Кримські політики та політологи констатують політичну зачистку партією влади невгодних опонентів. Адміністративного ресурсу і політичного тиску під час виборчої кампанії в таких масштабах на півострові не було давно.
Зачистка
У вересні – жовтні на Південному березі Криму прокотилася хвиля арештів. На початку цього місяця за підозрою в незаконному розпорядженні землями Дитячого спеціалізованого санаторію імені Боброва затримано мера Алупки Андрія Харитонова. Він збирався балотуватися на посаду міського голови від партії «Союз». Через кілька днів за підозрою в незаконному виділенні землі в Ялтинському заповіднику затримано і мера Лівадії Анатолія Мамикіна. На місцевих виборах він також мав намір балотуватися повторно. Порушено кримінальну справу щодо Гурзуфського селищного голови. У своєму робочому кабінеті арештовано міського голову Алушти Володимира Щербину. Йому інкримінують перевищення службових повноважень і підозрюють у фальсифікації рішення сесії Алуштинської міськради.
З початку офіційного старту виборчої кампанії представники кримської «Батьківщини», партії «Союз», місцевих осередків «Сильної України» та ПСПУ вже встигли заявити про політичне переслідування і тиск на своїх кандидатів із боку провладної команди та правоохоронних органів. Цим багато політсил пояснювали своє небажання офіційно оприлюднювати виборчі списки. Так, лідер «Союзу» Лев Миримський пояснив, що його партія назвала прізвища тільки першої десятки кандидатів у депутати ВР Криму, бо такий захід потрібен для їхнього захисту. «Ви ж бачите, що відбувається: наш восьмий номер (міський голова Алупки Андрій Харитонов. – Авт.) учора затримали і тримають. Тож що пізніше стануть відомі імена інших наших кандидатів, то менше в них буде проблем».
Представники Партії регіонів і правоохоронці заявляють, що жодного політичного підтексту арешти не мають. Однак деякі кримські політологи та політики переконані: до дня голосування регіонали за допомогою адмінресурсу намагаються витіснити з передвиборчих перегонів якомога більше опонентів. Наприклад, кримінальну справу щодо мера Алупки Андрія Харитонова порушили ще в квітні цього року, але взяти його під варту вирішили саме напередодні реєстрації у виборчкомі. Як наслідок – партія «Союз» була змушена зареєструвати іншого кандидата на посаду міського голови.
Кримські політики констатують засилля «макіївських» на Південному узбережжі Криму незадовго до виборів. «В Алупці в гуртожитках приписано понад 700 осіб, привезених із Донеччини як виборців», – обурюється лідер кримських комуністів Леонід Грач. Це підтверджує й Олександра Кужель, яка очолила список «Сильної України» в автономії. Про масове завезення електорату зі східних областей України до АРК напередодні виборів заявляв і лідер Кримської організації Української народної партії Олег Фомушкін. За його словами, у селищі Лівадія (Велика Ялта) члени виборчої комісії, «завезені з Макіївки з метою стати «кримськими» напередодні висунення їхніх кандидатур для участі в роботі виборчкому, у дводенний термін прописалися на території сільради, причому семеро з них – в одному будинку».
У боротьбі за чесні вибори
Об’єднатися для боротьби за проведення чесних та прозорих виборів закликали всі політичні сили півострова комуністи. Лідер вірних лєнінців у Криму Леонід Грач ще влітку оголосив війну «макіївським прибульцям» і намагався розпочати процес збору підписів за відставку макіївського прем’єр-міністра автономії Василя Джарти. «Дістав усіх», – так пояснював свою позицію Грач. «Ти все одно звідси поїдеш», – кричав на адресу Джарти під час сесії парламенту автономії соратник Грача, депутат ВР Криму В’ячеслав Захаров. І навіть улаштував бійку з регіоналом Єфимом Фіксом. Коли ж перевороту не вийшло, головний комуніст Криму закликав усіх скривджених стежити за дотриманням закону не лише в процесі виборчої кампанії, а й у день голосування та під час підрахунку голосів. Про об’єднання задля дотримання закону заговорили і в інших політичних силах. Але ніхто з них уже не має ілюзій щодо того, хто переможе на майбутніх виборах у Криму. Перед опозиційно налаштованими силами стоїть завдання-максимум: протягнути якомога більше своїх представників у ради і не допустити, щоб провладна команда набрала, як заявлялося раніше, 70% голосів виборців у республіці.
