У вересні цього року ЗМІ облетіли заголовки: Сенат США 89-ма голосами до 8-ми підтримав Закон «Про авторизацію фінансування національної оборони на 2018 рік» (National Defense Authorization Act). Він визначає бюджет Пентагона й основні програми у сфері оборони США на наступний фіскальний рік. Представники — нижня палата американського Конгресу — схвалили його ще в липні 344-ма голосами до 81-го. Загальна сума фінансування витрат, пов’язаних із національною обороною США, передбачена законом, сягає майже $700 млрд.
Найцікавішою для України була частина закону про авторизацію $500 млн на допомогу посиленню її безпеки, зокрема на закупівлю оборонної летальної зброї. До слова, в резюме документа на понад 1200 сторінок було сказано, що «закон обмежує виділення половини цих коштів до моменту, коли секретар із питань оборони засвідчить, що Україна доклала значних зусиль для проведення інституційних реформ в оборонній сфері, що є критично важливими для підтримки спроможностей, здобутих завдяки допомозі з посилення безпеки».
За повідомленнями американської преси, що почали з’являтися ще влітку, Пентагон рекомендував Білому дому в межах пакету безпекової допомоги надати Україні переносних протитанкових комплексів Javelin на $50 млн, а також, можливо, системи протиповітряної оборони й інше озброєння. Тоді писали, що про план ще поінформують Дональда Трампа, а той має його ухвалити. Також він ще не підписав, власне, згаданий вище закон. Торік такий закон Барак Обама підписав у грудні 2016-го, хоча Сенат і Палата представників проголосували за нього ще в червні — липні.
Читайте також: Чи боротися за Україну
29 жовтня у The Washington Post вийшов матеріал вашингтонського оглядача Джоша Роґіна, де той пише, що після місяців внутрішніх дебатів Адміністрація Трампа поки що гальмує в питанні про те, чи надавати Україні зброю, яку та давно просить і яка мала б покращити її опірність силам противника, а також збільшити ціну ескалації бойових дій для Росії. Таким чином, вона фактично продовжує політику Адміністрації Обами щодо цього. Утім, Роґін також пише, що «посадовці Ради національної безпеки наполягають: Адміністрація повільно, але певно працює над тим, чи надавати українським Збройним силам оснащення для відповіді на інтервенцію російських танків, артилерії та іншої техніки в окуповані частини Східної України». Він додає, що кілька тижнів тому із цього питання відбулося засідання членів Ради національної безпеки США і зараз посадовці формалізують набір варіантів, які представлять Трампові.
Дещо інакше процес оцінює в коментарі Тижню Майкл Карпентер, старший експерт у Atlantic Council, а раніше заступник секретаря з оборони, відповідальний за Росію, Україну, Євразію та Балкани. «Колеги в Адміністрації кажуть, що це питання обговорюється на рівні заступників секретарів. Мені це вказує на те, що процес ухвалення рішення не рухається до формального меморандуму з рекомендаціями для президента», — каже він. Але й додає, що в цієї Адміністрації процедура ухвалення міжвідомчих рішень інша, не дуже прозора. Тому незрозуміло, якими мають бути наступні кроки, що наблизять питання до якогось результату.
Загалом у Вашингтоні від багатьох лунає припущення: рішення про те, надсилати Україні оборонну летальну зброю чи ні, на цьому етапі залежить від Білого дому. Щодо його перспектив думки коментаторів розділяються.
«Усі провідні радники президента Трампа, зокрема держсекретар Тіллерсон, секретар оборони Меттіс і радник із питань національної безпеки Макмастер, вважають, що це (надання оборонної зброї Україні. — Ред.) в інтересах Америки, — каже Джон Гербст, керівник Центру з питань Євразії імені Діну Патричі в аналітичному центрі Atlantic Council. — Мені здається, шанси на те, що це станеться, дуже хороші, але остаточної впевненості немає».
