У 2024 році українська дипломатія взяла курс на посилення та розвиток відносин України з країнами Латинської Америки та Карибського басейну: в січні МЗС ухвалило першу в історії України Стратегію розвитку відносин з країнами Латинської Америки та Карибського басейну на п’ятирічний термін, а вже у травні – першу Комунікаційну стратегію «Україна-держави Латинської Америки та Карибського басейну» на трирічний термін. Серед інших країн, особливої уваги заслуговує Бразилія. Як політичний та економічний лідер Латинської Америки, Бразилія має значний вплив у регіоні та прагне до посилення своїх позицій на глобальній арені. Політична підтримка України Бразилією, насамперед би дозволила підсилити «український голос» в низці міжнародних та регіональних організацій і об’єднань, в яких Бразилія виступає членом. У контексті торговельно-економічного співробітництва Україна зацікавлена у збільшенні свого експорту на бразильський ринок та залученні бразильських інвестицій у відновлення України. Зокрема бразильські будівельні компанії мають досвід відбудови зруйнованих територій внаслідок стихійних лих та збройних конфліктів.
Не менш перспективним є посилення науково-технічної співпраці між країнами, зокрема в аерокосмічній сфері, телекомунікаціях, а також інформаційних технологіях. Відновлення космічного проекту Alcântara Cyclone Space, який був денонсований у 2015 році в односторонньому порядку бразильською стороною або ж запуск подібних альтернатив є взаємовигідним для обох сторін. Незважаючи на значний потенціал, посилення співпраці з Бразилією є одним із найскладніших завдань у рамках латиноамериканського вектору зовнішньої політики України.
Проєкт українського космічного ракетного комплексу (КРК) «Циклон-4». Джерело: Державне космічне агентство України
Позиція «балансування» та глобальні амбіції Лули
Попри стабільний українсько-бразильський двосторонній діалог, позиція Бразилії щодо російської агресії проти України зберігає «збалансований характер». З однієї сторони Бразилія засудила незаконне вторгнення РФ в Україну та не визнає жодних територіальних змін, заявлених Росією внаслідок війни проти України, та закликає до мирного врегулювання збройного конфлікту. З іншої – Бразилія виступає проти ізоляції РФ та застосування режиму санкцій щодо неї, який вона насамперед критикує як механізм міжнародного покарання. На початку 2023 року бразильський президент Лула да Сілва виступив із пропозицією посередництва для започаткування переговорного процесу з метою врегулювання «збройного конфлікту між Україною та Росією». В якості можливих країн, які можна було б долучити до такого формату перемовин, у своїх коментарях бразильський президент відзначав КНР, Мексику, Індонезію та ОАЕ.
У рамках 11-ї надзвичайної спеціальної сесії ГА ООН у 2022 році, бразильська сторона підтримала 4 із 6 резолюцій, та зокрема утрималася під час голосування за виключення РФ з Ради ООН з прав людини та резолюції щодо виплати репарацій Україні. Бразилія взяла участь у всіх чотирьох зустрічах радників з питань національної безпеки та зовнішньої політики щодо принципів миру в Україні й світі, які відбулися за ініціативи України в Данії (червень 2023), Саудівській Аравії (серпень 2023), Мальті (жовтень 2023) та Швейцарії (січень 2024). Але на Саміті миру в Швейцарії 15-16 червня Бразилія була представлена своїм послом в Швейцарії – Клаудією Фонсекою Буцці та єдиною серед країн із статусом спостерігача. За підсумками Саміту бразильська сторона відмовилася доєднатися до спільного комюніке. Натомість напередодні Саміту Бразилія та КНР виступили із Спільного «планом миру», який був погоджений під час візиту Спеціального радника Лули да Сілви – Селсо Аморіма до Пекіну 23 травня. Документ, який включає лише 6 пунктів є скоріше новою версією китайського плану миру, який був представлений ще в лютому 2023 року. Проте оприлюднення цього проєкту спільно з Бразилією за місяць до Саміту миру в Швейцарії, можна розглядати як спробу Китаю продемонструвати альтернативне бачення врегулювання «збройного конфлікту» презентувавши його з боку двох найбільших країн так званого Глобального Півдня.
