Кожну четверту суботу листопада у світі вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-33 років. Офіційною радянською історіографією пояснювалося посухою 1921 року, а також наслідками світової, а потім громадянської війн. Насправді голод 1921-1923 років був викликаний насамперед більшовицькою політикою "воєнного комунізму" та її насильницькими заходами. Штучний голод був спланованою акцією сталінського політбюро з метою забрати у селян залишки зерна та продати або подарувати його братнім режимам в соціалістичному таборі: маючи значні запаси зерна в резервах, радянська влада охоче експортувала його за кордон.
Причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися і ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання. Вважається, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже чотири мільйони осіб, але деякі історики вважають, що насправді кількість сягає семи мільйонів. Тиждень.ua розповідає, як шанують пам'ять жертв наймасовішого голоду на території України у різних кінцях світу.
Станом на 2018 рік Голодомор офіційно визнаний геноцидом українського народу у 18 країнах світу (у США, Угорщині, Польщі, Канаді, Естонії, Литві та інших). Ще низка країн засудили Голодомор як акт винищення людства (Аргентина, Бразилія, Іспанія, Італія, Чехія та інші).
Країни, що офіційно визнали Голодомор актом геноциду.
У США 20 штатів визнали Голодомор 1932—1933 років в Україні геноцидом. 20-м штатом у понеділок, 19 листопада, стала Північна Кароліна.
Першим в історії правовим актом Конгресу США, де Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом українського народу, стала ухвалена 4 жовтня 2018 року Сенатом Сполучених Штатів двопартійна резолюція.До документа, зокрема, включено визнання Сенатом висновків Урядової Комісії США щодо Голоду в Україні про те, що “Сталін та його оточення вчинили у 1932-1933 роках геноцид проти українців”. Резолюція також засуджує систематичні порушення прав людини, у тому числі права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянським урядом проти українського народу.
"85-річчя Українського голоду 1932-1933 років, відомого як Голодомор, має слугувати нагадуванням про політику репресій Радянського Союзу проти народу України", – йдеться у тексті.
Також у жовтні мер Маямі Френсіс Суарез підписав декларацію, якою оголосив 24 листопада Днем пам’яті жертв Голодомору-геноциду українського народу.
У лютому 2018 року у Кнесеті (парламент Ізраїлю) зареєстрували законопроект щодо визнання Голодомору в Україні актом геноциду. Відповідний документ вніс депутат партії Кулан Акрам Хасон. Проте, як вважає історик і правозахисник В’ячеслав Лихачов, шлях до ухвалення урядом Ізраїля законопроекту не буде легким, зокрема, через те, що визнання Голодомору геноцидом може не відповідати окремим положенням діючого закону Ізраїлю про геноцид:
«У Кнесеті існує певна традиція щодо таких проектів, і це стосується не лише України: так, парламентарі свого часу провалили законопроект, який би визнав геноцид вірмен, оскільки Ізраїль не мав наміру загострювати і без того доволі складні стосунки з Туреччиною. А розгляд закону про Голодомор, вочевидь, погіршить відносини з Росією, які є для ізраїльтян важливими з точки зору присутності російських військових у Сирії. Тому, на думку багатьох ізраїльських політиків, загострювати їх нераціонально», – зауважив він в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Католицька церква та Ватикан офіційно визнають Голодомор геноцидом, тому минулого року Папа Римський Франциск під час богослужіння згадав мільйони жертв Голодомору в Україні та назвав ці події "трагедією".
У світі налічується близько 20 пам'ятників жертвам Голодомору в Україні: у Австралії, Аргентині, Великій Британії, Італії, Канаді, Німеччині, Польщі, Угорщині та США.
Так, у грудні 2016 року На італійському острові Сардинія у місті Кальярі відкрили пам’ятник жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років. Скульптура заввишки понад два метри і шириною 65 сантиметрів виготовлена із каменю жовтого трахіту, що, за задумом митця, символізує колір пшениці
«Скульптура уособлює п’ять жіночих фігур зі страждальним виразом обличчя, але притаманною їм гідністю», – розповів автор монумента, сардинський скульптор Армандо Лекка.
У жовтні 2018 року у канадському місті Торонто з’явився меморіал жертвам Голодомору. Крім того, меморіали також розташовані у канадських містах Вінздор, Вінніпег, Едмонтон та Калґарі.
“Українська громада Канади протягом багатьох років, коли пам’ять про Голодомор приховувалася, берегла її і змогла повернути до України. Це дуже важливий внесок і я особливо вдячна старшим членам нашої громади, які підтримували цю пам’ять”, – сказала міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд.
16 листопада 2018 року в угорському місті Сегед відбулося відкриття пам'ятника жертвам Голодомору в Україні 1932-33 років. У церемонії відкриття пам'ятника, зокрема, взяли участь посол України в Угорщині Любов Непоп та парламентський держсекретар міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Левенте Мадяр.
"Україна протягом останніх десятиліть пройшла навіть більше випробувань, ніж угорці" – зазначив він.
Автор книги "Червоний Голод: Війна Cталіна з Україною" (Red Famine Stalin's War on Ukraine) історик Енн Еплбаум, вважає, що Сталін вбачав в Україні ідеологічну загрозу:
"На тлі загального голоду у Радянському Союзі були конкретні окремі заходи і дії спрямовані й призначені спеціально проти України, що мали на меті знищити саме українське селянство і це було зроблено поряд з атакою на політичну та культурну еліту. Ці два аспекти не суперечать один одному. Вони відбувалися одночасно"
В Україні згідно з опитуванням, проведеним соціологічною групою «Рейтинг», 79% громадян вважають Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.
Так, за наявними даними, 79% громадян вважають, що Голодомор 1932-33 рр. був геноцидом українського народу. Це твердження, поділяє абсолютна більшість жителів Заходу та Центру країни (92% та 83% відповідно), та відносна більшість Півдня та Сходу (69% та 67%). Більш схильні підтримувати цю тезу мешканці сіл, молодші та україномовні респонденти. У довгостроковій динаміці з 2010 року відсоток тих, хто визнає Голодомор геноцидом збільшився на третину.
Найбільше опитані вважають винним в організації Голодомору особисто Й.Сталіна – 47% (у 2008 році таких було 42%) та загалом центральне керівництво СРСР – 39% (у 2008 – 38%). Ще 28% (у 2008 – 23%) покладають вину за геноцид на каральнi органи СРСР (НКВС, ГПУ), 23% (у 2008 – 17%) – на вище керівництво Радянської України. Лише 3% зазначили, що у Голодоморі винні українські селяни (куркулі), які відмовлялися добровільно віддавати врожай.