Що сталося?
У припиненні цих поставок винна не Білорусь, а Росія. До того ж політичних причин у тому немає. Тимчасова зупинка експорту пов’язана з тим, що російська компанія «Транснефть» закачала в нафтопровід «Дружба» неякісну нафту сорту Urals із високим вмістом хлорорганіки, що має підвищену корозійну активність. Цю нафту Росія експортувала ділянкою магістрального нафтопроводу ВАТ «Гомельтранснафта Дружба», зокрема на Мозирський нафтопереробний завод. Останній розташований найближче до України, і саме його продукція надходить до українських заправок.
«Підвищена корозійна активність» російської нафти стала причиною пошкодження досить дорогого устаткування, повідомив на своєму сайті Мозирський НПЗ. Наприклад, 20 квітня на установці ЛК6У № 2 секції С-100 виявлені пропуски теплообмінних трубок повітряного холодильника ХК-105, що складається з шести секцій. «Ремонтно-механічне виробництво підприємства демонтувало зазначене обладнання та взялося його ремонтувати. Попереднє комісійне обстеження встановило ознаки корозійного руйнування теплообмінних трубок», — ідеться в повідомленні.
«Попри виникнення проблем, пов’язаних із корозійним зношенням обладнання, Мозирський НПЗ, як і раніше, випускає товарну продукцію, що відповідає міжнародним стандартам якості, у повному асортименті», — заявляють на підприємстві. Дізнавшись про проблеми в колег, на іншому НПЗ Білорусі — «Нафтані» — на 40% зменшили обсяги переробки нафти задля уникнення псування устаткування.
Читайте також: АМКУ назвав компанії, які запідозрили у змові та навмисному підвищенні цін на паливо
Таким чином, труднощі з паливом виникли й у самій Білорусі. А оскільки з поганої нафти не вийде доброго бензину, то Білоруська нафтова компанія вирішила призупинити експорт нафтопродуктів не тільки до України, а й до Польщі та країн Балтії. Водночас білоруська сторона, за словами заступника голови концерну «Белнефтехим» Уладзіміра Сізова, «своєчасно, коли констатувала проблему з якістю російської нафти у себе на НПЗ у Мозирі, відповідно до угод, які є в трубопровідних організацій, повідомила своїх контрагентів, що виконують послуги з транзиту нафти в напрямку Західної Європи».
Частина неякісної російської нафти нині осідає в Білорусі, її вже накопичено близько мільйона тонн. Відпрацьовуються різні сценарії наступних дій щодо цієї партії «браку», зокрема повернення забрудненої нафти реверсом. Ясна річ, нафтові сховища Білорусі не безмежні, та й трубопровід «Дружба» в одну мить не перекриєш. Тож російська нафта з підвищеним вмістом хлорорганічних сполук стала надходити до Європи та України. «За результатами проб, відібраних на кордоні Республіки Білорусь та Республіки Польща, ми констатували, що неякісна нафта вже надійшла на територію Євросоюзу. Ми також маємо оперативну інформацію, що нафта зі зміненими характеристиками вже на території України», — сказав Сізов.
Польща ввечері 24 квітня взагалі припинила приймання і транзит російської нафти трубопроводом «Дружба», пояснюючи це низькою якістю сировини, що надходить із РФ.
Коли буде «чиста» нафта?
У ПАТ «Транснефть», яке закачало недоброякісну сировину в нафтопровід, визнали наявність проблеми: неякісна нафта з’явилася через несправності, які трапилися на джерелі в районі Самари. Компанія пообіцяла усунути джерело забруднення до 21-22 квітня. Проте нормалізувати ситуацію до встановленого терміну не вдалося.
За оцінкою головного інженера ВАТ «Гомельтранснефть Дружба» Андреєя Вєріґо, її й не могли виправити за два-три дні: «Транснефть» була надміру оптимістична. «Якщо джерело забруднення виявлено в Самарі, то до білоруського кордону звідти майже півтори тисячі кілометрів, а швидкість нафтового потоку в трубопроводі 6-7 км/год», — пояснив фахівець. Отже, за розрахунками Вєріґо, потрібно буде не менше як 8-10 днів, щоб якісна нафта замінила в трубопроводі неякісну. Певний час займуть і ремонтні роботи на Мозирському НПЗ.
