Згідно з повідомленням банку, 2007 року він видав кредит Кузьминецькому цегельному заводу (КЦЗ) на суму €15 млн для будівництва нового промислового об'єкта. За словами фахівця з повернення проблемної заборгованості CEB Дмитра Дам’янова, проект був виконаний, але власник заводу (80% акцій володіє Тарас Онуфрик) припинив виплати за кредитом, пише «Коммерсантъ-Украина».
Арбітражний суд при палаті економіки Чеської республіки прийняв рішення про дострокове стягнення кредиту, і це рішення підтвердив в Україні суд першої інстанції.
«Однак всупереч нормам ратифікованої Україною конвенції, де значиться, що це рішення є остаточним, воно було скасовано Апеляційним судом», – сказав Дам’янов. Зараз це питання перебуває на розгляді Вищого спеціалізованого суду Київської області. З процедурних норм рішення мало бути прийняте ще 22 серпня.
Одночасно інший кредитор КЦЗ – чеська компанія ТМЛ – подала до заводу позов про стягнення кредиту на €10 млн.
«За нашою інформацією, компанією ТМЛ володіє мажоритарний власник КЦЗ, тому мова йде про спробу виведення з-під застави активів компанії», – вважає юрист київського офісу міжнародної юрфірми Dentons (представляє інтереси чеського банку в Україні) Роман Мегединюк. Засідання Госпсуду Київської області, на якому розглянуть позов ТМЛ до КЦЗ, відбудеться 29 серпня. Таким чином, конфлікт став новим негативним сигналом інвесторам, які знають про проблемний інвестиційний клімат України.
Водночас у КЦЗ заперечують факт виведення активів, відзначаючи, що готові вести переговори про реструктуризацію кредиту.
«Ми почали виплати за позикою, але коли дійшла черга до виплати тіла кредиту, то погіршилася економічна ситуація, і ми запропонували реструктуризувати кредит. Це пропозиція як і раніше актуальною. На жаль, вимоги щодо дострокової виплати кредиту активізували нашого другого кредитора. І якщо спочатку він вимагав наше майно для погашення заборгованості, то тепер відмовився від цієї вимоги і наполягає на виплаті грошима», – заявив уповноважений представник компанії Тарас Сивань.
За словами Дам’янова, варіант реструктуризації банк відкинув банком у зв'язку з небажанням позичальника надати прийнятий у експлантацію завод в заставу.
«Схема виведення активів з-під застави досить популярна в Україні. В принципі, позиція позивача дуже сильна, оскільки у великі кредитні договори закладаються вимоги щодо прийняття боржником на себе інших зобов'язань. Відповідно, друга заборгованість може бути оскаржена. Однак на практиці цей спір може затягнутися, і повернення коштів відбудеться через п'ять-сім років, що не додасть привабливості інвестиційному клімату України», – зазначає партнер юрфірми Astapov Lawyers Тетяна Кузьменко.
У Чеському експортному банку вже заявляють про те, що змінять кредитну політику щодо українських позичальників.