Чьоткі бджоли, чьоткий мед

Культура
2 Січня 2014, 18:13

Проект складається з двох частин, розділених поверхами галереї. Базис розказаної куратором історії – близько 30 графічних робіт із чималої колекції графіки галереї «АртСвіт». Серед авторів відомі імена українського мистецтва – Якутович,  Куткін, Лопата та ін. На роботах зображено вузлові, криваві точки української історії – Хрещення Русі, битва з половцями, Переяславська Рада, Перша і Друга світові війни. Окрема сюжетна лінія – образ жінки, матері, що народжує нових бійців, яких згодом поглине історія. Завершується перший поверх своєрідними натяками на майбутнє, яке чекало на Дніпропетровськ і всю Україну – роботи зображують мирні заводи.

Другий поверх показує історію, що розгорталася довкола заводів у пострадянський час, коли вони стали предметом боротьби рейдерів і зіткнення різних економічних інтересів.  Нові фотографічні полотна Микити Шаленного досліджують феномен українського рейдерства й анонімного бійця, захованого за маскою і готового на все, заради інтересів свого «хазяїна». На п’яти фотополотнах митець робить постановку реальності, витворюючи з бійців вигадливі композиції, що алюзивно покликаються на композиції класичних картин. Художник уникає прямого зображення насилля, однак відчуттям загрози просякнута кожна робота. Тринадцятиметрове панно, створене з різноманітних новорічних прикрас, зображує боротьбу двох груп рейдерів, за спинами яких розвиваються крила. Новорічна мішура, красиве декорування, прикрашання – елементи, з яких створюється наш життєвий медіа-простір.

Ще одна складова виставки – концептуальний музичний мікс, записаний музикантом Stich. У міксі зведено разом українські народні пісні, різдвяні мелодії, шум переговорних пристроїв – все разом створює додаткові акценти сприйняття. І вже пісня православного гурту «Сини Росії» «Хто бджілок поважає» (кто пчелок уважает, кто к ним не пристает, того они не жалят…// и каждая ромашка, нальет нектара в чашку,// и даже одуванчики нальют нектар в стаканчики) сприймається, як історія про войовничих бджілок, для яких будь-який об’єкт готовий надати не тільки нектару кухлик. І як пояснює сам художник, «важливим було створити атмосферу справжнього вестерну», простору, що існує за особливими законами, а також Дніпропетровська – як батьківщини найвідоміших олігархів і рейдерів України.

Парадоксальним чином митець проводить паралелі між різними історичними пластами, запитуючи: Чи є сучасні олігархи тими самими князями? І чи рейдери продовжують справу історичних найманців-зарізяк? Що рухає ними? Проект не дає відповідей, але поставлені в ньому запитання – з числа незручних.

«Де брат твій?» – концептуальне, амбітне і напрочуд актуальне висловлювання, вкорінене в локальний контекст, що виходить у ширшу площину українських реалій. І ще одне – це своєрідний пріквел перед живописним проектом Микити Шаленного, який буде представлений восени наступного року в Національному художньому музеї в Києві. Нові живописні роботи митця будуть інкорпоровані в постійну експозицію музею, що дозволить окреслити своєрідний діалог понад епохами. А також створити особливий контекст сучасності, в конфліктах якої вчуваються відголоски ще давніших травм і запитань, що ніколи не мали правильних відповідей.