Читайте також: Дослідження KPMG про транспортні засоби. Майбутнє за електродвигунами, які заряджатимуться від палива
Білорусь теж зазнає втрат. Заступник генерального директора з комерційних питань Білоруської нафтової компанії Сярґєй Ґріб наразі не уточнив, наскільки зменшиться експорт через припинення поставок світлих нафтопродуктів і дизпалива через падіння обсягів нафтопереробки у зв’язку з надходженням неякісної російської нафти. За його словами, поки що підрахунки «в процесі». Водночас топ-менеджер БНК запевнив: експортна стратегія компанії залишається незмінною, основна продукція постачається на найпреміальніші ринки (Україна, Балтія, Польща), темні нафтопродукти — до країн далекої дуги через порти Балтійського моря. Тобто Білорусь має намір виконати свої контрактні зобов’язання в повному обсязі, нехай і з запізненням.
Технологія чи політика?
Прихильники «теорій змов» побачили в неякісній нафті привід для конспірологічних версій. Звісно, передусім згадали, що за три дні до другого туру президентських виборів в Україні російський прем’єр-міністр Дмітрій Мєдвєдєв заявив: «Росія встановлює заборону на експорт російської нафти, нафтопродуктів і вугілля до України».
Але Сярґєя Ґріба ця заборона не бентежить взагалі. Він пояснив, що поставки світлих нафтопродуктів до України все одно можливі, але з дозволу уповноважених органів Росії. «Нині поставки й відбуваються за таким дозволом. А щодо інших продуктів, бітуму, то, якщо Росія припинить постачання, ми очікуємо зростання попиту на білоруську продукцію», — оптимістично зазначив він.
Утім, дехто в ситуації з неякісною нафтою побачив масу можливостей для керманича Білорусі Аляксандра Лукашенки. На їхню думку, якби інциденту з неякісною російською нафтою не сталося, його варто було б придумати. Останнім часом Лукашенка серйозно посварився з Росією. Він не раз висловлював невдоволення так званим податковим маневром у російській нафтовій галузі. Суть маневру в тому, що експортні мита на нафту, перероблену білоруськими НПЗ на нафтопродукти (згідно з договором про створення ЄАЕС ці збори надходили до білоруського бюджету), замінюються внутрішнім російським податком на видобуток корисних копалин (відповідно гроші залишаться в Росії). У результаті вартість російської нафти для білоруських переробників зросте й Білорусь за три роки втратить майже $4,5 млрд, а до 2025-го — ще $10,6 млрд. Москва відмовилася компенсувати ці втрати Мінську.
Читайте також: АМКУ порушив справу через зростання цін на бензин
Россільгоспнагляд постійно висуває претензії до якості білоруських продуктів і реекспорту санкційних товарів із Європи до Росії через Білорусь. 11 квітня Лукашенка поскаржився, що РФ вводить дедалі більше продуктових санкцій проти РБ та викручує руки своєму сусідові. «Ми повинні вживати відповідних заходів. Ну що ми постійно: нас б’ють по лівій щоці — підставляємо праву», — сказав він і порекомендував зупинити роботу нафтопроводу «Дружба» на ремонт. Раніше, за його словами, трубопровід ремонтували, не припиняючи транзит нафти.
Слід зазначити, що в посланні до народу й парламенту 19 квітня Лукашенка взагалі уникав вимовляти слово «Росія» й обходився щодо «старшого брата й стратегічного партнера» виключно евфемізмами. І тут така удача — «висококорозійна» російська нафта! Тепер Лукашенка може пред’явити реальні претензії Росії в «диверсії» проти Білорусі! Щоправда, поки що ніхто не пояснив, яку вигоду з цієї ситуації може мати Лукашенка. Експерти вважають, що конфлікт буде залагоджено на рівні суб’єктів господарюювання без винесення на рівень глав держав. Усе-таки в постачанні неякісної нафти винна «Транснефть», а не Путін.
