Поки більшість країн намагаються боротися з наслідками COVID-19, деякі держави активно експлуатують тему коронавірусної хвороби в геополітичних цілях. Двоє найагресивніших гравців, Росія й Китай, додали цю тему до своїх дезінформаційних кампаній. Оскільки обидві країни зараз переживають падіння економіки через пандемію, вони здебільшого спрямовують увагу на США, свого основного конкурента. Щоб знесилити спільного противника й відвернути увагу від власної внутрішньої ситуації, Москва й Пекін вдаються до авторитарної практики поширення пропаганди та конспірології.
Пекін використовує різні методи поширення фейків, зокрема й запозичує деякі з них у російських колег. Держдепартамент США заявив у своєму нещодавньому звіті, що уряди Китаю та Росії з початку пандемії різко збільшили кількість дезінформаційних повідомлень щодо Вашингтона. Різноманітність цих конспірологічних теорій вражає. В інфопросторі найчастіше звучать висловлювання про те, що COVID-19 — це американська біологічна зброя, що вірус прийшов не з Китаю та що війська США навмисно поширили інфекцію. Загалом спостерігається тривожне зближення наративів двох держав. Це свідчить, що Комуністична партія Китаю переймає російські методи.
Читайте також: Урятувати єдність
Так, очільниця Центру глобальної взаємодії Держдепу (GEC) Леа Ґабріель зазначає, що російські й китайські державні інформаційні операції сходяться «навколо однієї й тієї самої дезінформаційної розповіді про COVID-19». До того ж, за її словами, Китай використовує автоматизовані мережі для створення штучних облікових записів у Twitter. Зовнішньополітичне відомство США вже надіслало до керівництва цієї соцмережі дані щодо майже 250 тисяч проблемних акаунтів. Як стверджують представники міжнародної мережі волонтерів-розвідників Bellingcat, армію ботів використовують для просування матеріалів, що атакують критиків китайського уряду, та поширення теорій змови, зокрема щодо походження вірусу зі США. У період із 25 квітня до 3 травня Bellingcat виявив понад тисячу облікових записів у Twitter, які поширювали китайську дезінформацію, а також більш ніж 50 різних сторінок у Facebook. Згідно з підрахунками, щодня в рамках китайської кампанії у Twitter виявляють активність 300–400 нових акаунтів. Це схоже на діяльність мережі з 900 облікових записів, яку Twitter виявив у серпні 2019 року. Ідеться про китайську дезінформаційну кампанію, орієнтовану на протести в Гонконгу. Бен Німмо, директор розслідувань компанії Graphika Inc., заявив, що облікові записи, ідентифіковані Bellingcat, пов’язані з мережею Spamouflague Dragon, яка поширювала пропаганду проти акцій в Гонконгу, використовуючи перехоплені й фальшиві акаунти на YouTube, Twitter і Facebook.
Ще одним джерелом пропаганди з боку Китаю є китайські державні чиновники. Наприклад, 12 березня офіційний представник китайського МЗС Чжао Ліцзян поділився у Twitter статтею з назвою «COVID-19: більше доказів того, що вірус виник у США». У матеріалі, який належить конспірологічному ресурсу Globalresearch.ca, ідеться про те, що COVID-19 було нібито розроблено у Форт-Детрік, американському військовому інституті дослідження інфекційних захворювань, що у штаті Меріленд, як біологічну зброю, а потім військові США поширили його в Ухань. Дописом Чжао поділилися понад 100 тисяч користувачів, зокрема й інші китайські службовці. Також багато дезінформації транслюють китайські державні медіа з підтвердженими акаунтами й мільйонами підписників. Наприклад, CGTN, національне інформаційне агентство Китаю, яке дублює деякі фейки про вірус і налічує понад 100 млн уподобань у Facebook (утричі більше, ніж у CNN). Проте найпотужніша хвиля пропаганди прокотилася Америкою в середині березня цього року. Щоб розпалити суспільну паніку й посилити недовіру до американського уряду, облікові записи, які пов’язують із Китаєм, поширювали хибні попередження про загальнодержавний карантин у США й мобілізацію військ для запобігання заворушенням. Кампанію викрили представники американської розвідки. Як пише The New York Times, «попередження» відправляли як текстові повідомлення на мобільні телефони багатьох американців. У них закликали ділитися інформацією про те, що президент Дональд Трамп нібито готовий закрити країну в жорсткому карантині. Для збільшення довіри у sms часто додавали, що відомості надійшли від близького друга або члена сім’ї, який працює в Департаменті внутрішньої безпеки, Пентагоні чи іншому урядовому відомстві. Поширення повідомлень стало настільки масовим, що Рада нацбезпеки Білого дому була змушена публічно спростувати чутки.
Хоч Америка й виявила схожість між операціями Москви й Пекіна в інформаційні сфері, спроможності цих двох країн різні. Насамперед на це впливає економічна потужність, адже Піднебесна банально може дозволити собі більше витрачати на таку діяльність. Отже, китайські закордонні медіа розвиваються стрімко і глобально. Натомість Кремль має давню розгалужену мережу «друзів» і серед політиків, і серед експертного кола та журналістів, які допомагають поширювати потрібні меседжі. Водночас утримувати потужну міжнародну медіа-імперію Москві стає дедалі важче. Через нещодавнє падіння цін на нафту очільниця російського міжнародного телеканалу RT Марґаріта Сімоньян уже встигла поскаржитися на зменшення бюджету. Тому російським пропагандистам часто бракує креативності й вони змушені використовувати заяложені платівки. Це стосується й використання страху довкола епідемій.
