24 січня відбулась пресконференція "Перезапуск сфери зі збору та розподілу роялті за використання музики після прийняття закону України №5572". На ній ГС УААСП ("Українська Агенція з авторських та суміжних прав", – Ред.) та користувачі музичного контенту розповіли про нещодавно прийнятий законопроєкт, який змінить систему виплати винагороди за користування музикою.
На конференції представники УААСП Валерій Харчишин (генеральний директор) та Тарас Тополя (віце-президент) розповіли про плюси впровадження цього законопроєкту та пояснили свою позицію щодо кризи захисту авторського права в Україні, пов'язаною із конкурсами від Мінекономіки та непрозорими схеми виплати винагороди власникам авторського права на музичний продукт.
Тарас Тополя на події наголосив, що після прийняття закону №5572 буде змога обрати дійсно репрезентативні організації колективного управління, "а не ті, що були створені за місяць до акредитації і мають від'ємну довіру ринку".
Читайте також: Контрольований безлад. Хаос у сфері захисту авторських прав убиває українську музику
"До цього ринок жив за дикими правилами, які взяли від колекторів, коли дехто від певних лейблів приходив до користувачів і просто імперативно й часом дуже жорстко, буквально як колектори, збирав кошти без розуміння того, на якій основі будується тариф, яким чином кошти розподіляють і кому вони йдуть… користувачі, стосовно яких відбувалась ця акредитація і які мали б платити по тарифах, не були почуті і абсолютно виведені з формату діалогу", – заявив Тополя.
У пояснювальній записці до тоді ще законопроекту зазначали, що він "розроблений з метою розблокування діяльності організацій колективного управління у сферах публічного виконання та публічного сповіщення музичних недраматичних творів, уникнення негативних наслідків припинення сплати роялті для українських митців та світової авторської спільноти". Закон ухвалили 12 грудня, проте його досі не підписав президент.
Причиною появи законопроєкту, за словами директора ГС УААСП Валерія Харчишина у коментарі Тижню, став конкурс у Мінекономіки. На ньому з численними порушеннями обрали дві організації колективного управління (ОКУ). Через це право збирати "авторські гроші" фактично віддали в руки кількох осіб. Вони утворили монополію і почали контролювати інші сфери акредитації. Крім того, їхні методи Харчишин називає "колекторськими".
Йдеться про відкриті конкурси, які відбулись 17 грудня 2020 року. На них комісія акредитувала репрезентативні організації, які мали б збирати винагороду правовласникам.
"У свою чергу, платникам роялті у вказаних сферах (закладам HoReCa / КаБаРе – щодо публічного виконання, телерадіокомпаніям – щодо публічного сповіщення) буде простіше оформити правомірне використання музики у відповідній діяльності", – йшлося в повідомленні Мінекономіки.
УААСП після проведення конкурсів опублікувала заяву з офіційною позицією спілки до конкурсів та з детальним роз'ясненням ситуації. ОКУ може бути акредитована у відповідній сфері, якщо вона є репрезентативною, тобто має договори з достатньою кількістю правовласників – резидентів України (які задекларували свої права на авторську або суміжну власність), та має договори про представництва прав з аналогічними іноземними організаціями.
Ці договори передбачають управління найбільшою кількістю належних правовласникам – нерезидентам України прав, які фактично використовуються в Україні.
За інформацією УААСП, спілка об’єднує 232 аналогічних іноземних організацій зі 121 країни світу.
За словами Харчишина, акредитацію вдалось отримати, зокрема, завдяки рішенню Окружного адмінсуду Києва, відомого низкою суперечливих рішень: "Користувачі музичного контенту також заклякли в тривожному очікувані. Міністр зайняв помірковану позицію і не підписував акредитацію, поки директор ГС УЛАСП (Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав", – Ред.) Олександр Нікін, що наразі перебуває під цілодобовим домашнім арештом по підозрі передачі хабаря народному депутату, не протиснув через ОАСК рішення, яким примусив міністра все ж таки підписати скандальну акредитацію".
УЛАСП управляє майновими правами 64 виконавців та 36 товариств з обмеженою відповідальністю.
У жовтні 2021 Олександра Нікіна затримали за спробу дати хабаря нардепу від "Слуги народу" через його помічника. За повідомленням СБУ, сума хабаря нібито складала $100 тисяч, а за це до законопроєкту №5572 мали додати вигідну Нікіну правку або відтермінувати проєкт на невизначений термін. Таку ж суму мали б виплачувати щороку за блокування закону, додали в СБУ.
УЛАСП мала б передавати кошти виконавцям, оскільки вони мають авторські права на музику. "Втім, користуючись монопольним становищем на ринку, зловмисник створив декілька "компаній-прокладок". Кошти проходили через них і виконавці отримували відсоток не від першої суми, а від "фінальної компанії-прокладки", що зменшувало прибуток музикантів у декілька разів", – заявила Служба безпеки.
Читайте також: Україна догралася в «халяву»…
"Противники закону №5572 не зацікавлені в прозорій роботі ОКУ зі збору та розподілу роялті (платежі за користування, котрі сплачуються за використання інтелектуальної власності, – Ред.), тому що десятки років проводили свою діяльність непрозоро. А останні декілька років через "прокладки", а саме приватні організації, які мають ідентичні акредитованим організаціям назви, виводили кошти в інтересах обмеженого кола осіб", – пояснив Харчишин.
Після підписання закону мають скасувати непрозорі акредитації організацій, провести новий конкурс та обрати організацію, яка відповідає нормам закону, каже керівник УААСП.
Також законопроєкт розблоковує роботу ОКУ, надавши тим, що внесені до реєстру та мають відповідні повноваження, можливість здійснювати управління майновими правами правовласників, забезпечує виплату винагороди всім правовласниками до моменту обрання нових акредитованих організацій колективного управління та дозволяє виконати міжнародні зобов’язання України щодо захисту прав іноземних та вітчизняних авторів.