Наказом №23 від 28 січня 2022 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій створило тематичну робочу групу, яка має напрацювати механізми проведення атестації спеціалістів та їхніх знань, які вони отримали вже під час роботи окупаційних адміністрацій. Така ініціатива міністерства викликала жваві дискусії між громадськими організаціями, які вважають кроки держави правильними та Мінреінтеграції, яке лобіює таку процедуру, і представниками ВНЗ, які переконані, що це скомпрометує українську владу в очах окупаційних адміністрацій та Кремля і створить нові освітні виклики.
За заявою громадських організацій, які зокрема займаються питанням вступу за спрощеною процедурою для випускників шкіл з тимчасово окупованих частин Донецької та Луганської областей, зараз робочої процедури підтвердження знань не існує – тому перед випускниками з ТОТ закриваються перспективи професійної реінтеграції.
Також за словами активістів, часто вступники не можуть скористатись реінтеграційними програмами, через що й продовжують навчатись та вступати до вишів невизнаних утворень та працювати на окупантів.
У коментарі Тижню, громадська організація Донбас SOS заявила, що повністю підтримує ідею створення та запровадження механізму атестації кваліфікацій та навчання українських громадян, які були змушені отримати свій диплом в умовах окупації.
Читайте також: Непростий шлях до рівноправ’я
Активісти кажуть, що на гарячу лінію Донбас SOS часто звертаються із проханням допомогти із атестатами чи дипломами так званих "Л/ДНР", які створюють проблеми у подальшому навчанні чи роботі на підконтрольних територіях.
"Наразі вони приїхали на підконтрольну територію. Медики,бухгалтери, програмісти, економісти, менеджери та інженери. Вони хочуть працювати в своїй країні, приносити користь та бути її частиною. Перешкода – відсутність процедури підтвердження кваліфікацій, знань та умінь, які вони хочуть застосувати, працюючи в Україні", – прокоментувала Донбас SOS.
Там кажуть, що йдеться не про визнання освітніх документів, виданих незаконними органами влади на тимчасово окупованих територіях, а про процедуру атестації здобутих особою знань.
Позиція вишів при цьому різниться – у зверненні керівників переміщених ВНЗ, освітяни вважають неприпустимою з правової та моральної точок зору таку процедуру. "Такий закон буде першим кроком до легалізації всіх установ, що діють на окупованих територіях", – йдеться в заяві.
На думку представників навчальних закладів, така процедура знищить мотивацію до вступу в українські університети і може підштовхнути молодь з прилеглих до лінії зіткнення територій на "легкий" шлях отримання державних документів про вищу освіту взагалі без навчання.
У Донбас SOS пояснюють, що така атестація здійснюється через "визначення рівня знань, навичок та умінь особи за допомогою відповідного оцінювання. Подібна процедура існувала для кримчан з 2016 року та продемонструвала свою ефективність" і додають, що зараз планують застосувати цей досвід на жителях з Донбасу, аби напрацювати шляхи вирішення проблеми підтвердження кваліфікації, особливо в тих галузях, де не вистачає спеціалістів.
Наразі невідомо, які спеціальності можна буде підтвердити, проте в ГО зазначають, що це, вочевидь, не будуть всі спеціальності. Вони визначаться в подальшому через розроблений порядок підтвердження кваліфікацій.
"Процедура атестації не є набагато легшою за вступ та подальше навчання. Грубо кажучи, це оцінювання знань, умінь та кваліфікацій, на що потрібен час від 5 місяців до 1 року", – пояснили у Донбас SOS.
Читайте також: Бюрократія та вступ: з якими проблемами стикаються абітурієнти з непідконтрольних територій України
Ще один аргумент вишів – систематичне поширення російських наративів під час навчання за окупаційної адміністрації і використання освіти як інструменту російської гібридної війни.
У заяві покликаються на наукові дослідження, які доводять використання пропаганди в навчальних планах, зокрема наголошують і на використанні російських підручників, ввезених так званими "гуманітарними конвоями", а постулат "народ Донбасу" – частина "руського міра" – ключовий у антиукраїнських навчальних дисциплінах. Систематичну маніпуляцію та пропаганду можна простежити і в медіапросторі ТОТ, які часто розповідають про буцімто "правильне" трактування історії в школах.
