За півроку до обрання нового президента Сполучених Штатів Америки передвиборчі перегони саме в розпалі. Кандидати від Демократичної та Республіканської партій борються за номінацію на вседержавних виборах. Традиційно в їхніх програмах і публічних виступах велика увага приділяється зовнішній політиці. Нинішній президент Барак Обама залишає наступникові (або наступниці) непросту спадщину: це і загроза «Ісламської держави» та війна в Сирії, і війна на Донбасі та конфлікт із Росією. Тиждень дослідив, що говорять про Україну та конфлікт із Росією фаворити перегонів від обох партій: Гілларі Клінтон, Берні Сандерс, Дональд Трамп і Тед Круз.
Демократи
Гілларі Клінтон має найпринциповішу позицію з-поміж усіх чотирьох основних кандидатів. Ще до оголошення свого наміру балотуватися на посаду президента, від початку війни на Донбасі, вона не раз закликала Адміністрацію Обами 
приділяти більше уваги українському питанню й надавати більше військової та фінансової підтримки нашій державі.
Читайте також: Слон у кімнаті
Після старту передвиборчої кампанії пані Клінтон зробила цю тезу однією з ключових у своєму зовнішньополітичному блоці. Її позицію добре ілюструє цитата з інтерв’ю виданню Voice of America: «Ми повинні активніше підтримувати українську владу, оскільки вона намагається зробити перехід від непрофесійної, корупційної системи до такої, що діє відповідно до глобальних норм і правил… Це важкий, потенційно дуже небезпечний конфлікт, проте як українська армія, так і прості громадяни своєю боротьбою проти сепаратистів довели, що заслуговують на значно більшу підтримку, ніж ми надаємо зараз». Свого часу пані Клінтон різко засуджувала анексію Криму й прямо звинувачувала Владіміра Путіна в катастрофі рейсу MH17. Вона також активно підтримує вступ Грузії та України до НАТО.
Активна участь у цьому конфлікті, на думку Гілларі Клінтон, важлива й для безпеки Сполучених Штатів. Передусім тому, що таким чином американці зможуть зупинити агресію Путіна, яку кандидатка у своїй програмі назвала однією із загроз національній безпеці США. «Гілларі вже раніше виступала проти Путіна, і вона готова зробити це знову. Вона стане пліч-о-пліч із європейськими партнерами й допоможе їм позбутися залежності від російських енергоносіїв. Разом із партнерами Гілларі стримає російську агресію як у Європі, так і за її межами, а також змусить Путіна поплатитися за його дії», — читаємо в програмі кандидатки.
Тут варто зауважити, що пані Клінтон справді найкраще з-поміж усіх кандидатів знає російського президента, адже не раз мала з ним справу з 2009 по 2013 рік, коли обіймала посаду державного секретаря США в Адміністрації Барака Обами.
«Соціаліст» Берні Сандерс має дещо обережнішу позицію та загалом приділяє українському питанню менше уваги. Він теж вважає Путіна загрозою, яку не можна ігнорувати, проте цілковито підтримує теперішню політику президента Обами (яка, будьмо відвертими, не надто ефективна для України) економічної боротьби проти РФ: уведення санкцій та замороження рахунків російських чиновників.
Читайте також: Вотерґейт. Державний колапс наживо
В ефірі суспільно-політичної програми «The EdShow» Сандерс виступив проти того, щоб надавати летальну зброю Україні. «Сила має застосовуватися лише тоді, коли немає жодних інших варіантів», — сказав він.
У присвяченій міжнародним відносинам частині виборчої програми Сандерса (яка міститься наприкінці, після довжелезного списку соціальних програм для Сполучених Штатів) його позиція сформульована дуже чітко: «Сенатор Сандерс вірить у те, що силу та величність нації визначає не кількість воєн, які вона може вести одночасно, а здатність вирішувати проблемні питання мирним шляхом». Він також не вважає війну на Донбасі ключовою загрозою, ставлячи її десь за «Ісламською державою» та Північною Кореєю. Окрім того, Сандерс — противник розширення НАТО, оскільки вважає його «чорною дірою бюджету» та непотрібною провокацією Росії.
Республіканці
Якою є позиція одіозного Дональда Трампа в українському питанні, не знає, мабуть, і сам Трамп. Його заяви стосовно російсько-українського конфлікту хоч і не суперечать одна одній, проте й не дають чіткого розуміння його намірів.
Варто пам’ятати, що пан Трамп був, є і буде бізнесменом. У своєму класичному стилі він різко критикував політику Обами, який пішов на конфлікт із Путіним, наголошуючи на тому, що коли сам Трамп стане президентом, то він із Путіним «знайде спільну мову». Не дивно, що такі слова дуже сподобалися самому Владімірові Путіну, який під час своєї щорічної прес-конференції в грудні 2015-го назвав Трампа «лідером передвиборчих перегонів» і підтримав його кандидатуру.
Читайте також: На комерційних засадах
Під час поїздки до Шотландії разом із каналом CNN Дональд Трамп фактично спихнув українське питання на плечі Євросоюзу, висловившись у стилі «хрещеного батька» з відомого фільму. «Давайте я одразу проясню: Росія значно більшою мірою проблема Європи, а не наша. Європейці приходять до нас і кажуть: «Нам потрібна допомога, нам потрібна допомога!», але вони те не мають на увазі. У них угоди з Росією, вони використовують російські енергоносії — ось що вони роблять. А ми, знаєте, у цій ситуації робимо з мухи слона».
Не дивно, що в передвиборчій програмі цього кандидата про українсько-російський конфлікт ані слова. Хоча він і підтримував санкції проти Росії, проте як власне дію — прояв сили Сполучених Штатів на міжнародній арені. Але, враховуючи Трамповий бізнесовий підхід до політики, Путін цілком може з ним домовитися про їх зняття.
Техаський сенатор Тед Круз, на відміну від свого опонента в боротьбі за номінацію від республіканців, цілковито підтримує Україну у війні проти Росії від самого її початку. Зокрема, сенатор Круз був одним із авторів та спонсорів резолюції Конгресу США H.R.4278 — «Акта на підтримку свободи в Україні», який авторизував позики та фінансову допомогу Україні.
Він також різко критикує політику Барака Обами. Під час торішньої Мюнхенської конференції з питань безпеки Круз сказав в інтерв’ю телеканалу ABC: «Шлях, яким ми [США] зараз ідемо до врегулювання українсько-російського конфлікту, безглуздий. Ми повинні негайно надати українській армії зброю, щоб сміливі українські чоловіки та жінки могли захистити свою державу».
У глобальному контексті сенатор Круз виступає за тіснішу інтеграцію країн — членів НАТО та встановлення антибалістичних ракет у Польщі й Чехії. Він також планує боротися з енергетичною залежністю Європи від Росії, збільшивши експорт американського газу.