В Україні щороку виявляють 13 тисяч випадків раку легень, а 9,5 тисяч людей помирають від цієї хвороби. При цьому 72% випадків діагностують на пізніх стадіях, коли допомогти людині вже дуже складно. Так трапилося з Георгієм: почало боліти плече, його довго лікували у різних фахівців, не розуміючи причини болю. Лише через півроку завдяки комп’ютерній томографії (КТ) побачили метастази в печінці, а потім – пухлину в легенях, рак четвертої стадії. «Ми робили флюорографію декілька разів, проте вона нічого не показувала. Поки один лікар не запропонував КТ. Я навіть не знала, що таке КТ. Багато людей цього не знають», – розповідає Юлія, дружина Георгія. Комп’ютерна томографія – це метод діагностики, який дає дуже точне тривимірне зображення внутрішніх органів, що дозволяє лікареві детально їх роздивитися.
Лікування почали з хіміотерапії. Проте два курси не дали результату, стало тільки гірше. Намагалися потрапити в клінічне дослідження, адже це дає можливість лікуватися за рахунок виробника новітніми препаратами, проте не вдалося, бо діагноз Георгія не підходив. Потім дізналися, що такі пухлини слід лікувати таргетними препаратами, а не хіміотерапією, проте їх було складно дістати. Побували як у державних, так і в приватних лікарнях, врешті знайшли свою лікарку, яка спеціалізується на рідкісних пухлинах. У січні почали лікуватися таргетним препаратом, який впливає безпосередньо на клітини пухлини: місячний курс коштує 54 тисяч гривень. Доводиться шукати підробітки, збирати гроші серед друзів та благодійників. Проте є результат: первинна пухлина зменшилася на 1 см.
Читайте також: Чи минула доба тубдиспансерів?
Вікторія Штонда цьогоріч втратила маму через рак легень, який виявили на 4 стадії. Вона з’ясувала, що в Україні дуже мало інформації про цю хворобу, а виживаність дуже низька, тому разом з іншими пацієнтами, їхніми родичами заснувала громадську організацію «Легені», щоб підвищувати рівень обізнаності суспільства про рак легень. «Найпопулярніший міф – на рак легень хворіють лише курці. Так, вони в зоні ризику, вони мають звертатися до сімейних лікарів, він їх направить на низькодозову КТ. Тому що вчасна КТ допоможе виявити хворобу на ранніх стадіях. Рак легень – це підступна хвороба, яка спочатку не має симптомів, а на останній стадії вилікувати її дуже важко. Але моя мама ніколи не курила. Щоб захворіти на рак легень, треба просто мати легені», – каже Вікторія.
За даними канцер-реєстру, лише 41% пацієнтів із раком легень отримують спеціальне лікування, у підсумку 60% не проживають і року після виявлення хвороби. Цьому є кілька пояснень. «Мало запідозрити рак легень, мало знайти на рентгені пухлину – треба сказати, що це за пухлина, чим її лікувати і які прогнози. Морфологічна верифікація, котра дозволяє встановити тип новоутворення, в Україні сягає 61%. При цьому якщо взяти гістологічну верифікацію (вид морфологічного дослідження, вивчення тканин пухлини. – Ред.), яка потрібна для призначення адекватного сучасного лікування – це 41%», – розповів торакальний хірург Володимир Войтко. Це означає, що 59% пацієнтів без верифікації пухлини не можуть отримати сучасне ефективне лікування.
«При сучасній терапії, яка підібрана за всіма показниками, тривалість життя навіть на 4 стадії може досягати 24 місяців. Я вважаю, що наші люди заслуговують прожити два роки. Що для цього треба: змінити психологію і парадигму обстеження і з боку лікарів, і з боку пацієнтів. Кожен має хоч одного знайомого, який свого часу платив за висновок рентгенографії чи флюорографії, не проходивши її. Навіть такий застарілий метод виявляє достатньо раків легень. Це навіть не низькодозова КТ, яка була б оптимальною у таких випадках», – каже лікар.
Читайте також: «Комета» для медиків
За його словами, далеко не всі лікарі готові призначати пацієнтам дорогі високотехнологічні методи обстеження: хтось боїться скарг, хтось переймається через неприємну бронхоскопію. «Я сподіваюся, що це можна буде змінити за допомогою Національної служби здоров’я, на яку велике сподівання в плані контролю за діями лікарів, діями населення, виконанням усіх обов’язкових обстежень. Я сподіваюся, що ми подолаємо відсоток оперованих пацієнтів із раком легень, адже лише 7% таких пацієнтів підлягають оперативному лікуванню в Україні», – додає Войтко.
За словами генерального директора директорату медичного забезпечення Міністерства охорони здоров’я Володимира Мельничука, МОЗ уже підготував концепцію змін у галузі онкології, яка, можливо, в майбутньому стане законом. «Після 1 квітня ситуація в онкологічній галузі трохи поліпшилася у плані фінансування. Це поки що не те, чого ми очікуємо, але перший крок зроблений. Так, вона потребує значно більше грошей, тим більше, рак легень має велику прогресію в цілому світі, не тільки в Україні, і ми будемо переймати закордонний досвід», – говорить він. Так, із 1 квітня медична реформа охопила спеціалізовані та високоспеціалізовані медичні заклади, де надають допомогу пацієнтам з онкологічними хворобами. На сайті НСЗУ вказано, що договори на лікування таких пацієнтів підписали 118 медичних закладів, там само можна подивитися, які з них мають можливість провести радіологічне лікування, а які хіміотерапевтичне, а також діагностику. Пацієнт не платить за ці послуги, бо вони входять у Програму медичних гарантій (ПМГ).