"На основі зазначеного вище вважаємо єдиним законним шляхом здобуття якісної і повноцінної української вищої освіти є вступ до українських вишів через освітні центри "Донбас – України", "Крим – Україна" та (або) отримання державних документів про повну загальну середню освіту за екстернатною формою навчання і складання ЗНО", – стверджують освітяни.
Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA у коментарі Тижню щодо дискусії навколо атестації сказала, що звернення вишів можна сприймати яке таке, що розпалює ворожнечу в суспільстві, незважаючи на її розуміння болю тих людей, що переїхали на підконтрольну територію разом зі своїм ВНЗ.
"Ця дискусія відбувається не між фахівцями в міжнародному праві, адже в жодному випадку визнання освітніх кваліфікацій не має стосунку до визнання окупаційних адміністрацій. Більше того, за практикою Європейського суду, використовуються так звані "намібійські винятки" (коли документи від окупаційної влади беруться до уваги судами в разі, якщо нехтування ними може порушувати права людини, – Ред.). В практиці суду (Ілашку та інші проти Молдови та Росії) використання та визнання документів з окупації не свідчить про визнання легальності окупації. Коли ми використовуємо дані про народження дитини, ми не визнаємо окупацію, а факт народження", – прокоментувала Альона Луньова.
Також, за словами спеціалістки, ця процедура є складною, тривалою і неформальною, тож якщо людина йде на такий крок і хоче отримати підтвердження своїх знань на підконтрольних територіях, "вона обирає Україну".
Наразі статистика по вступниках із окупованих територій Донбасу невідома, адже МОН рахує спільно окуповані території та прифронтову зону, тобто міністерство не повідомляє про кількість вступників з "Л/ДНР".
Пр цьому, статистику з Криму, за словами Луньової, можна простежити: "З 10,5 тисяч вступників минулого року, які за даними окупаційної влади випустились зі шкіл Криму, вступило за спрощеною процедурою 337 осіб".
Читайте також: В Україні досі багато сервісів зав'язані на прописці. Це значно ускладнює життя мешканцям окупованих територій
У нещодавньому повідомленні очільниця Мінреінтеграції Ірина Верещук також зазначила, що хоч для кримчан існує схожа процедура, окупація Криму і Донбасу не різниться для вступників у ВНЗ.
"Деякі керівники в МОН чомусь подумали, що окупація частини Донбасу є якоюсь іншою ніж окупація Криму, і тому молодь з Донбасу заслуговує на менше освітніх можливостей, ніж молодь з Криму. Ні, немає різниці між окупацією Криму та окупацією Донбасу, а молоді люди з Криму та з Донбасу мають мати рівні шанси на освіту та працевлаштування на території України", – написала Ірина Верещук.
Зокрема, йдеться й про Наказ МОН № 560 від 24.05.2016, який затверджує набагато простішу процедуру вступу до ВНЗ, та професійно-технічних училищ. Для отримання української освіти, дітям із тимчасово окупованого Криму не потрібно було додаткових документів для підтвердження особи, крім свідоцтва про народження. Наказом також створили Освітні центри "Крим-Україна", куди вступники могли звернутись зі своїм свідоцтвом.
Ставлення громадськості до цього питання лише додає суперечливості всій дискусії. У дослідженні Школи політичної аналітики НаУКМА, проведеному за підтримки USAID, у 2910 повнолітніх респондентів з різних регіонів України питали про їхнє ставлення до визнання документів з ТОТ, виданих протягом окупації. Понад 24% опитаних сказали, що абсолютно незгодні із таким кроком, а ще понад 7% часткого незгодні.
При цьому більше 35% висловили впевнену згоду із визнанням вищої освіти в окупації, а ще близько 16% – що часткого згодні. Невизначених громадян серед опитуваних виявилась меншість.
Що цікаво, найбільше абсолютно незгодних у Києві – майже 34% (це більше, ніж результат на Заході, де понад 29% проти). Найвищий відсоток підтримки закономірно висловили опитані зі східних регіонів та Півдня.
