Чорнобильський синдром

Більшість українців і досі списують свої важкі недуги та вразливий імунітет на наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, яку 23 роки тому було одразу визнано катастрофою планетарного масштабу. З того часу жодна надзвичайна подія  за своїм розмахом та кількістю жертв не зрівнялася з Чорнобильською трагедією.

 

Страхів, пов’язаних із наслідками аварії на АЕС, так багато, що ПРООН (Програма розвитку Організації Об’є­д­­наних Націй) навіть пропонує відмовитися від словосполучення «жертва Чорнобиля», аби не поглиблювати депресії у ліквідаторів та переселенців. «Щорічно Інститут соціології НАН України проводить дослідження, які однозначно засвідчують, що рівень пасивності серед людей зі статусом «чорнобилець» зростає, – говорить Дзвінка Качур, менеджер із питань інформаційної політики Чорнобильської програми відродження та розвитку ПРООН. – 45% осіб, які живуть на радіаційно забруднених територіях, нічого не робитимуть, щоб вийти зі скрутного становища, а 30% постраждалих стверджують, що втратили інтерес до життя». Головна причина такого пригнічення – впевненість, що так званим чорнобильцям, та й загалом ледь не всім мешканцям країни, не вдасться уникнути букета хвороб, пов’язаних із наслідками аварії на ЧАЕС. Тиждень з’ясовував, чи мають ці страхи підстави.

 

 

Постраждалими внаслідок аварії на ЧАЕС визнано понад 2,383 млн українців. Це ліквідатори, які працювали на четвертому реакторі з моменту пожежі й до спорудження саркофага, евакуйовані мешканці зони відчуження та люди, котрі залишилися жити на забруднених територіях у Київській, Житомирській і Чернігівській областях.

 

Їхнім здоров’ям опікується Науковий центр радіаційної медицини (НЦРМ) та Комісія з радіаційного захисту населення. За останнє 10-річчя ними розглянуто понад 239 тисяч медичних справ чорнобильців. Основні їхні недуги – онкологічні, захворювання системи кровообігу та нервової системи, а в дітей – вроджені вади розвитку, наприклад, синдром Дауна. Медики підтвердили причиновий зв’язок із забрудненням у 73% випадків. Здоровими лікарі зараз визнають трохи більше 4% ліквідаторів і кожну п’яту дитину-чорнобильця.

 

Гостра променева хвороба, променеві опіки, катаракти та імунологічні порушення – це бич ліквідаторів, які працювали на реакторі з першого дня аварії. 28 ліквідаторів померли в московському шпиталі страшною смертю від променевої хвороби протягом трьох місяців після трагедії. Загалом гостру променеву хворобу отримали 134 людини, чимало з них за ці 23 роки померли від наслідків опромінювання. Решта 350 тисяч ліквідаторів-українців мають хронічні захворювання – від 5 до 12 діагнозів одночасно. На початку 2008 року кількість інвалідів, вади яких пов’язані з Чорнобильською катастрофою, становила понад 106 тисяч людей. Із них більше 65 тисяч – ліквідатори наслідків аварії.

 

 

Що ж стосується решти українців, то лікарі відзначають, що ситуація з захворюванням людей, які не мають офіційного статусу чорнобильців, не більш втішна, хоча й не пов’язана з радіацією.

 

 «Онкологічних хворих в Україні стає більше, як і в усьому світі. Проте смертність від нововиявлених пухлин поступово знижуєть­­ся, – каже керівник відділення епідеміології раку Національного канцер-реєстру Зоя Федоренко. – Зростання захворюваності в останні роки стало більш «пологе»: ми маємо приріст без «стрибків», приблизно на 1% щороку».

 

Найвища онкологічна захворюваність у Донецькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій, Херсонській областях. Лікарі пояснюють подібний стан речей упливом дуже поганого екологічного стану територій. «Це найбільші промислові регіони з найбільшим забрудненням довкілля. Тут найбільше хворіють на всі види раку, а не тільки на рак щитоподібної залози чи крові. Та ще й Кіровоград, але ж він розташований на покладах урану, а з Чорнобилем це не пов’язано», – пояснює пані Федоренко.

 

Наше здоров’я – наша екологія та вікові зміни. Про що свідчить і узагальнена статистика Національного інституту раку. З-поміж 100 тисяч українців у віці до 40 років на рак хворіють не більше 100 осіб. Натомість на кожні 100 тисяч 80‑річних співгромадян припадає в середньо­­му близько 2000 онкохворих. Утім, учасники Чорнобильського форуму 2005 року – провідні фахівці таких міжнародних організацій, як ВООЗ, ООН, МАГАТЕ та Світовий банк вважають, що інші форми раку, викликані впливом радіації, можуть мати триваліший прихований період. Це означає, що робити висновки про повний радіологічний вплив аварії ще зарано.