Менш ніж місяць тому минув пісенний конкурс «Євробачення», де наші виконавиці alyona alyona та Jerry Heil вибороли третє місце з піснею «Teresa & Maria». І перед конкурсом, і після нього лунала непоодинока критика слів пісні як від простих слухачів, так і від професійних літераторів. Дійсно, текст вийшов дуже строкатий, а місцями й просто безграмотний, зате з обов’язковими для формату Євробачення вставками англійською. Авторами лірики зазначені самі дівчата (відповідно Альона Савраненко та Яна Шемаєва), а також композитор Іван Клименко й музикант Антон Чілібі. І, зрозуміло, вимагати від усіх чотирьох високої поетичної майстерності не варто не тільки тому, що вони, очевидно, не письменники, а й тому, що ми й не очікуємо від популярних пісень високоякісних образів, рим і художніх засобів. Усе ж таки це розважальний контент, а не книжки високої полиці. Тимчасове задоволення, а не шкільна класика. Однак між поглядами «піпл і так хаває» та «хай гірше, аби інше» все ж пролягає серйозна прірва нерозуміння того, хто ж насправді кому прищеплює свій поганий смак: публіка співакам чи співаки публіці. І чи має виконавець опускатися до забаганок аудиторії, чи підіймати їх на свій якісно вищий рівень? Одвічна дилема.
Хай там як, а текст пісні «Teresa & Maria» не найгірший на Євробаченні, але тут можна було б виправдати всіх учасників, сказавши, що це такий конкурс і він завжди був такий — невибагливий щодо лірики й музики. Утім, як з’ясувала група європейських науковців, це не зовсім так, і за останні 50 років популярні пісні суттєво спростилися.
Емілія Парада-Кабалейро, Максиміліан Маєрль, Стефан Брандл, Марцин Сковрон, Маркус Шедл, Елізабет Лекс і Ева Занґерле в нещодавній публікації, дослідивши англомовну лірику західної популярної музики протягом п’яти десятиліть і на прикладі п’яти провідних жанрів, виявили, що ці тексти із часом стали простішими й легшими для сприйняття. Не тільки зменшилася лексична складність текстів (наприклад, за критеріями багатства словникового запасу або читабельності текстів), а й суттєво спростилася структурна складність (наприклад, повторюваність пісень). Також за останні п’ять десятиліть емоції, описані словами в музиці, стали негативнішими, а тексти пісень — особистішими. Порівняння кількості переглядів і прослуховування пісень показує, що, наприклад, коли справа доходить до інтересу слухачів, шанувальники року здебільшого люблять тексти зі старих пісень; шанувальників кантрі більше цікавлять тексти нових. Утім, останнє — це вже жанрові деталі, але загальна картина справді постає невтішна, та чи варто тут казати про деградацію людства, чи просто про зміну мистецтва?
Читайте також: Українська музика в 2023 році: Klavdia Petrivna, KOLA, YAKTAK, DOROFEEVA та інші
Дослідники зібрали солідну базу із 353 320 пісень за 1970–2020 роки, зробивши такі загальні висновки: попри незначні суперечливі результати щодо складності й читабельності для репу та R&B, інтерпретація лексичного компонента лірики, структура й рима для всіх досліджених жанрів загалом показує, що всі тексти спростилися. Про це свідчить зниження словникового запасу для деяких конкретних жанрів, наприклад реп та R&B, і загальне збільшення повторюваності для всіх оцінюваних музичних стилів. Лірика стає емоційнішою для репу та менш позитивною для R&B, попмузики й кантрі. Крім того, зросла кількість гнівних текстів у всіх жанрах, крім року. Потенційні причини спрощення текстів такі: зміна способу їх споживання, технологічні інновації або той факт, що музику стали дедалі більше слухати в фоновому режимі. Для репу, року й кантрі тексти відіграють помітнішу роль, ніж для інших жанрів, та інтерес слухачів до текстів виходить за межі самого музичного споживання.
Певна похибка їхніх висновків полягає насамперед у тому, що вони базуються тільки на вибірці англомовних пісень. Кількість проаналізованих текстів усе ж таки змушує серйозно поставитися до цих тенденцій. До того ж вони виявили й певні незмінні тренди, наприклад частка пісень, які описують стосунки в романтичних термінах, не змінилася (водночас частка сексуальних аспектів стосунків у піснях суттєво зросла).
Однією з важливих тез їхнього дослідження є те, що ми досі недооцінюємо цінність текстів пісень у літературному й соціально-психологічному аспектах. Музика, що містить текст, активує різні ділянки мозку проти музики без тексту. І лірика доволі точно відбиває зміну суспільних норм, емоцій та цінностей. Крім того, написати пісню — швидше, ніж створити роман, тож і в художньому плані лірика адекватніше фіксує менші реакції на зміни в житті й може слугувати своєрідним цивілізаційним барометром. Тож попри те, що більшість відгукувалася насамперед про візуальний аспект Євробачення, ціннішим може бути текстуальний аналіз представлених там пісень. Ціннішим, але сумним, зважаючи на результати наведеного дослідження. І хоча «з нами мама Тереза й Діва Марія», але від убогості ліричних форм та змістів вони нас точно не порятують, хіба що підкажуть, що «у твоїй руці твоє власне щастя», а ще доступ до бібліотек із прекрасними українськими поезіями від Сковороди до Жадана.