Чумна “Еліта-центр”

 

Фото: Андрій Ломакін

 

У Києві триває гучний скандал, що розгорівся навколо будівництва елітної багатоповерхівки на вул. Шовковичній, 39/1, впритул до Центральної міської лікарні (донедавна «Жовтневої»). Акції протесту подекуди переходили в сутички з будівельниками й силами правопорядку. Причому, дії останніх були неадекватно жорстокими, що визнав очільник МВС Юрій Луценко. Під час чергової спроби розігнати пікет правоохоронці намагалися «упакувати» в «бобік» народного депутата Геннадія Москаля, котрий більш відомий як генерал міліції – колишньому заступникові Луценка довелося кілька разів голосно матюкнутися, аби правоохоронці ідентифікували свого. Також було серйозно травмовано журналіста Андрія Манчука. Скандальності ситуації додає те, що будівельний майданчик розташувався на місці поховань померлих у ХVIII-XIX ст. від чуми та сибірської виразки. А також те, що компанія «Житло-Буд», замовник будівництва, належить соратнику Юлії Тимошенко – народному депутатові Івану Куровському. Тиждень відстежував зв’язки цього «зодчого», і знайшов кілька пікантних нюансів.

 

Союз цегли й спецслужб 

Капітали родини Куровських експерти оцінюють у суму від $150 до $200 млн. Інтереси поширюються на будівництво, агро– й готельний бізнес, крім того, дружина депутата Ольга й син Олег є власниками ТОВ «Клініка естетичної стоматології». Цей, умовно кажучи, медичний заклад зареєстрований, як і більшість компаній Куровських, за адресою м. Київ, вул. Паторжинського, 14, що за квартал від центрального офісу СБУ. Споруду за цією адресою зводила компанія Івана Куровського ТОВ «Житло-Буд». Будинок відомий своїми мешканцями – саме тут офіційно проживає найбагатша людина країни Ринат Ахметов. Його сусіди – власник «РосУкрЕнерго» Дмитро Фірташ, брат Президента Петро Ющенко й купа інших впливових людей. Мої колеги стверджують: якщо початувати під парадним цього будинку, можна побачити половину політичного бомонду України.

 

Близькість “Житло-Буду” Куровського й спецслужб не обмежується географічним розташуванням. З минулої осені точиться конфлікт компанії соратника Юлії Володимирівни з мешканцями кількох багатоквартирних будинків на вулиці Тимошенка (символічно, чи не так?). «Житло-Буд» має намір звести 24-поверхову «свічку» впритул до старих будинків. Ділянка, на якій хочуть побудувати «хмарочос», з 2005 року перебуває в оренді… Служби безпеки України.

 

 Куровський-молодший, Олег, контролює ТОВ «Ресторан «Ділові зустрічі». Ця фірма більш відома не своєю ресторацією, а, знову ж таки, будівельним скандалом: торік вона ударними темпами спорудила елітний житловий комплекс на початку вулиці Круглоуніверситетської – це майже на Хрещатику.

 

Інша будівельна компанія зі сфери впливу Куровських – ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» у серпні 2007-го воювала з мешканцями столичної вулиці Гончара, які були проти будівництва житлово-офісного центру на місці скверу. Дійство супроводжувалося фальсифікацією громадських слухань і легким мордобоєм.

 

 

Тижню не вдалося знайти підтвердження участі в бізнесі Куровських інших політиків чи державних високопосадовців. Хіба що серед співзасновників ТОВ «Житло-Буд» значиться Владислав Роговий. Не так давно ця ж людина була заступником голови Державної служби охорони культурної спадщини. Можливо, саме це пояснює, яким чином «Житло-Буду» й близьким до нього компаніям вдавалося отримувати дозволи на забудову в історичних місцях столиці. Однак тепер, за інформацію офіційного сайту Держслужби охорони культурної спадщини, посада Рогового вакантна.

 

Втім, опосередковані бізнес-зв’язки виводять на досить цікавих персон. Зокрема, один зі співвласників низки компаній Куровських Ігор Шнуренко, за нашими даними, три роки тому став співзасновником ГО «Федерація спортивного танцю «Динамо-Україна». І він не один причетний до цієї організації, хто має інтереси в будівельному бізнесі. Однак найбільш примітним із засновників «Динамо-України» є відставний полковник МВС Анатолій Присяжнюк – нині керівник держкомпанії «Чорноморнафтогаз», що недавно втратила у Гонконзі корабель і 18 членів екіпажу. В буремному 2004 році під час Помаранчевої революції Анатолій Йосипович був заступником міністра внутрішніх справ з громадської безпеки. Ще раніше, у період з 1997 по 2000 рік, Присяжнюк працював заступником начальника ГУ МВС АРК. Очолював кримський «главк» тоді Геннадій Москаль. Той самий генерал Москаль, якого кілька тижнів тому ледь не «пов’язали» під стінами Жовтневої лікарні.

