Логарифмічною лінійкою
мусив користуватися кожен школяр як обчислювальним приладом: нею можна вести підрахунки, знаходити синуси й тангенси тощо. Нині подібні функції передбачені у кожному комп'ютері й калькуляторі. Тож логарифмічна лінійка зникла з масового попиту, залишившись хіба лише нішевим інструментом окремих професіоналів.
Будильник
колись був механічним, заводився вручну. Ресурсу вистачало приблизно на добу, тоді знову треба було напружуватися й накручувати пружину. Згідно із законом економії зусиль (“лінощі – матір прогресу”) перемогли електронні й дешеві будильники китайського виробництва.
Шприц
скляний, багаторазовий використовувався у медицині десятиліттями. Його довго треба було кип'ятити після уколу й перед тим, як він знову ставав придатний до чергового використання. На зміну йому прийшли одноразові шприци, гігієнічніші й набагато дешевші.
Діапроектор
був у кожному дитсадку: за його допомогою крутили “фільми”-казки. Тобто, змінюючи статичні картинки, казки діткам розповідала у темряві вихователька, читаючи з екрану субтитри. Нині розважальну функцію взяли на себе відеоплеєри, а діапроектор трансформувався у засоби бізнесових презентацій.
Бобінний магнітофон
масовий аудіозаписуючий пристрій. Звук писався на стрічку, що крутилася на бобинах. Застарів морально, коли прийшли портативніші касетні магнітофони.
Магнітна касета
це, по суті, ті самі дві бобини, але портативніші, призначені для запису звуку у касетних аудіомагнітофонах, які ставали у наступних модифікаціях усе меншими, змаліли до мікрокасет, аж поки їх не перемогли цифрові носії, формати CD й DVD.
Відеомагнітофон
дозволив познайомитися із продукцією Голівуда й порноіндустрії задовго до того, як їх існування визнали у СРСР на офіційному рівні. Зображення зчитувалася із плівки відеокасети . Але й тут цифрові технології, компактніші й надійніші. узяли гору.
Комп'ютерні дискети
з'явилися разом з комп'ютерами як переносні носії інформації – спочатку п'яти-, потім тридюймові. Але їх швидко витіснили набагато більш ємні й портативніші флешки.
“Брехунець”,
як ще називають радіоприймач дротового мовлення. майже зник з ужитку через те, що потребує спеціально змонтованої розгалуженої по всій країні мережі, яку треба обслуговувати. Натомість масово прийшли у побут ефірні FM-приймачі.
Пейджер
ще в липні 2010 року українці користувалися пейджерами, але вже в серпні, за повідомленням Держкомстату, доходи від послуг пейджингового зв’язку дорівнювали нулю. Ця коробочка стає непотрібною через можливість надсилати SMS із мобільного телефону або писати повідомлення в комп'ютерну аську.