Усе буде добре
Втім, у практичному розумінні Білорусь, безумовно, витягне з цієї ситуації максимум. Останнім часом у країні активно просувається ідея постачання до республіки «неросійської нафти». Так її називають тому, що ще не відомо, звідки її братимуть, але точно не з Росії. Цей сценарій опрацьовується досить серйозно, і, можна навіть сказати, «в екстреному порядку»: отримати «неросійську нафту» країна сподівається вже до кінця 2019-го.
Очікується, що це будуть морські поставки. Як розповів той-таки Сярґєй Ґріб, у країнах Балтії та в Україні зацікавлені в тому, щоб Мінськ пустив через їхні порти додатковий потік нафти, оскільки для них це «додатковий заробіток». Ґріб пояснив, що в цьому випадку все залежатиме від умов, які запропонують Білорусі суміжні країни з перевалювання і транспортування сировини. «Або балтійські порти, або Одеса, або комбінація таких постачань. Мозирський НПЗ розташований ближче до України, тобто цілком можливо, що до нього нафта надходитиме через Україну. «Нафтан» ближче до прибалтійських портів, відповідно логічно розглядати порти Балтійського моря», — повідомив заступник голови БНК. Він додав, що на білоруських НПЗ може перероблятися, наприклад, нафта з Азербайджану, Саудівської Аравії та Нігерії. Які саме варіанти поставок сьогодні опрацьовуються, фахівець не уточнив.
Треба сказати, що сама ідея постачання нафти до Білорусі через море далеко не нова. Країна вже возила таким чином нафту аж із Венесуели й потім через нафтопровід «Одеса — Броди» перекачувала її на Мозирський НПЗ. Однак усе впирається в логістику: транспортування вуглеводню робить його воістину «золотим». Тому зараз ведуться інтенсивні переговори про знижки та умови такого транспортування. Як повідомило нещодавно інформаційне агентство «БелаПАН» із посиланням на неназваного учасника переговорів, українська залізниця вже висловила готовність надати велику знижку, якщо нафта постачатиметься з українських портів до Білорусі залізничним транспортом.
Керівник відділу аналізу й маркетингових досліджень компанії Refinitiv Аляксандр Шкурін вважає, що дисконт до ціни на нафту, який може запропонувати Казахстан, міг би компенсувати додаткові логістичні витрати Білорусі на постачання її через Україну. Посол Азербайджану в Білорусі Латіф Ґанділов заявив, що постачання нафти до білоруських нафтопереробних заводів може забезпечити Азербайджан. «У складні часи наші народи завжди одне одному допомагали, і це нас об’єднує. Ми завжди підставляємо один одному плече. Якщо з’явиться потреба, Азербайджан виконає свій братній обов’язок. Жодних сумнівів, що глави держав знайдуть спільну мову з цього питання», — сказав він.
Читайте також: Найбідніша країна Європи
При цьому з Азербайджаном Білорусь цілком може розраховуватися не грошима, а «бартером», оскільки саме РБ постачає до цієї країни новітні оперативно-тактичні ракетні комплекси залпового вогню «Полонез». Що, до речі, викликає сильне роздратування Вірменії, оскільки з останньою Білорусь перебуває в одному військовому блоці — ОДКБ. Азербайджан туди не входить і є потенційним ворогом Вірменії через тліючий конфлікт у Нагірному Карабаху. Тобто Білорусь озброює потенційного противника свого союзника по блоку. Ось такий парадокс.
Вузлик на удачу
Загалом кажучи, українцям не варто турбуватися. Ситуація, що склалася, — це тимчасові труднощі, після подолання яких паливо до українських АЗС надходитиме в повному обсязі. Треба потерпіти, поки неякісна нафта вийде з труби «Дружби», а в Мозирі полагодять обладнання.
До того ж ця пригода зіграла на руку, зокрема, й Україні. Якщо Білорусь розпочне поставки казахської, азербайджанської або іншої нафти через українські порти, то гроші зароблять не тільки ці порти й Укрзалізниця. Важливо, що буде обійдено ембарго Росії на постачання палива, оскільки бензин із «неросійської нафти» можна поставляти куди завгодно. І перевезена через Україну до Білорусі нафта повертатиметься назад до України вже як нафтопродукт. Головне, щоб із цими «неросійськими поставками» в Білорусі все зрослося.
P.S. Коли матеріал готувався до публікації, «Белнефтехим» повідомив, що частково відновив поставки палива до України».