнами й компаніями в межах оборонних проєктів, а також стимулюватиме уряди закуповувати більше зброї.
«Оборонно-промислова програма Європейської комісії, яка спрямована на реалізацію цих цілей, потребує згоди як урядів країн ЄС, так і Європейського парламенту. Тому перемога партій, які виступають проти більшої європейської інтеграції, може ускладнити досягнення цих амбіцій. Аналогічно, щоби плани Єврокомісії мали реальний вплив, їй знадобляться значні кошти з наступного довгострокового бюджету ЄС, який також має схвалити Європарламент», — пише видання.
«Якби Путін сподівався, що вибори до Європейського парламенту принесуть перемогу популістським партіям, які обіймаються з Кремлем, він був би розчарований», — підсумовує результати виборів позаштатний старший науковий співробітник Європейського центру Атлантичної ради Паоло Месса. За його словами, хоча жителі Франції завдали серйозного удару президенту Емманюелю Макрону, новообраний Європейський парламент може похвалитися значною більшістю, яка підтримує Україну. «Коаліція, яка підтримує керівництво Урсули фон дер Ляєн, тепер потенційно сильніша, особливо з огляду на успіх Джорджі Мелоні в Італії», — додає він.
Саме до цих постатей прикута особлива увага українців. Одразу після оприлюднення результатів виборів Урсула фон дер Ляєн висловила задоволення перемогою Європейської народної партії (вона набрала 186 голосів. — Ред.) та заявила про намір очолити коаліцію з політичними силами, які підтримують Європу, верховенство права й допомогу Україні. Як пише Politico, на папері цифри «працюють на її користь», адже голосів, потрібних для затвердження кандидатури фон дер Ляєн від Європейської народної партії, соціалістів і демократів (S&D) та «Оновити Європу» мало б вистачити.
Читайте також: Українська шахова партія та концепція перемоги
Однак не всі парламентарі від ЄНП підтримають фон дер Ляєн. «Експерти й партійні чиновники припускають, що понад 10 % законодавців у кожній із трьох центристських груп або будуть проти неї, або утримаються», — зазначає Politico. Проти її участі в переговорах про посаду голови виступає і президент Європейської ради Шарль Мішель. Водночас в іншому матеріалі видання наголошує, що програш Макрона таки збільшує шанси фон дер Ляєн на другий термін.
«Переобрання Урсули фон дер Ляєн з її однозначною і чіткою позицією підтримки України у війні з РФ та щодо майбутнього членства в ЄС набуває особливого значення, беручи до уваги початок активної фази президентської кампанії в США та очікуване зниження уваги американського політикуму до України», — наголошує Національний інститут стратегічних досліджень.
Водночас в Італії партія «Брати Італії» прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні збільшить кількість місць у Європейському парламенті більш ніж удвічі із часу останніх виборів, тож їй пророкують роль ключової гравчині в новому політичному ландшафті. Зокрема, видання The Guardian пише, що Мелоні може стати однією з найвпливовіших лідерів ЄС.
«Італія, мабуть, більше, ніж будь-яка інша країна, обдурила очікування Росії. Кремль вклав значні кошти в кампанії з дезінформації в Італії, щоби підірвати довіру до прем’єр-міністерки Мелоні й підтримати тих, хто виступає за нав’язану мирну угоду та проти військової допомоги Україні», — переконаний позаштатний старший науковий співробітник Європейського центру Атлантичної ради.
Крім того, для України важливу роль відіграватиме ще низка посад. Ідеться про Верховного представника з питань закордонних справ і політики безпеки, комісара з питань розширення та новостворену посаду комісара з питань оборони, на роль яких розглядають кандидатуру глави МЗС Польщі Радослава Сікорського або прем’єр-міністерки Естонії Каї Каллас.
«Значущим моментом є збереження пулу євродепутатів, які через публічне обговорення, винесення резолюцій та результативне голосування тримали в центрі уваги питання, пов’язані із підтримкою і допомогою Україні, протидії російській агресії та деструктивним пропагандистським впливам», — пише Національний інститут стратегічних досліджень.