«Пацієнт має звернутися до лікаря, з яким у нього укладена декларація. Лікар проконсультує пацієнта щодо зменшення ризиків захворіти. З огляду на стан здоров’я, вік, схильність до певних захворювань, ризик спадковості лікар визначає потребу ранньої діагностики онкозахворювання. Зокрема він може виписати направлення на рентген, КТ, бронхоскопію в рамках пакету ранньої діагностики, направлення на консультацію до вузьких спеціалістів, наприклад, онколога. За направленням лікаря ці послуги безоплатні для пацієнта. Тому необхідно мати декларацію з лікарем. Без декларації і направлення заклад не може надати ці послуги безоплатно, бо він звітує в НСЗУ», – пояснює представниця НСЗУ Олена Сініцина. Рання діагностика онкозахворювань входить у перелік пріоритетних послуг, тобто лікарні отримують за це гроші від НСЗУ за підвищеним тарифом. Серед таких діагностик є й бронхоскопія – дослідження бронхів спеціальним приладом. Упродовж квітня-червня бронхоскопію пройшли 3190 пацієнтів, а НСЗУ виплатила за це медичним закладам 3,4 млн гривень, каже Сініцина.
Читайте також: Поклоніння портретам
Якщо у пацієнта виявили злоякісне новоутворення, він має звернутися за направленням лікаря до медзакладу, який законтрактований НСЗУ за пакетами «Діагностика та хіміотерапевтичне лікування», «Діагностика та радіологічне лікування» або «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах». Безоплатна допомога включає інструментальну діагностику, радіотерапію, хіміотерапію амбулаторно і в стаціонарі, ліки з Національного переліку, харчування, психологічну підтримку. Також безоплатними для пацієнта є препарати, які МОЗ купує централізовано за бюджетні гроші. НСЗУ пропонує наступного року збільшити тарифи на діагностику та лікування раку: на хіміотерапію з 18 тис. до 65 тис. гривень, на радіотерапію з 30 тис. до 110 тис. гривень. Кошти, які виділяються на медичну допомогу, залежать від Державного бюджету, який щороку ухвалює Верховна Рада. НСЗУ пропонує у 2021 році збільшити бюджет ПМГ до 255 млрд гривень, а цьогоріч він становить 86 млрд гривень.
Клінічний онколог Ярослав Куляба зазначає, що в Україні слід краще інформувати населення про можливість участі в клінічних дослідженнях. «За кордоном тривалість життя пацієнта з неоперабельної стадії становить п’ять і більше років – цілком досяжні цифри. У нас середня тривалість становить півтора-два роки. Є імунотерапія і таргетні препарати, які держава не може собі дозволити, але чи всі пацієнти знають про те, що їм це треба? У нас відсутня система інформування пацієнтів про можливості. Пацієнт робить лише те, що каже хірург, і, на жаль, хвороба не закінчується. Існують клінічні дослідження, але люди не зізнаються, що беруть у них участь, бо всі подумають, що над ними ставлять досліди. А насправді вони отримують високотехнологічне лікування за рахунок спонсора. У клінічних дослідженнях люди живуть десятиліттями. У мене пацієнти з 4 стадією на імунотерапії не мають клінічних проявів. Хто може собі дозволити 150 тис. гривень на місяць? У клінічних дослідженнях це можливо. Центри, які займаються клінічними дослідженнями, борються за пацієнтів», – каже він.
Читайте також: Втручання у медреформу. Чим це небезпечно
За його словами, в Україні є й обладнання, і кваліфіковані фахівці для лікування важких випадків раку, проте немає інформування та мотивації. Володимир Войтко додає, що необхідний контроль над лікарями. «Бронхоскопія на ранніх стадіях раку легень ефективна в 15-20% випадків, коли пухлина має розміри до 3-5 см. У цій ситуації більшість пухлин мають периферійне розташування і не досягають бронхів. В таких ситуаціях бронхоскопом ми не дістанемо, електромагнітної навігації в Україні немає і не буде в найближчі роки, КТ-контрольовані біопсії доступні щонайбільше в шести центрах і не входять у ПМГ. В одному з регіональних онкодиспансерів пацієнту сказали, що його пухлина занадто маленька, треба почекати три місяці, коли вона доросте до бронха і можна буде зробити бронхоскопічну біопсію. Коли до мене прийде перевірка, яка візьме протокол операції, відеозапис і запитає, які групи лімфатичних вузлів я забрав під час операції? Або запитає, чому в пацієнта, який два роки тому виявив пухлину на КТ, не зроблена біопсія? Є нові методи, які реально дозволяють знайти рак легень на ранніх стадіях, допомагають на пізніх стадіях зробити гістологічну верифікацію і дати хіміотерапевтам можливість призначити найкращу сучасну терапію, навіть якщо вона буде платна», – каже він.
Мельничук визнає, що контроль над лікарями наразі скоріше точковий, ніж системний, проте МОЗ працює над індикаторами якості роботи в кожній галузі охорони здоров’я. Сініцина додає, що робоча група з підготовки ПМГ більш детально пропише вимоги до лікарень, аби пацієнтам не відмовляли в послугах лише тому, що вони не визначені в контракті з НСЗУ.