Сто чеських правників мають дипломи, які видано Закарпатським державним університетом. Судова ухвала ставить під сумнів їхнє перебування в лавах чеської юстиції. А сумнів щодо повнозначності українських дипломів з’явився в колишнього Генерального прокурора Чехії – Ренати Весецької. На її подання Верховний адміністративний суд якраз і перевіряв умови співпраці двох університетів – Пльзеньського та Ужгородського. У поданні йшлося про численні фальсифікації з боку вищих шкіл України, що змушує, як писала Весецька, з підозрою ставитися до професійних якостей їхніх випускників.
Суд виявив грубі порушення в процедурі визнання ужгородських дипломів Пльзенським університетом і назвав її непрозорою. Варто уваги, що, перш ніж у Генеральної прокуратури Чехії, підозра закоренилася в чеської Адвокатської палати, яка категорично відмовилася надавати членство правникам, які дістали освіту в Закарпатському університеті.
Керівництво Палати обґрунтовувало своє рішення тим, що рівень викладання в українському університеті аж ніяк не відповідає вимогам чеської юстиції, і наводило конкретні приклади. Не менш варта уваги й інша подробиця. Пльзенський університет, а зокрема, його правничий факультет, уславився чи не найгучнішим за останній рік корупційним скандалом. Саме у Пльзні здобували вищу освіту десятки чеських політиків, законодавців, підприємців, поліцейських начальників, міністрів – аж до екс-прем’єра Станіслава Ґросса. Майже в усіх, як виявилося, дипломні роботи були плагіатами.
«Якщо ми і зробили якусь помилку, то ця помилка була суто формальною. По суті ми помилки не зробили. Я вважаю, що ці дипломи мають визнаватися. Формально ми зробили неправильно, що давали тільки атестацію, а не резолюцію. З юридичної точки зору ми зробили помилку, це правда», – коментує колишній ректор Західно-чеського університету в Плзні Йозеф Пруша, при якому заклад допустив помилку.
За його словами, нині міністерство готове нострифікувати (процедура визнання іноземних документів про освіту – Ред.) їхні дипломи, але там буде написано не «Юридична наука», а «Юридична спеціалізація».
«Програма в українському університеті зовсім така ж, як у Чехії. Це, звичайно, нестандартний спосіб отримати юридичну освіту, але я не бачу проблеми, тому що Лісабонський договір рекомендує нам визнавати освіту, отриману за кордоном. Вони не вивчали українське право, а чеське. Викладали їм ті ж кваліфіковані викладачі, що навчають у Плзні або в Празі. Акредитація Закарпатського Університету звучить так «Навчальна програма для іноземних студентів на іноземній мові». Якщо юридичний факультет Плзеньський Університету визнає цю програму адекватною і сумісної з нашою, то їхні дипломи будуть нострифіковані», – додав він.