На сесії міськради було прийнято рішення про введення проїзного талона, щоб забезпечить місцевих пільговиків правом на безкоштовний проїзд. Через відсутність державної компенсації за цей вид послуг місцева рада була змушена відокремити “своїх” пільговиків від “чужинців”. З квітня відповідні талони для бахмутчан почали видавати у різних мікрорайонах міста, де, звичайно, утворилися черги з тисяч людей. В мерії вважають, що до кінця травня отримати встигнуть усі.
“Коли побачили графік по місцевому телебаченню, прийшли, щоб отримати. А тут черга вже біля 200 людей! Вони, кажуть, ще вночі займали! Тому ми не знаємо, коли отримаємо ці квітки. Добре, хоч на рік, а не на місяць. Нам раз на тиждень на ринок поїхати на тролейбусі — ось усі пільги”, – розповідає Микола Самойлов, що стоїть в черзі.
В управлінні соцзахисту Бахмута запевняють, що Порядок надання проїзних талонів буде скасований, коли Уряд поновить компенсацію перевізникам, або буде прийнятий закон про так звану монетизацію пільг.
Думки городян з цього приводу дуже полярні: більшість, яка звикла до безкоштовного проїзду, обурюється. Незважаючи на те, що вже багато років система недостатньої компенсації за пільговиків не дає можливості для розвитку цієї галузі. Майже весь рухомий склад громадського транспорту старий, через тупикове становище з приміським електротранспортом залізниця вже тричі призначала дати закриття багатьох маршрутів електричок. Інші впевнені, що проблему остаточно вирішить тільки надання адресної грошової допомоги на транспортні послуги користувачам цих послуг, а не перевізникам. Щоб кожна людина сама вирішувала, як витрачати ці гроші: їхати в тролейбусі в інший бік міста за хлібом, бо там продавчиня привітна, чи потратити їх на додаткову хлібину. Є думки, що подібні відокремлення стають фактором, що дискримінує. І не тільки в окремому місті: “картки киянина”, наприклад, теж є елементом такої дискримінації. Тому потрібно по всій Україні запровадити електронні пільгові посвідчення та встановити на кожному транспорті прибор для зчитування: тоді компенсація буде надходити перевізнику, який здійснив послугу.
Читайте також: У Мінсоцполітики розповіли, коли проведуть монетизацію пільг в Україні
Так чи інакше, проблема потребує державного втручання, бо популістські гасла про пільги, які, на справді, не підтримуються грошима, фактично знищується інститут громадських перевезень. Особливо це стосується невеликих міст, де відсоток пільговиків перевищує кількість тих, хто платить. А в прифронтових містах це питання з економічного поступово перетікає в політичну площину. Серед тих, кому вже з початку літа для безкоштовного проїзду не допоможе посвідчення про належність до пільгових категорій, опинилися не тільки пенсіонери та інваліди прилеглих селищ ( в Бахмутському районі скасували подібне рішення через порушення процедури), а й, наприклад, тисячі переселенців, які теж є громадянами України, та учасники УБД,котрі захищають цю територію, але не отримують пільг, яких їм гарантувала держава.