Ігор Шнуренко також став співзасновником іще одного танцювального дітища бізнесменів він будівництва – «Олімп-клубу». Його партнер у цій справі – Сергій Сокирко, співвласник ТОВ «Клім». Переглядаючи реєстр засновників цієї будівельної компанії, я наштовхнувся на знайоме ім’я – Шульга Володимир Володимирович.

 

Колишній співвласник великої торговельної мережі «Фокстрот» Володимир Шульга 23 березня помер за загадкових обставин у Шевченківському РУВС Києва під час допиту. Його викликали до слідчого як можливого автора SMS із погрозами вбивства на адресу іншого бізнесмена. Офіційна версія смерті – не витримало хворе серце. Однак багато хто до неї ставиться скептично. Річ у тім, що Володимир Шульга був одним з головних свідків у вельми резонансній кримінальній справі – про отруєння тоді ще кандидата в Президенти України Віктора Ющенка. За свідченнями Шульги, 5 вересня 2004 року за кілька годин до злощасної вечері на дачі Сацюка Віктор Андрійович обідав саме в його компанії

 

 

Скандал навколо будівництва біля Жовтневої лікарні на руку опальному київському меру Леонідові Черновецькому. Оскільки Блок Юлії Тимошенко, до лав якого входить власник «Житло-Буду», є найбільшим критиком міського голови. Власне, перевибори у столиці, як відомо, були «продавлені» через Верховну Раду саме з ініціативи прем’єрки. Котлован біля лікарні слугуватиме ідеальною контрпропагандою проти кандидата від БЮТ. Ця обставина, можливо, змусила декого з оточення Юлії Володимирівни заявити: за протестами проти будівництва стоять люди Черновецького.

 

Натомість вірна соратниця київського міського голови Ірена Кільчицька в дусі передвиборчих перегонів запевнила громадськість: будівельне свавілля під лікарнею буде припинено. За її словами, проект рішення міськради про скасування дозволу на відведення землі «Житло-Буду» вже готовий, лишилося тільки за нього проголосувати. Однак у щирість пані Ірени не віриться через дві причини. По-перше, і вона, й інші заступники Черновецького заявляють, що сесію Київської міськради до проведення позачергових виборів міського голови збирати недоцільно. По-друге, проект будівництва на вул. Шовковичній, 39/1 узгоджували в муніципалітеті на початку минулого року. Що тоді заважало київській владі взагалі та Ірені Кільчицькій зокрема зарубати його під корінь?

 

Цілком очевидні суперечливі аспекти будівництва на вул. Шовковичній, 39/1 – зокрема небезпечна (і не зовсім законна) близькість майбутніх споруд до Центральної міської лікарні та парку ім. академіка Богомольця, чи давні поховання померлих від чуми та «сибірки» на місці котловану – завдяки пресі вже всім відомі. Це предмет для дискусій – можна довго доводити, що ані з парком, ані з лікарнею нічого не станеться, а збудники чуми та інших пошестей уже зникли. Проте інший нюанс, менш очевидний, мав насторожити не тільки місцеву владу, але й правоохоронців.

 

Річ у тім, що, за офіційними даними, за адресою вул. Шовковична, 39/1 працює дві компанії. Перша – вже згадана ТОВ «Житло-Буд». Друга – ЗАТ «Українська промислово-інвестиційна корпорація «Проміндустрія». Що це за компанія, зараз, напевне, пам’ятають лише адвокати постраждалих від афери «Еліта-Центру».

«Проміндустрію» заснували в 2002 році фінансово-будівельна група «Еліта-Центр», громадянин Ігор Циганок і кілька інших фізичних та юридичних осіб. Тоді ж вона уклала інвестиційний договір з Центральною міською клінічною лікарнею, згідно з яким отримала 2,5 га «лікарської» землі під забудову, за що зобов’язувалася спорудити для медзакладу нові корпуси. Об’єкти для лікарні будувати так і не почали, натомість з’явився котлован під проект депутата Куровського.

 

Враховуючи те, що у низці документів «Житло-Буд» фігурує не як забудовник, а як замовник будівництва, не виключено, що на його будмайданчику від початку мала працювати техніка «Проміндустрії». Ця компанія, до речі, зводила горезвісний будинок на вул. Отто Шмідта, в який планували вселитися ошукані вкладники «Еліта-Центру». В ситуації з об’єктом на вул. Шовковичній, 39/1 теж є дещо схоже на будівельну «піраміду». Власне, будинок споруджувати ще не починали (і не факт, що це колись станеться), а квартири в ньому пропонують купити вже сьогодні.[405]