Ультраправі та підтримка України
Через зростання голосів за ультраправих — дехто з них відверто виступав проти постачання зброї та відчинення дверей для вступу України в ЄС — є чимало побоювань, що результати голосування матимуть негативні наслідки.
«Само по собі збільшення представництва правих сил в Європарламенті не становить безпосередньої загрози для українських інтересів. Однак посилення скептичних настроїв щодо українських перспектив в ЄС, ослаблення політичної підтримки у питаннях протистояння російській агресії та пряма трансляція кремлівських наративів на широку європейську аудиторію може негативно позначитися на масштабах військової допомоги, згортанні спільних оборонних проєктів, загальній підтримці українських позицій вже у короткостроковій перспективі», — пише Національний інститут стратегічних досліджень.
Як зазначає історик, політичний письменник Тімоті Ґартон Еш у колонці для The Guardian, євроскептичні партії продовжуватимуть тягнути ЄС управо зсередини, дотримуючись іще жорсткішої позиції щодо імміграції, рішучої протидії зеленим заходам, скорочення підтримки України й повернення національного контролю з Брюсселя. «Тож не дозволяйте нікому говорити вам, що “це не аж так і погано”. Це погано, і може бути гірше», — переконаний він. За словами історика, він з острахом очікує на формування союзів між політиками в ЄС після виборів.
«Яка партія з якою партією вляжеться в ліжко? Кому дістанеться найвища посада? Гратися в Брюсселі, поки горить Харків і наша планета. Нам потрібне поєднання національних урядів і європейських інституцій, які разом забезпечать молодь житлом, яке вона не може собі дозволити, робочими місцями, життєвими шансами, безпекою, зеленим переходом, підтримкою України. Чи прокинеться Європа, поки ще не пізно?» — пише Тімоті Ґартон Еш.
Читайте також: «“Не програти” недостатньо: час Європі нарешті серйозно задуматися про перемогу в Україні»
Водночас видання The Washington Post зазначає, що сплеск ультраправих політиків може бути передвісником «утоми від війни». «Нещодавні опитування “Євробарометра” Європейської комісії показують, що хоч більшість європейців і підтримує продовження надсилання військової та фінансової допомоги Україні, підтримка не така висока, як раніше під час війни», — ідеться в матеріалі.
Експертка з міжнародних відносин, кандидатка політичних наук Марія Гелетій заспокоює: попри те що праві сили в деяких країнах узяли трохи більше голосів і матимуть більше місць, політика Європейського парламенту не дуже зміниться (зокрема, і щодо України) і таки вдасться сформувати проукраїнську більшість. Проте, за її словами, загрози можуть бути не лише з погляду виборів до Європарламенту.
«Європарламент — це структура, яка не є єдиним законодавчим органом і відіграє дві важливі ролі, — каже експертка в коментарі Тижню. — Перше — це обрання керівництва Єврокомісії, що для України дуже важливо, адже цей орган розв’язує питання, які стосуються допомоги, розширення тощо. Україна залежить від фінансової підтримки, ми перебуваємо в статусі кандидата в ЄС і дуже очікуємо, що рухатимемося до повного членства».
Другий аспект: крім Європарламенту, є ще два органи — Європейська рада й Рада Європейського Союзу. Перший з них визначає стратегію законотворчої діяльності, розвитку ЄС загалом, другий — ділить з Європарламентом законотворчу роль. Вони обидва формуються з представників урядів країн-членів.
Як зазначає Тижню Марія Гелетій, у деяких країнах відбудуться вибори до парламентів, а тому, вочевидь, будуть зміни в урядах. Наприклад, у Франції перемога ультраправого «Національного об’єднання» підштовхнула президента Емманюеля Макрона розпустити парламент країни й призначити позачергові вибори.
«Це означає, що прийти в уряди можуть інші люди, а Європейська рада й Рада Європейського Союзу можуть впливати на рішення, — каже кандидатка політичних наук. — Якщо це будуть представники ультраправих сил (а вони часто пов’язані з Росією або транслюють її думку, і не завжди є проукраїнськими), то тоді це може нам загрожувати».