Читайте також: Глобальний контрудар
Схожі російські кампанії відбувалися довкола епідемії свинячого грипу у 2009 році та спалаху вірусу Ебола в 2013–2014 роках. Тоді урядові канали РФ також стверджували, буцімто збудники цих захворювань з’явилися в урядових лабораторіях США. Із появою коронавірусної хвороби Росія має далекосяжніші цілі. Ідеться насамперед про можливість зняття економічних санкцій, які всупереч офіційній риториці Кремля помітно шкодять економіці, що залежить від нафти. Центральне послання РФ зводиться до аморальності антиросійських обмежувальних заходів в умовах поширення COVID-19. Друга ціль Москви — завдати геополітичної шкоди США й потенційно послабити єдність ЄС. Російська влада розглядає пандемію як можливість завдання потужного удару по ЄС і його трансатлантичному союзу зі Штатами. За даними агентства AFP, уперше американські спостерігачі виявили дезінформаційну кампанію РФ ще в середині січня. Російська влада, як і китайська, також використовує мережу ботів, однак у значно більших масштабах. Кілька тисяч акаунтів, багато з яких раніше були пов’язані з поширенням позитивних щодо Росії повідомлень про війну в Сирії або протести «жовтих жилетів» у Франції, тепер розміщують майже однакові повідомлення про коронавірусну хворобу. Низка дезінформаційних атак Кремля містить апокаліптичний сценарій. Наприклад, 15 березня російський національний телевізійний телеканал «Россия 24» випустив програму про «крах» Шенгенської зони ЄС як наслідок коронавірусної кризи. Цю тему одразу ж підхопив RT.
Власне, Північноатлантичний Альянс постійно стає об’єктом російських дезінформаційних зусиль. Литовський уряд вважає, що саме РФ відповідальна за поширення фейку про те, що в американського солдата, який служив у військах НАТО в Литві, нібито виявили коронавірусну хворобу. До того ж російська мережа Sputnik стверджує, наче поблизу Китаю працює багато біологічних лабораторій США та НАТО, з яких відбувся витік COVID-19. Як доказ Sputnik посилається на старі плакати, опубліковані Китаєм, із заголовками на кшталт «Усі повинні боротися з американською бактеріологічною агресією». Водночас кремлівська пропаганда всіляко намагалася виправдати власні дії щодо боротьби з епідемією.
Однак не варто вважати, що дезінформаційну війну провадять лише в один бік. У США республіканці й демократи також зловживають спекуляціями проти Піднебесної довкола COVID-19. Подібно до пропагандистських методів китайських державних чиновників, республіканець Кейсі Ейскер, бізнесмен із Флориди, який балотується в Конгрес США, опублікував у Facebook повідомлення про те, що Китай «брехав про коронавірусну хворобу» й «поширив пандемію Уханя на весь світ». Провідні американські медіа також публікували непідтверджені версії щодо походження вірусу. Атакам китайського уряду передували заяви президента США Дональда Трампа, який, не маючи жодних доказів, також назвав COVID-19 «китайським вірусом». Із часом американський лідер лише посилив критику в бік Пекіна, називаючи пандемію «найгіршим нападом», що його будь-коли здійснювали на Сполучені Штати. «Це гірше, ніж Перл-Харбор. Гірше, ніж Всесвітній торговий центр», — сказав Трамп. Нещодавно він, зокрема, пригрозив, що планує припинити фінансувати Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ), запевняючи, що її політика «дуже орієнтована на Китай». «Думаю, що ВООЗ слід соромитися себе, бо вона схожа на агенцію зі зв’язків із громадськістю для Китаю», — сказав Трамп.
Читайте також: Хроніка неоголошеної війни
У США розглядають навіть позови й санкції проти Пекіна. Проект можливих санкцій включає, зокрема, заморожування активів, заборону на поїздки та скасування віз, а також обмеження щодо позик китайському бізнесу від американських фінустанов і заборону фірмам із КНР розміщувати свої акції на біржах у США. Критики Трампа заявляють, що хоча Пекін можна багато в чому звинувачувати, але так, схоже, адміністрація США прагне відвернути увагу суспільства від повільної реакції уряду на кризу. Сенатор-демократ Тім Кейн заявив, що перед публічним звинуваченням китайської влади потрібно краще дослідити історію спалаху інфекції. За його словами, КНР може приховувати факти про пандемію, однак для перевірки цих підозр слід докласти масштабних міжнародних зусиль.
Маніпуляції щодо вірусу також стають складовою передвиборчих кампаній напередодні президентських у США. Десятки платних постів від кандидатів-республіканців у Facebook зі звинуваченнями на адресу Китаю часто використовують як інструмент для збирання коштів на вибори з прямим посиланням на пожертви. Натомість демократи роблять ставку на критику несвоєчасних дій Трампа як відповідь на спалах вірусу в Ухані. Наприклад, реклама кандидата від Демократичної партії Джо Байдена включає перші реакції Трампа на коронавірусну хворобу. Команда Байдена також заявляє, що адміністрація президента ніколи не мала команди Центру з контролю та профілактики захворювань у США (CDC) у Китаї. Однак не згадує, що медичний працівник CDC був частиною місії ВООЗ у Піднебесній.
Наведені приклади, імовірно, є лише вершиною айсберга глобальної пропаганди. Хоча рівень фактичної умисної координації наразі неясний, свідчення перехресних дезінформаційних механізмів Пекіна й Москви вже зафіксовано. Так, ефективна протидія спробам РФ і Китаю виграти інформаційну війну потребує сильної трансатлантичної політики й розвідувальної співпраці. Пропагандистська війна двох авторитарних держав проти Заходу сама собою є вірусом, проти якого демократичному світу необхідно також винайти вакцину.