Деякі коментатори порівняли засідання в парламенті зі спортивними змаганнями. Мовляв, матч «Прокуратура» — «Депутати» завершився мінімальною перемогою перших із рахунком 3:2. Якщо ж звернути увагу на нюанси, то стає очевидним, що рахунок зовсім інший: народні обранці вщент розбили правоохоронців. 6:3.
Ще на початку розгляду подань генеральний прокурор Юрій Луценко з властивим йому пафосом звернувся до депутатів: «Сьогодні ви можете дев’ять разів натиснути кнопку «за» й відновити закон для всіх і справедливість для кожного». Цифра 9 з’явилася через специфіку зняття недоторканності з нардепів. Для арешту депутата слід подолати три рівні захисту. По-перше, потрібен дозвіл на його притягнення до кримінальної відповідальності — і тоді суд узагалі зможе розглядати обвинувачення. По-друге, потрібен дозвіл на затримання — і тоді правоохоронці зможуть 72 години тримати депутата під вартою до обрання запобіжного заходу судом. По-третє, потрібен окремий дозвіл на обрання нардепові запобіжного заходу саме у вигляді арешту. У випадку з п’ятьма народними обранцями, які опинилися в епіцентрі уваги, подань було дев’ять. Стосовно Євгена Дейдея («Народний фронт»), Андрія Лозового (Радикальна партія Ляшка) та Олеся Довгого (група «Воля народу») прокуратура просила виключно дозволу на притягнення до кримінальної відповідальності. Натомість у випадку з Максимом Поляковим («Народний фронт») та Бориславом Розенблатом (якого напередодні виключили зі складу БПП) правоохоронці клопотали про всі три дозволи.
Читайте також: Синдром депутатського імунодефіциту
Серйозно описувати те, що відбулося в сесійній залі парламенту, дуже складно, якщо взагалі доречно. Проте можна спробувати оцінити послідовність і принциповість рішень депутатів. Зранку 11 липня стало відомо, що підтримувати подання прокуратури збирається щонайменше чотири фракції: БПП, «Народний фронт», «Самопоміч» і «Батьківщина». Окремим табором виступили в Радикальній партії Ляшка. Члени фракції заявили, що «слід знімати недоторканність з усіх депутатів». Звісно ж, у пакеті зі зняттям недоторканності з президента та суддів. Прямої відповіді щодо конкретних подань у партії Ляшка уникали.
«Кожен має приймати своє рішення… Побачимо голосування — і кожен журналіст зможе запитати в нього (депутата. — Ред.), чому те чи інше рішення було ухвалене», — заявив у кулуарах Верховної Ради «радикал» Ігор Мосійчук уранці 11 липня. Пізніше він одним із перших обійматиме та вітатиме представника провладної більшості Євгена Дейдея після відмови Ради дати дозвіл на притягнення того до кримінальної відповідальності.
Під вечір, якраз до прибуття Луценка до ВР, під її стінами зібрався мітинг із близько півтисячі осіб під прапорами різних політсил. «Відомо, що БПП і НФ збираються цього вечора не дозволити НАБУ заарештувати Полякова та Розенблата, тож, якщо українська громадськість заплющить на це очі, народні обранці ще не один рік замилюватимуть нам очі, розкрадаючи при цьому кошти та порушуючи український закон», — ішлося в анонсі акції на сайті партії «Національний корпус», що закликала всіх приєднатися до неї. Учасники організували яскраве фаєр-шоу й підвезли бочки, які використали як барабани. З такої нагоди до Ради прийшов і лідер «Національного корпусу» Андрій Білецький, який нечасто відвідує її засідання. Щоправда, як свідчать результати голосування на сайті парламенту, Білецький підтримав тільки шість із дев’яти подань прокуратури. У результатах голосування щодо Євгена Дейдея навпроти імені Білецького стоїть позначка «відсутній», а під час розгляду подань про затримання й арешт Максима Полякова він «утримався».
Читайте також: Троє без імунітету. Підсумки засідання Верховної Ради
Незрозумілість ухвалення тих чи інших рішень різними фракціями та окремими нардепами і є чи не головним підсумком дня. Наприклад, фракції БПП та «Народного фронту», які нібито ухвалили рішення підтримати клопотання прокуратури, давали щоразу іншу кількість «за» з різницею приблизно 20. Клопотання щодо Дейдея, яке не набрало достатньо голосів, підтримали 86 членів БПП і 44 депутати від НФ. Подання стосовно Олеся Довгого, яке Рада вже підтримала, — відповідно 107 і 64. Під час голосування щодо Андрія Лозового показники знову впали: 76 від БПП і 42 від НФ. Майже аналогічна тенденція спостерігалася й під час розгляду наступних подань: якщо БПП і НФ давали більше голосів, воно проходило, якщо менше — ні. Апогею ситуація сягнула, коли ухвалювали рішення щодо Максима Полякова: спочатку Рада підтримала його притягнення до кримінальної відповідальності, але згодом заборонила затримання та арешт. Перше подання щодо Полякова підтримав 51 його однопартієць із «Народного фронту», а друге — жоден.
«На фракції йшлося про підтримку тільки подань про притягнення до кримінальної відповідальності, а от щодо подань про затримання та арешт вирішили визначатися в залі», — пояснили в коментарі Тижню такі різночитання в розумінні «підтримки фракцією подань» кілька нардепів від НФ. Аналогічне подання про затримання Розенблата підтримали вже 49 обранців від НФ, однак фактично саботували в БПП (48 голосів за затримання порівняно зі 113 за притягнення до кримінальної відповідальності).
Читайте також: Антикорупція. Новий вид спорту
Проблема послідовності стосується не тільки цих двох фракцій. «Батьківщина» дала за всі подання від 9 до 12 голосів за загальної кількості 20 депутатів. «Радикали» Ляшка підтримали всі подання щодо Довгого, Полякова та Розенблата, але «утрималися» чи голосували «проти» під час ухвалення рішень щодо Лозового та Дейдея. Фактично єдиними, хто постійно голосував однаково, виявилися нардепи від «Самопомочі», які підтримали всі подання майже повним складом. Трохи не дотягнули до звання найпослідовніших депутати з групи «Відродження», які були відсутні під час розгляду майже всіх подань, але несподівано дали 12 голосів за притягнення до відповідальності Розенблата. Також майже повним складом не підтримали жодного з подань в Опозиційному блоці.
Вже 12 липня Регламентний комітет розглянув подання прокуратури стосовно Михайла Добкіна, після чого воно має потрапити до сесійної зали. Також стало відомо, що прокурор САП Назар Холодницький направив на розгляд Луценку подання на депутата Дениса Дзензерського. Незважаючи на це, своїм рішенням парламент фактично завів у глухий кут дискусію про способи законного покарання найвищих посадовців. Тепер замість змагання в суді все залежить від плюс-мінус 40 голосів народних обранців, які тиснуть на кнопки, керуючись тільки їм зрозумілими уподобаннями. Коли суспільству пропонували подібні принципи досягнення справедливості раніше, то остаточно питання вирішувалися вже на вулиці.