Читайте також: На основі російської агресії в Україні. У США видали посібник з військової протидії РФ
Карпентер теж наголошує, що Меттіс, Тіллерсон і Макмастер висловилися за надання Україні оборонного озброєння. Але він скептичніше налаштований щодо перспективи позитивного рішення в Білому домі. «Зважаючи на те, як Трамп повторював риторику Кремля й відмовлявся критикувати Путіна, я дуже здивувався б, якби Адміністрація колись таки надала Україні згадану зброю», — підсумовує він.
Тут варто згадати, що однією з гарячих тем у Вашингтоні ще на початку жовтня був конфлікт між Рексом Тіллерсоном і Дональдом Трампом. Держсекретаря не перший місяць критикують за те, що він повільно доукомплектовує Державний департамент, тож багато ключових посад у неспокійний на міжнародні арені час залишаються вакантними. А нещодавно між ним і Трампом виник гучний скандал: ЗМІ написали, що Тіллерсон нібито якось назвав Трампа «бараном». Це був не перший вияв розбіжностей. Частково конфлікт між політиками зумовлений тим, що Тіллерсон висловлює з міжнародних дипломатичних питань одну позицію, а Трамп часто зовсім іншу. Наприклад, у червні перший обстоював Катар у дипломатичному конфлікті із Саудівською Аравією та іншими близькосхідними державами. Трамп на прес-конференції з президентом Румунії заявив, що разом із Тіллерсоном вирішив: час Катару покласти край фінансуванню тероризму (у цьому країну звинувачували опоненти в згаданому вище скандалі. — Ред.).
Наприкінці вересня Тіллерсон поїхав до Китаю, аби почати діалог із Північною Кореєю. Водночас Трамп написав у Twitter: «Я сказав Рексові, нашому чудовому Держсекретареві, що він марнує час, намагаючись вести переговори з «ядерним хлопцем»… Ми зробимо те, що треба зробити». Це загрожувало випадінням одного гравця з трійки тих, кого багато хто у Вашингтоні називає кваліфікованою командою Трампа. Наразі Тіллерсон залишається на посаді, але його майбутнє на ній непевне.
Читайте також: У США "заморозили" питання щодо озброєння України – WP
Тим часом що активнішими ставали розмови про можливість поставки зброї до України влітку й на початку осені, то більше в США спостерігалося пожвавлення дискусій на цю тему. Зокрема, у пресі побільшало колонок і статей, які застерігали американського президента від позитивного рішення. Наприклад, у серпневій колонці для The Washington Post Чарльз Купчан, старший експерт вашингтонського аналітичного центру Council on Foreign Relations і член Ради національної безпеки США у 2014–2017 роках, писав, що надання Україні оборонного озброєння, найімовірніше, призведе до подальшої втрати території та порушить політичну стабільність у країні. «Росія має військову перевагу над Україною; США не повинні заохочувати останню до ескалації конфронтації з Росією», — стверджував він.
Але фронт тих, хто підтримує рішення на користь України, теж великий. «Мені здається, «хороші хлопці» виграли суперечку про те, чи надсилати зброю», — каже Гербст. Він додає, що, зокрема, його аналітичний центр у березні розгорнув серйозну додаткову роботу в межах згаданої теми. Це допомогло згуртувати майже 30 провідних голосів у сфері безпеки в США, які підписали заяву про підтримку надання Україні зброї. На його думку, це могло підштовхнути опонентів заговорити активніше. «Утім, їх не так багато», — каже він.
Тим часом щодо України в законі про оборонні бюджет та програми США на наступний фіскальний рік є ще деякі пункти. Один, наприклад, стосується допомоги в лікуванні визначених категорій поранених українських солдатів. Таким пунктом закон пропонує доповнити Ініціативу з безпекової допомоги Україні, започатковану в 2016 році та фінансовану з бюджету Департаменту оборони США.
Ще один пункт торкається питання кібербезпеки. Американські законодавці згадують про історію потужних кібератак проти України, зокрема її електромереж у 2015 році, із боку Росії. Вони наголошують на тому, що США мають допомогти їй удосконалити власні спроможності в цій сфері.