Політичним силам, обмеженим в інформаційних ресурсах, складно конкурувати з Партією регіонів. Практично всі медіа півострова сконцентровані в руках біло-блакитних. На ті ЗМІ, які вони підкорити не змогли, чинять тиск: влаштовують перевірки, арештовують рахунки і майно (як у випадку з ТРК «Чорноморська», що належить бютівцю Андрієві Сенченку). У низці кримських міст без договорів та угод передвиборчою рекламою регіоналів заклеюють зовнішні щити. Рекламісти і редактори видань кажуть, що команда президента намагається викупити всю рекламну площу в газетах на час виборчих перегонів.
Безлика кампанія
Ще наприкінці вересня кримські регіонали укомплектувалися по повній: у списку до Верховної Ради Криму 100 кандидатів. В обоймі і директори провідних підприємств республіки, і великі бізнесмени, і чиновники зі стажем. Є поміж них і так звані перебіжчики з інших партій: і заїжджі донецькі, і київські можновладці. Не знайшлося місця в списку низці політиків, до яких Партія регіонів охолола. Зокрема, екс-голові ВР Криму Анатолієві Гриценку, «сірому кардиналові» парламенту автономії часів спікерства Гриценка Олександрові Мельнику, нинішньому голові Республіканського комітету АРК з охорони навколишнього природного середовища Євгенові Бубнову тощо. Можливо, щоб не йти на відвертий конфлікт, їх пустили на округи. Але ні в партійному виборчому списку, ні поміж кандидатів-мажоритарників не виявилося нинішнього постійного представника президента України в Криму Сергія Куніцина. Ще в серпні рада депутатського Блоку Куніцина ухвалила рішення об’єднатися з кримськими регіоналами, Куніцин скерував відповідне звернення Василеві Джарти. Але довгоочікуваного об’єднання не відбулося. Частину депутатів від Блоку Куніцина регіонали прийняли до своїх лав. Куніцин також подав заяву на вступ до партії біло-блакитних, проте голова кримських регіоналів заявив, що нічого від нього не отримував. У результаті нинішній постпред вирішив балотуватися в депутати Верховної Ради АРК від партії «Союз» по мажоритарному округу Красноперекопська.
Ще одна особливість нинішньої виборчої кампанії в Криму – цілковита необізнаність кримських виборців про кандидатів у депутати від того чи іншого округу. Якщо загальнокримських лідерів виборчих перегонів знають або хоча б щось про них чули, то про мажоритарників – практично нічого. З одного боку, це може бути пов’язано з дуже стислими термінами виборчої кампанії і тим, що політики тільки починають рекламувати себе, з іншого – причиною є ще й зміна поколінь, каже політолог Андрій Нікіфоров. «Протягом останніх восьми – восьми з половиною років відбувалася зміна політичних поколінь. Понад те, ми бачимо, що прізвища залишаються ті самі, але це вже діти тих, хто раніше був в активній політиці, – пояснює Нікіфоров. – Принаймні в списках до міських і районних рад дітей політиків повним-повнісінько. Тих, хто йде за депутатськими мандатами. Це нове покоління виховане в умовах стовідсотково пропорційної системи, коли жодних зусиль кандидати в депутати майже не докладали. З’явилася така категорія людей (сформувалася в 2006–2007 роках), які діють за принципом «заплати і лети». Вони купили собі місце в прохідній частині списку тієї чи іншої партії і можуть спокійно перейти в зручне крісло й дивитися по телевізору, як далі розвиваються події, як там молоді ставки зіграють. Це не той тип політиків, які вигравали, виривали буквально з горла одне в одного мажоритарні округи. Вони є, але їхні лави дуже прорідили, їх стало менше, тому вони й не такі помітні».
На цьому тлі спостерігається і пасивність потенційних виборців. Багато кримчан, розчарувавшись у Партії регіонів, та й у політиках загалом, не налаштовані взагалі брати участь у виборчому процесі.
Змішана система голосування не додає виборцю розуміння. Найімовірніше, люди, отримавши на руки кілька бюлетенів, виявляться просто неготовими до голосування. Вибори до парламенту та місцевих рад розведено в часі, але плутанини від цього залишилося чимало. А будь-яка плутанина зіграє на руку тим, хто контролюватиме виборчий процес. Партія влади має для цього всі необхідні ресурси.[2139][2140]