Позиція «балансування», якої прагне дотримуватися Бразилія по відношенню до російської агресії проти України цілком відповідає зовнішньополітичному курсу Лули да Сілви. З однієї сторони адміністрація Лули зацікавлена зберегти тісні відносини із США та ЄС, які є джерелом інвестицій для реструктуризації бразильської економіки, з іншої — підтримувати тісний контакт з Китаєм, який є найбільшим реципієнтом бразильського експорту, а також від інвестицій та кредитів якого країна є не менш залежною.
Натомість збільшення ролі Бразилії на глобальній арені, адміністрація Лули вбачає саме через співробітництво «Південь-Південь» та посилення інтеграції в рамках БРІКС. Фактично Лула продовжує свій зовнішньополітичний курс, який був започаткований під час двох своїх попередніх президентських термінів (2003-2010). Тоді ж Лула да Сілва виступив одним із фундаторів БРІКС, головна ідея якого полягала в консолідації зусиль найбільш впливових гравців серед країн, що розвиваються з метою збільшення їхнього голосу на міжнародній арені. Якщо спочатку це об’єднання вважалося таким собі суперником країн G-7, то наразі БРІКС більше почали розглядати як противагу США та країнам Заходу, саме через потужний голос в ньому Китаю. Бразилія ж також використовує формат БРІКС як важель для просування однієї з ключових стратегічних цілей в зовнішній політиці – здобуття місця постійного члена РБ ООН. Підтримку своїх намірів вона неодноразово отримувала в спільних документах організації, зокрема в Декларації Саміту в ПАР 2023 року.
Адміністрація Лули да Сілви зацікавлена у підтримці стабільного політичного діалогу з Росією, як членом БРІКС. Бразилія, разом із такими авторитарними країнами як Венесуела, Куба та Нікарагуа, була країною до якої здійснив офіційні візити очільник російського зовнішньополітичного відомства Росії Сєргєй Лавров в квітні 2023 року та в лютому 2024 року. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, можна спостерігати нарощення торговельного співробітництва між країнами: в 2023 році Росія увійшла в п’ятірку країн джерел імпорту. Агросектор Бразилії залишається залежним від поставок російських добрив на ринок країни.
Сприйняття російської агресії проти України в Бразилії
В бразильському інформаційному просторі російське повномасштабне вторгнення в Україну здобуло досить широке висвітлення, і низка журналістських публікацій провідних медіа Бразилії (O Globo, Estadao, Folha de Sao Paulo) описують його в досить правдивому світлі. Проте з іншої сторони активну роботу на підрив іміджу України в Бразилії ведуть російські інформаційні агенції такі як RT Brasil та Sputnik Brasil. Попри те, що ці медіа не мають визначального впливу на інформаційне поле країни, все ж їм вдається просувати дезінформаційні наративи в окремі бразильські медіа на кшталт Brasil de Fato.
Наявність антиамериканських та анти-натівських настроїв в країні забезпечило сприятливе підґрунтя для поширення наративу про «проксі війну» між РФ та США.
Саме таке сприйняття можна було почути як від представників політичної еліти, так і експертної спільноти під час адвокаційного візиту українських експертів до Бразилії організованого Радою зовнішньої політики «Українська Призма» в червні 2024 року. В комунікації з бразильськими представниками прослідковувалося більш часте використання термінів «конфлікт в Україні», «війна в Україні» без чіткого наголосу Росії як сторони агресора. Бразильці не приховують свого захоплення стійкістю українців в цій кровопролитній війні, але водночас намагаються зберегти певну сторонність по відношенню до неї. Об’єктивно, що географічна віддаленість, особливості зовнішньополітичних традицій та наявність власних внутрішніх проблем в країні впливають на формування низького інтересу у бразильців до російської війни в Україні.
Президент Володимир Зеленський і президент Бразилії Луїз Інасіо Лула да Сілва, 20 вересня 2023 р., Нью-Йорк.
Натомість варто відзначити, що бразильських представників цікавлять теми енергетичної, ядерної та продовольчої безпеки, які поставила під загрозу агресія РФ проти України. Це вказує на можливість зміни даної ситуації та пошуків спроб та підходів долучити Бразилію саме через окремі напрямки та «точки входу». Але відкритим залишається питання, які ресурси готова спрямувати Україна для здійснення спроб досягнення залучення більшої ролі цієї південноамериканської країни? Для команди ПУ в Бразилії, яка складається з декількох дипломатів та за сумісництвом представляє українські інтереси в Гаяні, Суринамі та Болівії забезпечення реалізації даної цілі все ж залишається великим викликом.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Нові глобальні партнерства – експертна дипломатія та адвокація» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження»