«Ви вкрали мої мрії і моє дитинство своїми порожніми словами. І все ж я одна з тих, кому пощастило. Люди страждають. Люди вмирають. Руйнуються цілі екосистеми. Ми знаходимося на початку масового вимирання, а все, про що ви можете говорити – це гроші і казки про вічне економічне зростання. Як ви смієте!» – три роки тому ця полум’яна промова на кліматичному саміті ООН зробила 16-річну Ґрету Тунберг світовою зіркою екологічного руху.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Ґрета вийшла до посольства РФ у Стокгольмі з плакатом «Stand with Ukraine». З тих пір – все, тотальна мовчанка про екологічні злочини росіян. На початку 2023 року, коли екологічні збитки України вже сягнули €48 млрд, Ґрета була зайнята набагато важливішою справою – протестувала проти знесення півдесятка покинутих будинків у мертвому селі Лютцерат на заході Німеччини. Бо ж «кляті капіталісти» вирішили розширити вуглевидобуток! Хай краще купують російський газ, еге ж, Ґрето?
Читайте також: «Лютці залишається», або Лицемірство радикальних європейських екоактивістів
Навіть підрив Каховської ГЕС залишив шведську активістку байдужою, хоча за всіма ознаками це акт екоциду. Та й хіба мова лише про неї? Здавалося б, засудження російської агресії мало стати топ-темою для екоактивістів всього світу. Бо ж внаслідок неспровокованого нападу Росії руйнуються цілі екосистеми, чимало з них знищені назавжди. Спалені ліси, переорані снарядами степи, отруєні важкими металами ґрунти – хіба не екологічна катастрофа, навіть без урахування наслідків підриву Каховської ГЕС? Але захисники клімату вперто не помічають у кімнаті ані слона, ані скаженого кремлівського коротуна, який намагається відтяти йому хобота. Слон волає, коротун хихотить, а кліматично стурбована юнь розпатякує про жахи глобального потепління.
Те, що Москва десятиліттями використовувала західних «зелених», щоб підсадити Європу на свою газову голку – давно відомий факт. Але сучасне покоління екоактивістів породив все ж таки не Кремль. Ґрета та її плем’я – це дитятко ліберальної наївності кінця 1980-х, котра свято вірила в те, що всі світові проблеми можна вирішити постановами, програмами й стратегіями, і що торгівля – найкраща запорука миру. Всі ці «шкільні страйки», флешмоби і гнівні інвективи у твітері – це арсенал повстанців з планети рожевих поні, котрі будують барикади з фалафелю і намагаються змінити світ хештегами. Більшість сучасних екоактивістів є органічною часткою ілюзорного світу, в якому найстрашніші хижаки – це корпоративні менеджери і ті, хто ще досі не пересів на електросамокати.
Навіжених диктаторів, які засипають сусідні країни тисячами бомб і готові навмисно влаштовувати екологічні катастрофи, на планеті рожевих поні просто не існує – вони залишились в підручниках з прадавньої історії, десь поруч з динозаврами. Єдина війна, яку вони знають – це війна з «консьюмеристським капіталізмом». Так малий онук пручається і вовтузиться на колінах у дідуся, а потім, стомившись, засинає.
Читайте також: Die Welt: Небезпека від танення вічної мерзлоти
«Ми зараз перебуваємо в Давосі, де зібралися люди, які в основному сприяють знищенню планети, – казала Ґрета у січні 2023 року. – Без масованого громадського тиску ззовні ці люди зайдуть так далеко, як тільки зможуть… Вони й далі кидатимуть людей під автобус заради власної вигоди». Золотко, а не хочеш подивитись, як людей кидають під танки і засипають бомбами – причому просто так, без жодного сенсу і вигоди? Звісно ж, тролити буржуа безпечніше, бо вони ще й поаплодують. Схоже, екоактивісти ладні робити що завгодно – обливати супом картини у галереях, бруднити старовинні фонтани – аби не братися за справді «дорослі» теми.
На щастя, минулого року Захід все ж почав виходити з ліберального ступору. У столицях провідних держав вже усвідомили, що «кінця історії» не сталося, і що часом найкоротший шлях до миру – це збройна відсіч агресору. Цікаво, скільки ще часу потрібно кліматичним активістам, щоб втямити, що між ліквідацією геноцидального фашистського режиму у Москві і збереженням довкілля існує прямий причинно-наслідковий зв’язок?..
Виходить, що зараз найбільш ефективні захисники довкілля – це Збройні сили України. Тому що путінська Росія – це гальмо для поступу людства в усіх без винятку сферах, зокрема й в екологічній. Після поразки Московії світ стане значно вільнішим, безпечнішим і, зрештою, чистішим. Але схоже, це звершення станеться без Ґрети.