Як зазначає автор, головний родовий дефект української Конституції полягає в тому, що еліти постійно намагаються використовувати її як інструмент перерозподілу влади, легітимації власних інтересів.
Парадокс українського конституціоналізму полягає також у тому, що, з одного боку, Конституція визначає правила гри, довгострокову політичну кон'юнктуру, а з іншого – саме політики, які конкурують за владу, приймають рішення, якою повинна бути Конституція.
Звідси Конституція залишається продуктом, по суті, елітних домовленостей. Саме "політичні війни" еліт знижують якість політичних інститутів, що встановлюються Конституцією.
"Тому одним з головних фокусів конституційного процесу має бути конституційне створення сучасного парламентаризму та відповідального правління", – зазначив він.
Оніщук нагадав, що в Україні процес конституційного творення виявився тривалим, як і в багатьох пострадянських країнах, і виконував низку фундаментальних завдань.
Від засновницьких – встановлення де-юре суверенної держави – до вибудовування нової ліберально-республіканської архітектури владних і політичних інститутів, переходу до правової держави.
"Каркас державності Конституцією був встановлений, однак ще досі не сформовано конституційний порядок як систему правових уявлень і традицій, що є головним імперативом для функціонування всієї суспільно-політичної системи", – вважає автор.
Як зазначає Оніщук, зараз український конституціоналізм перебуває у глибокій кризі, про що свідчить низка ознак.
Триває гостра дискусія з фундаментальних питань конституційного творення. По-перше, яка конституція потрібна країні: говоримо про черговий етап конституційної модернізації або повністю перезапущення конституційної матриці держави?
По-друге, як будемо приймати конституцію – парламентом або на всенародному референдумі?
По-третє, якою має бути на сучасному етапі модель політичного режиму, які гарантії від узурпації влади?
"Невирішеність цих питань означає вичерпаність ресурсів пострадянського конституціоналізму", – зазначив він.
Як повідомлялось, голова Верховної Ради Володимир Рибак вважає, що нову редакцію Конституції повинен ухвалювати парламент.
У свою чергу міністр юстиції Олександр Лавринович вважає, що внесення змін до розділів чинної Конституції шляхом референдуму є цілком нормальним процесом.
Нагадаємо, що 27 листопада президент Віктор Янукович підписав закон про референдум.
"Конституційні акти поки що не стали ціннісною основою загальнонаціонального суспільного договору, а продовжують підтримувати життя пострадянської системи псевдоконституційних пактів еліт, які займаються перерозподілом влади та привілеїв. Потрібно фіналізувати пострадянську версію конституціоналізму та переходити на сучасні стандарти європейської конституційної держави", – констатував автор.